РРО/ПРРО при оплаті через IBAN, картку та платіжні сервіси: коли застосування обов’язкове

Товариство здійснює господарську діяльність у сфері торгівлі та здійснює реалізацію товару покупцям, з оплатою, яка проводиться, зокрема:

1. покупцем-фізичною особою самостійно з особистого карткового рахунку на реквізити поточного рахунку Товариства у форматі IBAN;
2. шляхом здійснення Покупцем платежу з використанням електронного платіжного сервісу НАЗВА (надавач платіжних послуг НАЗВА), який передбачає використання для розрахунку банківської платіжної картки в дистанційному режимі;
3. готівкою або з використанням банківської платіжної карти Покупця через Програмно-технічний комплекс самообслуговування (ПТКС), (наприклад, НАЗВА, НАЗВА та інші), що належить небанківській фінансовій установі, яка надалі передає кошти Продавцю в безготівковій формі на його поточний рахунок у банку.

Товариство звернулось до податкового органу із таким запитанням:

1. Чи зобов’язане Товариство застосовувати ресторатори розрахункових операцій або програмні ресторатори розрахункових операцій (далі – РРО / ПРРО), якщо кошти в оплату за товар надійшли на поточний рахунок Товариства з особистого карткового рахунку Покупця – фізичної особи на реквізити поточного рахунку Товариства?
2. Чи зобов’язане Товариство застосовувати РРО/ПРРО, якщо кошти в оплату за товар надійшли на поточний рахунок Продавця після здійснення Покупцем платежу з використанням електронного платіжного сервісу НАЗВА (надавач платіжних послуг НАЗВА), який передбачає використання для розрахунку банківської платіжної картки в дистанційному режимі?
3. Чи зобов’язане Товариство застосовувати РРО/ПРРО, якщо кошти в оплату за товар надійшли на поточний рахунок Товариства від небанківської фінансової установи після того, як Покупець здійснив оплату готівкою або з використанням банківської платіжної карти через Програмно-технічний комплекс самообслуговування (ПТКС), (наприклад, НАЗВА, НАЗВА та інші), що належить такій небанківській фінансовій установі?

Щодо першого запитання

Правові засади застосування РРО / ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265). Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім ПКУ, не допускається.

Відповідно до вимог пунктів 1 та 2 статті 3 Закону №265 суб’єкти господарювання зобов’язані, зокрема:

1. проводити розрахунки на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2. надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Аналізуючи наведені вище вимоги статті 3 Закону №265, належним способом їх виконання є проведення розрахунків через РРО / ПРРО та надання фіскального чека покупцеві при отриманні ним товару.

Своєю чергою конструкція пункту 2 статті 3 Закону №265, де сказано «включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі «Інтернет», при дистанційній торгівлі взагалі вимагає надавати покупцеві фіскальні чеки на товари, які були замовлені з використанням мережі «Інтернет», незалежно від того, були вони оплачені до моменту отримання чи ні.

Пунктом 2 статті 9 Закону №265 визначено, що РРО / ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій.

Відповідно до пункту 7 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 25.04.2003 банківські операції можуть здійснювати тільки юридичні особи, які мають банківську ліцензію.

Отже, для можливості застосування пункту 2 статті 9 Закону №265, має значення:

1. статус установи, яка здійснює відповідну платіжну операцію та наявність у неї банківської ліцензії,
2. а не вид рахунку з якого на який здійснюється переказ коштів, як зазначено у питаннях Товариства.

Тому, якщо Товариство надає покупцю для оплати за товар (послуги) реквізити свого рахунку і покупець (споживач) самостійно здійснює оплату з їх використанням (шляхом переказу коштів замовниками із поточного рахунку на поточний рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку (тому числі інтернет-банкінг), а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку), то у такому випадку застосування РРО / ПРРО не є обов’язковим, оскільки оплата товарів (послуг) буде відбуватися за допомогою різновиду банківських операцій.

Щодо другого запитання

Верховним Судом у постанові від 16.04.2021 у справі №520/7835/19 уже досліджувалось питання здійснення розрахунків у сфері дистанційної торгівлі при здійсненні продажу товарів із використанням мережі Інтернет і прийманням оплати за товар за допомогою систем надавачів платіжних послуг.

Верховний Суд серед іншого прямо вказав, що системи НАЗВА і НАЗВА є платіжними сервісами НАЗВА і НАЗВА відповідно, призначені для спрощення проведення розрахунків між фізичними особами, юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями в мережі Інтернет за допомогою персональних комп’ютерів та/або інших мобільних пристроїв та з використанням банківських платіжних карток. За своїм змістом вони є системами для надання послуг з еквайрингу у дистанційному режимі.

При цьому, факт виконання договору купівлі-продажу товару обумовлений саме отриманням товару покупцем, а тому, продавець зобов’язаний забезпечити отримання покупцем розрахункового документа, який підтверджує факт оплати покупцем товару. Відповідно, така операція має ознаки розрахункової в розумінні Закону № 265, а застосування РРО / ПРО при її проведенні є обов’язковим.

Щодо третього запитання

у разі використання Товариством послуг небанківських надавачів платіжних послуг та їх продуктів для здійснення розрахунків за товари, то такий спосіб розрахунків не підпадає під регулювання пункту 2 статті 9 Закону №265 і здійснення таких операцій має супроводжуватись обов’язковим застосуванням Товариством РРО / ПРРО, формуванням та наданням розрахункового документу встановленої форми та змісту покупцям.

Джерело: ІПК ДПС від 29.04.2026 №2467/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Читайте більше:

Призначення платежу, які не можна використовувати: пояснив адвокат

Арешт рахунків: як сплатити податки

Як скласти лист-пояснення для фінмоніторингу банку

Лист щодо уточнення призначення платежу

Куди платити внесок за непрацевлаштування осіб з інвалідністю у 2026 році

НБУ змінив правила переказів: як працювати з 3 березня

Матеріальна допомога працівникам 2026: розрахунок та обмеження

Акт про видачу коштів при поверненні товару