
Експерт
Олена СтепановаГоловний бухгалтер групи компаній, засновниця власної практики з бухгалтерського аутсорсингу, незалежний консультант та викладач практичних курсів з бухгалтерського обліку
Експерт пояснює, які дозвільні документи необхідні для роботи з відходами: ліцензія на управління небезпечними відходами, дозвіл на операції з їх оброблення та декларація про відходи. Розглянуто, хто і коли має подавати звітність, як вести облік у новій електронній системі управління відходами та що робити підприємствам в умовах тимчасової технічної недоступності системи «ЕкоСистема». Також надано рекомендації щодо перевірки контрагентів та практичні поради для бухгалтерів

Ліцензія в сфері відходів – це спеціальний дозвільний документ, який дає право підприємству здійснювати господарську діяльність з управління небезпечними відходами (тобто комплекс операцій зі збирання, оброблення, зберігання та, за потреби, експорту таких відходів).
Ліцензію видає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування політики у сфері охорони навколишнього середовища (Міндовкілля).
Ліцензія обов’язкова лише для тих, хто працює саме з небезпечними відходами (ст. 44 Закону України від 20.06.2022 №2320-IX «Про управління відходами»; далі – Закон №2320), а також для комплексної діяльності з їх обробки чи зберігання понад рік.
Якщо ж підприємство лише тимчасово зберігає свої небезпечні відходи (до передачі ліцензованому переробнику), то ліцензія не потрібна, але обов’язково подавати декларацію про це через електронну систему.
Дозвіл на операції з оброблення відходів – це окремий документ, що дозволяє підприємству проводити діяльність з обробки (наприклад, сортування, перероблення, утилізація, знищення відходів).
Дозвіл отримують лише ті, хто збирається здійснювати операції з оброблення відходів, незалежно від того, небезпечні вони чи ні. Без дозволу працювати з обробленням відходів (наприклад, мати сортувальну чи переробну лінію) – заборонено.
Оформляється через інформаційну систему управління відходами, видається безстроково (крім полігонів) і присвоюється реєстраційний номер (ст. 41-42 Закону №2320).
Декларація про відходи – це річна звітність, яку зобов’язані подавати лише ті підприємства, у яких протягом року:
або
Всі інші підприємства (наприклад, невеликі офіси чи магазини з кількома мішками паперу чи пластику на рік) декларацію про відходи не подають (ст. 45 Закону №2320).
Подається Декларація лише через Електронний кабінет державних послуг.
Облік відходів ведуть всі підприємства, які утворюють, зберігають, перевозять чи обробляють відходи, – незалежно від виду й кількості.
Облік включає дані про кількість, код, джерело, вид операції з відходами. Здійснюється лише в електронній формі через систему управління відходами, у затверджених типових формах (ст. 47 Закону №2320).
Електронна система управління відходами – це державна база даних, де зберігається, обробляється і аналізується інформація щодо утворення, обігу, звітності про відходи, а також щодо дозвільних і ліцензійних документів.
Всі форми, а також ведення обліку і звітності, здійснюються в електронному вигляді. Як саме це відбувається – детально розглянуто у розділі про наказ Міндовкілля від 26.11.2024 №1534 (далі – Наказ №1534), який встановлює порядок подання звітності до цієї системи (ст. 46-48 Закону №2320).
Чи повинен суб’єкт господарювання перевіряти наявність ліцензій/дозволів у контрагента?
Так, при передачі відходів (особливо небезпечних) іншому підприємству, необхідно перевірити наявність у нього відповідної ліцензії або дозволу на провадження такої діяльності (ч. 1 ст. 57 Закону №2320; ст. 82-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
У разі передачі відходів організації без необхідних документів, відповідальність несе не тільки приймач, а й відправник. Тобто підприємство, яке передає макулатуру, брухт чи інші відходи, має переконатися у наявності у контрагента КВЕДів та дозвільних документів, інакше можливі штрафи.
25 лютого 2025 року офіційно набув чинності наказ Міндовкілля від 26.11.2024 №1534 «Про затвердження Порядку ведення державного обліку відходів та подання звітності та Типової форми обліку відходів» (далі – Порядок).
Відповідно до цього Порядку подавати звітність до державної інформаційної системи повинні:
Передбачено, що підприємства мають вносити відповідні дані про обсяги, джерела й типи відходів до електронної інформаційної системи «ЕкоСистема» щомісяця до 5 числа наступного місяця.
Суб’єкти, які займаються обробленням, збиранням або перевезенням відходів, зобов’язані щоденно вносити інформацію про відповідні операції до електронної системи.
Детальніше про структуру та переліки даних – у тексті самого Наказу №1534.
Однак, вже на старті дії цього Порядку, Міндовкілля офіційно повідомило про тимчасову технічну неможливість подання звітності через «ЕкоСистему». Це підтверджено офіційним роз’ясненням на сайті Міндовкілля:
У зв’язку з триваючими роботами щодо технічного доопрацювання інформаційної системи управління відходами, наразі передача даних про відходи засобами цієї системи є тимчасово недоступною.
Інформація про цю тимчасову неможливість передання даних була неодноразово опублікована і повторювалась протягом лютого-березня 2025 року. Тому, станом на сьогодні, електронне звітування не працює у повному обсязі, а обов’язок подання звітності в електронній формі є відкладеним до моменту завершення доопрацювання системи.
Що робити підприємствам зараз?
Відповідно до офіційних роз’яснень, підприємствам рекомендовано вести облік відходів у паперовій формі або зберігати електронні копії звітних документів згідно з вимогами затвердженого Порядку.
Такі дані необхідно буде внести до «ЕкоСистеми» після відновлення її роботи.
Зразки форм, підказки щодо заповнення, а також поточна інформація доступні на ресурсах Міндовкілля.
Дуже важливо не ігнорувати підготовку звітності. Зберігайте акти списання, картки обліку та інші супровідні документи, навіть якщо у вас невеликі обсяги відходів (наприклад, списання кількох шин або акумуляторів), оскільки відсутність даних може стати підставою для перевірки або запиту від контролюючих органів після запуску системи.
Отже, в даний час, хоч Наказ №1534 формально набрав чинності, його ключова вимога – електронне звітування через «ЕкоСистему» – поки що не працює технічно
Проте найближчим часом очікується запуск системи в повному обсязі, і всі підприємства мають бути готові до оперативного введення накопичених даних у державну інформаційну систему.
Читайте більше:
Відходи на підприємстві: класифікація та бухоблік
Облік шин на підприємстві: від придбання до списання
Списання палива на підприємстві: облік та зразки документів
Макулатура та металобрухт: особливості обліку, ПДВ та звітності
Списання автомобіля на металобрухт: що робити з шинами, паливом та акумуляторами
Отримали документ через Електронний кабінет і роздрукували його? Важливо знати: паперова роздруківка електронного документа не стає його оригіналом. Юридичну силу має електронний примірник з обов’язковими реквізитами та належним електронним підписом. Розглянемо, коли електронний документ вважається оригіналом, чи можуть існувати кілька оригіналів і в яких випадках електронна форма не допускається

