Безкоштовні модулі ТОПових професій доступні!

Строки перебування закордоном для чоловіків: огляд від адвокатів

Новий законопроєкт №13673 може суттєво змінити правила виїзду військовозобов’язаних за кордон: за порушення строків повернення під час воєнного чи надзвичайного стану пропонують встановити кримінальну відповідальність. Які є строки перебування закордоном і для кого вони встановлюються в огляді від адвокатки Дар'ї Тарасенко

3647

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати



Адвокатка Дар'я Тарасенко ще раніше проаналізувала текст законопроєкту №13673, який пропонує по-новому врегулювати питання правопорушень, пов’язаних з перетином кордону і розповідає для кого ж встановлені строки перебування за кордоном.


Законопроєктом пропонується, щоб умисне порушення призовником, військовозобов’язаним або резервістом встановленого законодавством строку перебування за межами України, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану вважалось кримінальним правопорушенням.


Покарання:


  1. штраф 34 000 грн до 51 000 грн або позбавлення волі на строк від 3 до 5 років.


Яким нормативно-правовим актом?


Цей строк встановлений Постановою КМУ від 27.01.1995 №57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» (далі – Правила).


Для кого встановлений цей строк


  1. Громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які супроводжували за кордон осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, осіб, які потребують постійного догляду чи важко хворих дітей. Строки повернення – не пізніше повернення на територію України осіб, яких вони супроводжували.
  2. Діячі культури, комунікаційники, медійники (п. 2-21 та 2-22 Правил). Строки повернення – визначені в підписаному ними зобов'язанні.
  3. Водії-перевізники (п. 2-9 Правил) – протягом 60 календарних днів з дня перетину державного кордону.
  4. Працівники підприємств залізничного транспорту (п. 2.10 Правил). Строки повернення можуть бути визначені в рішенні, яким надано дозвіл на виїзд.
  5. Спортсмени, тренери тощо (п. 2-11 Правил) – 30 календарних днів з дня перетинання державного кордону, але не менше строку проведення заходу (Правилами передбачена процедура збільшення цього строку!)
  6. Моряки (п. 2-12 Правил) – не пізніше спливу строку дії трудового договору (контракту).
  7. Авіаційний персонал, який працює у суб’єкта авіаційної діяльності (резидента), а також державні інспектори з безпеки авіації та особи, уповноважені на проведення перевірок (п. 2-13 Правил). Строк повернення – до спливу строку відрядження.
  8. Авіаційний персонал, який працює або має намір працевлаштуватися у суб’єкта авіаційної діяльності (нерезидента), п. 2-13 Правил,– до спливу строку дії трудового договору або договору про проходження тренажерної підготовки.
  9. Студенти або курсанти закладу освіти України, які прямують для проходження практичної льотної підготовки в іноземні заклади освіти або в авіаційні школи (п. 2-13 Правил) – до спливу строку проходження практичної льотної підготовки в іноземних закладах освіти або в авіаційних школах.
  10. Студенти до 22 років, які згідно з Порядком реалізації права на академічну мобільність є учасниками програм освітньої академічної мобільності і прямують на навчання в іноземні заклади освіти (п. 2-19 Правил) – до закінчення навчального семестру.
Зверніть увагу! Всі інші не мають нормативно визначених обмежень в тривалості перебування за кордоном

Наприклад, особи з інвалідністю не обмежені в часі, як довго вони можуть перебувати за кордоном. Те саме стосується багатодітних батьків, опікунів недієздатних осіб з інвалідністю тощо.


Нонсенс: якщо опікун супроводжує недієздатну особу з інвалідністю зобов'язаний повернутись не пізніше такої недієздатної особи. Якщо ж його недієздатний підопічний інвалідності не має (виїжджає на підставі відповідної відстрочки) і строків на повернення немає. Як не дивно, навіть немає норми про те, що заброньовані, яки виїхали у відрядження, мають повернутись до закінчення такого відрядження.


Хочу окремо зупинитись на тих, хто виїхав за корон в якості супроводжуючої особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю чи тяжко хворої дитини, особи, яка потребує постійного догляду. Правило повернутись не пізніше ніж той, кого супроводжував.

Наприклад. Син виїхав за кордон разом з мамою з 2 групою інвалідності 1 вересня 2024 року.
  1. Варіант 1. Обидва і досі за кордоном. Строки перебування за кордоном не порушені.
  2. Варіант 2. Мама залишилась за кордоном, син повернувся 1 серпня 2025 року. Строки перебування за кордоном не порушені.
  3. Варіант 3. Були весь цей час за кордоном, разом повернулись 1 серпня 2025 року. Строки перебування за кордоном не порушені.
  4. Варіант 4. Були весь цей час за кордоном, але не разом. Разом повернулись 1 серпня 2025 року. Строки перебування за кордоном не порушені.
  5. Варіант 5. Були весь цей час за кордоном, але в різних країнах. Мама залишилась за кордоном, син повернувся 1 серпня 2025 року. Строки перебування за кордоном не порушені.
  6. Варіант 6. Мама повернулась в вересні 2024 року, син не повернувся. Строки перебування за кордоном порушені.
  7. Варіант 7. Мама повернулась в вересні 2024 року, потім знов поїхала за кордон. Тепер повертаються з сином разом. Строки перебування за кордоном порушені.


Якщо депутати вирішать таки приймати законопроєкт №13673, норми про строки повернення в Правилах мають бути переглянуті – принаймні, для зміни формулювань, щоб вони не викликали неоднозначного тлумачення.


Джерело: Адвокат Дар'я Тарасенко


Читайте більше:


Перетин кордону та кримінальна відповідальність: огляд тексту законопроєкту від адвокатки

Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.

3647

2

7

30

87963

6

2513

1

28

1

15

8

4079

2

13

4

140

2

13571

2

48

6

3418

4

14

5

2935

Штраф 170 тис. грн за порушення військового обліку для кадровика: законопроєкт №16013-1

Законопроєкт №16013-1 пропонує посилити відповідальність за окремі порушення правил військового обліку, зокрема для службових осіб, дії яких призвели до незаконного взяття людини на військовий облік. Водночас запропонована норма не означає автоматичного штрафу для будь-якого кадровика за помилку у військовому обліку – необхідним є причинний зв’язок між порушенням і незаконним взяттям конкретної особи на облік. Окремо важливо встановити, чи має відповідальний за військовий облік працівник статус службової особи з огляду на його фактичні організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські повноваження. Поки законопроєкт не ухвалений, роботодавцям варто перевірити організацію військового обліку, посадові інструкції відповідальних працівників та документальне підтвердження виконання всіх процедур

основне зображення для Штраф 170 тис. грн за порушення військового обліку для кадровика: законопроєкт №16013-1
3

39

2

23

5

10498

4

27866

2

16

5

17

3

18