Арешт рахунків: як сплатити податки

1. Особливості арешту рахунків
2. Особливості використання арештованого рахунку під час воєнного стану
3. Необхідність зняття арешту
4. Сплата готівкою
5. Делегувати сплату податків
6. Сплата ПДВ: місія неможлива?
7. Сплата ЄСВ: місія можлива!
8. Висновки

Особливості арешту рахунків

Відповідно до п. 94.6 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), керівник (його заступник або уповноважена особа) органу ДПС, за наявності однієї з обставин, визначених у п. 94.2 ПКУ приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Втім, арешт рахунку є своєрідною дією, через таку специфіку, як обігові кошти (вони потрібні постійно для виплати заробітної плати, податків та зборів, тощо). Тому, у пп. 94.6.2 ПКУ встановлено два важливі правила:

1. Арешт коштів на рахунку / електронному гаманці платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду, шляхом звернення контролюючого органу до суду.
2. Звільнення коштів з-під арешту банк, інша фінансова установа, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей здійснює за рішенням суду.

На це також неодноразово вказував Верховний Суд (далі – ВС), наприклад у постанові від 17.07.2024 у справі №2340/4018/18

«Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.»

Крім того, ВС у постанові від 03.05.2023 у справі №819/355/18 вказав що:

«…арешт коштів шляхом зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках в банках та інших фінансових установах є забезпечувальним заходом податкового примусу…»

Разом із тим, слід пам’ятати, що згідно з ч. 4 ст. 25 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464), вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Якщо платник ЄСВ не оскаржить її протягом 10 календарних днів з дня отримання, або не оплатить, податківці передадуть вимогу до виконавчої служби і на майно буде накладено арешт!

І тут варто пам’ятати, що допоки податківці самі не відкличуть вимогу, виконавець не зніме арешт з майна, у т.ч. рахунку.

Особливості використання арештованого рахунку під час воєнного стану

Згідно з пп. 2 п.10² розділу ХІІІ Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження», юридичні особи - боржники, самозайняті особи (які використовують найману працю фізичних осіб), на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти розмірів мінімальної заробітної плати (40 000 грн у 2025 році) на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи, а також для сплати:

1. податків;
2. зборів;
3. ЄСВ.

Контроль за дотриманням встановлених законом вимог під час здійснення виплат покладається на службових осіб юридичної особи - боржника, самозайняту особу відповідно.

Тобто, законодавцем встановлено спеціальну норму на період дії воєнного стану, яка дозволяє сплачувати податки, але лише у випадку, коли арешт накладено органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями.

Необхідність зняття арешту

Насправді, цей спосіб єдиний вирішує усі проблеми, але він:

1. доволі довготривалий;
2. доволі витратний (щонайменше, потрібно сплатити судовий збір).

Оскільки це довго, нижче наведені варіанти, які можна використовувати в той самий час, коли оскаржуєте застосування арешту рахунку.

Сплата готівкою

Оскільки зняття арешту рахунку справа довготривала, слід згадати п. 87.1 ПКУ.

Так, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Тобто, податки можна сплатити готівкою. Щоправда, цей спосіб не підійде для сплати ПДВ. Принаймні про це в ЗІР, категорія 101.17 вказують податківці.

Делегувати сплату податків

Відповідно до п. 38.2 ПКУ, сплата податку та зборів здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно з п. 19.2 ПКУ, представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов'язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків - фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов'язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства (тобто, така довіреність повинна бути засвідчена нотаріально).

Фактично, податківці у ЗІР, категорія 129.04, самі підтверджують, що:

«…грошове зобов’язання (крім єдиного внеску) або податковий борг платника податків по податках та зборах може погасити інший суб’єкт господарювання або фізична особа (в тому числі засновник, директор тощо) за умови, що такий суб’єкт господарювання або фізична особа є податковим агентом, або представником платника податку.»

Ба більше! Час від часу, ГУ ДПС в областях, на своїх сайтах розміщують пояснення як правильно заповнити платіжну інструкцію та сплатити податки та збори за іншого платника податків.

Але тут є нюанс. Вірніше два нюанси:

1. ПДВ;
2. ЄСВ (через приписи ч. 9 ст. 25 Закону №2464).

Сплата ПДВ: місія неможлива?

ВС у постанові від 21.03.2023 у справі №160/2602/22 постановив:

«Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що поповнення рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість третьою особою не передбачено податковим законодавством.»

Поповнити рахунок готівкою неможливо, через повіреного теж: то що робити?

Варіанти дій наступні:

1. Зупинитися і не продавати, або мати достатньо податкового кредиту з ПДВ, щоб не виникали зобов’язання з ПДВ.
2. Відкрити новий рахунок, в той же день отримати кошти та одразу ж сплатити податки. Хоча на практиці іноді таке вдається вчинити, це не триватиме довго: новий рахунок також арештують.
3. Спробувати використати пізнішу судову практику, щоправда щодо ЄСВ.

Сплата ЄСВ: місія можлива!

У постанові від 11.10.2024 у справі №460/528/20, ВС вказав, зокрема, на таке:

«Відповідно до частин першої, третьої ст. 237 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі зокрема договору.»

Далі, ВС проаналізував приписи статей 1000, 1003 ЦКУ та вказав на таке:

«Виходячи із аналізу саме положень цивільного законодавства, Суд доходить висновку, що в результаті реалізації між позивачем та ТОВ «А» (назва прихована – автор), як повіреним, їхніх взаємовідносин за договором доручення не відбулось передачі третім особам обов`язку платника (товариства) зі сплати єдиного внеску.»

Отже, на думку ВС, сама лише обставина, що відповідні перерахування власних коштів платника ЄСВ відбулись не з його власного рахунку, в умовах неможливості використання власних рахунків (що не є спірним між сторонами), не свідчить про порушення платником вимог частини дев`ятої ст. 25 Закону №2464.

Тобто, у даній справі, ВС дійшов висновку, що не третя особа сплатила ЄСВ, а фактично платник ЄСВ за допомогою іншого суб’єкта господарювання.

Висновки

1. Здійснити арешт банківських рахунків можуть, як податківці, так і виконавці, але на підставі належних документів щодо арешту (рішення суду, вимога щодо сплати ЄСВ).
2. Звільнитися від арешту можна лише за рішенням суду, у т.ч. оскарживши рішення про накладання арешту, або сплативши повну суму боргу.
3. Сплатити майже всі податки можна готівкою.
4. Представник може сплатити податки та збори, це визнають податківців, але є нюанс.
5. Потрібно довести у суді, що інший платник податків є не третьою особою, а представником суб’єкта господарювання, і податок / ЄСВ – зарахують.

Катерина ЧУЧАЛІНА, експерт, адвокатка зі спорів з органами контролю