Чи може ФОП – платник єдиного податку 4-ї групи отримати довідку про суму доходів за рік? ДПС пояснила, чому така інформація не відображається в річній декларації платника єдиного податку 4-ї групи та які відомості містить така декларація

Офлайн-режим ПРРО дозволяє бізнесу продовжувати розрахункові операції у разі втрати інтернет-зв’язку, але працює він лише в чітко визначених межах. Законодавство встановлює максимальну тривалість такого режиму та технічні вимоги до роботи ПРРО під час офлайн-функціонування. Водночас система має автоматично повертатися в онлайн одразу після відновлення зв’язку та контролювати, щоб суб’єкт господарювання не перевищував дозволені часові ліміти

Облік розрахунків з іншими дебіторами охоплює доволі різнорідні операції – і кожна з них має свою специфіку залежно від обставин. Як відобразити дивіденди за методом участі в капіталі, що робити, якщо постачальник відмовився задовольнити претензію, або як оформити відшкодування збитків від нестачі запасів – усе це потребує окремого підходу до проводок. Зібрали вісім типових ситуацій із числовими прикладами, щоб у потрібний момент не витрачати час на пошук відповіді

Облік авансів виданих і отриманих регулюється низкою правил, дотримання яких є обов'язковим для коректного відображення господарських операцій. На практиці ситуації бувають різними: повна або часткова поставка, повернення коштів, списання після закінчення строку позовної давності. Матеріал охоплює всі ці випадки й допоможе уникнути типових помилок в обліку та розрахунках з ПДВ

Фізична особа може подати заяву на звірку за своїм місцем реєстрації або за місцем розташування будь-якої з земельних ділянок, що перебувають у її власності або користуванні. Це важливо, особливо якщо у платника – кілька ділянок у різних територіальних громадах

Розрахунки з покупцями та замовниками – щоденна реальність кожного бухгалтера, але навіть у типових операціях є нюанси, які легко упустити. Попередня оплата, часткове повернення товару, продаж з прив'язкою до курсу валюти або на умовах товарного кредиту – кожна з цих ситуацій має свою логіку проводок і потребує уважності. У матеріалі – сім практичних прикладів із числовими розрахунками, які охоплюють найпоширеніші варіанти розрахунків з покупцями

Стаття присвячена оновленій формі місячного Податкового розрахунку для юридичних осіб, затвердженій наказом Мінфіну №243. Розглянуто нову редакцію форми, оновлені додатки (Д1, 4ДФ, Д5, Д6 та ін.), а також змінені правила заповнення, коригування показників і подання звітності. Окрему увагу приділено структурі Розрахунку: вступній частині, табличному блоку та деталізації всіх додатків із роз’ясненням ключових рядків і граф. Матеріал охоплює як загальні правила подання (строки, місце подання, відповідальність), так і практичні нюанси заповнення ЄСВ, ПДФО та військового збору, включно з коригуваннями та виправленням помилок

Продавець вирішив пробачити покупцю частину боргу за раніше відвантажений товар? Така операція може мати наслідки для податку на прибуток. Чи потрібно збільшувати фінансовий результат на суму прощеної заборгованості, залежить від статусу покупця та застосування норм пп. 140.5.10 ПКУ. Розбираємо, коли виникає податкове коригування, а коли його не потрібно проводити

Державна податкова служба України нагадує, що платники єдиного податку четвертої групи подають декларацію щороку та сплачують податок поквартально у визначених частках. У разі переходу на іншу групу необхідно подати заяву та уточнюючу декларацію з перерахунком зобов’язань

У разі якщо платник податку на прибуток підприємств отримав ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі пальним за визначеним місцем роздрібної торгівлі (АЗС), інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця, то у такого платника податку на прибуток виникатиме обов’язок зі сплати авансових внесків за таке місце роздрібної торгівлі пальним, незалежно від того здійснюється, чи ні діяльність на цій АЗС

Постанова КМУ №1328 змінила правила бронювання для підприємств оборонно-промислового комплексу. Базовий ліміт становить 95%, однак можливість бронювати понад цей показник, зокрема до 100%, збереглася – за окремим рішенням Міноборони та погодженням через Координаційний центр. Водночас працівники, безпосередньо залучені до виробничих процесів, підлягають обов’язковому бронюванню. Розповідаємо, які ризики та першочергові кроки варто врахувати підприємствам ОПК

Податківці роз’яснили, що суб’єкти господарювання можуть зберігати пальне виключно для власного споживання або промислової переробки у тарі об’ємом до 60 літрів без отримання ліцензії. У такому випадку повідомляти контролюючий орган не потрібно, а відсутність повідомлення не є підставою для застосування штрафів за зберігання пального без ліцензії

Ми раніше проводили медогляди працівників, але списки до Держпраці не подавали. Протягом якого часу Держпраці може накласти штраф за таке порушення? Якщо ми цього року подамо списки належним чином у відповідні строки, для нас це спонукає перевірку Держпраці і накладання штрафу? До Держпраці потрібно подавати списки всіх працівників, чи тільки тих, які працюють зі шкідливими умовами праці?

ФОП прийняв працівника на основне місце роботи з повною ставкою, не поцікавившись його трудовою книжкою, а працівник своєю чергою не заперечував стосовно цього, хоча вже мав основне місце роботи. Це з'ясувалося лише через 3 місяці. Яка відповідальність чекає ФОПа за такі дії?

Після несвоєчасного подання об’єднаного звіту за І квартал 2026 року податківці складають на ФОП протоколи за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП і передають матеріали до суду. На прикладах трьох судових рішень розглянемо, коли підприємцю призначають штраф, коли обмежуються усним зауваженням, а коли закривають провадження через закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності

ДПС роз’яснила порядок відображення виплат у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, які самозайнята особа отримує від Пенсійного фонду України. Такі суми відображаються за ознакою доходу «127»: у графах 3а та 3 зазначають нарахований і фактично виплачений дохід, у графах 4а, 4, 5а та 5 – відповідно нараховані й перераховані ПДФО та військовий збір
