Податкові накладні в будівництві: коли аванс перевищує обсяг виконаних робіт

1. Як визначити дату «першої події» в будівництві
2. Нюанси складання ПН при підрядних роботах
3. Аванс більше підписаної фактично довідки та акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В: як не порушити податкове законодавство
4. Висновки

Як визначити дату «першої події» в будівництві

Відповідно до пункту 187.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), податкові зобов’язання з ПДВ виникають на дату першої події – тобто на ту подію, яка відбулася раніше:

1. або дату надходження коштів на рахунок платника податку в оплату за товари / послуги (включно з авансом);
2. або дату фактичного постачання товарів або послуг (зокрема, для послуг – це дата оформлення документа, що підтверджує їх надання).

Для операцій з виконання підрядних будівельних робіт суб’єкти господарювання мають право застосовувати касовий метод податкового обліку, передбачений підпунктом 14.1.266 ПКУ. У такому випадку податкові зобов’язання виникають лише на дату надходження оплати незалежно від підписання актів виконаних робіт.

Будівельники (як підрядники, так і субпідрядники), мають право, а не обов’язок обрати касовий метод, але він не є автоматичним – потрібне документальне оформлення даного права. У договорі підряду слід чітко передбачити, що розрахунки за виконані роботи ведуться з урахуванням касового методу податкового обліку з ПДВ.

Даний пункт не є обов’язковим з точки зору ПКУ, але він допомагає уникнути спорів із контрагентом і податківцями.

У наказі про облікову політику підприємства варто прописати, що підприємство застосовує касовий метод обліку ПДВ саме щодо операцій з виконання підрядних будівельних робіт. Касовий метод не застосовується до всіх операцій, лише до будівельних робіт, тобто всі інші операції будуть оподатковуватися за іншими правилами. Податкову накладну (ПН) за касовим методом потрібно складати на дату отримання оплати. Якщо є акт, але гроші ще не надійшли – ПН не складається. Повідомляти податківців окремо не вимагається.

Окремо зазначимо, що ПКУ не зобов'язує застосовувати касовий метод до всіх будівельних операцій одночасно – отже, платник має право самостійно обирати, на які договори його поширити, та має забезпечити окремий облік таких договорів.

Якщо ж касовий метод не застосовується, діє загальне правило «першої події»: ПН складається на дату отримання авансу або передачі результату робіт (оформлення КБ-2В/КБ-3) – залежно від того, що відбулося раніше.

Отже, дата виникнення ПДВ-зобов’язань при підрядних роботах залежить від застосування касового методу. Якщо його не застосовують, то визначальною є «перша подія». ПН в будь-якому разі має бути оформлена та зареєстрована своєчасно. Всі нюанси підтвердження факту виконання робіт – через акт приймання-передачі, а у разі спору – через судове рішення.

Нюанси складання ПН при підрядних роботах

Особливості ПН в будівництві пов’язані з можливим не погодженням замовника з обсягами виконаних робіт та не підписанням акту виконаних робіт.

Якщо виконавець робіт за договором підряду не застосовує касовий метод податкового обліку та на дату складання акта виконаних робіт (у якому зафіксовано відмову замовника від підписання) нарахував податкові зобов’язання і склав ПН відповідно до правила першої події, то надалі така податкова накладна може бути скоригована лише у разі, якщо суд визнає відповідний акт недійсним. У такому випадку складається розрахунок коригування до ПН, який підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (замовником).

Дата складання розрахунку коригування (РК) в такому випадку – це дата судового рішення, яким акт визнано недійсним (тобто дата набрання чинності відповідним рішенням суду).

Обґрунтування:

1. Згідно з п. 192.1 ПКУ, розрахунок коригування складається на дату настання обставин, що зумовили зміну суми компенсації вартості товарів/послуг.
2. Визнання судом акту недійсним – це факт, що анулює первинний документ, на підставі якого виникло податкове зобов’язання.
3. Такий РК може бути зареєстрований лише покупцем (замовником), тому він має погодити суму коригування.

У ситуації, коли будівельник отримує аванс за виконання будівельних робіт і складає ПН згідно з правилом першої події, часто постає практичне питання: чи потрібно в ПН детально розписувати номенклатуру використаних матеріалів?

Відповідь – ні, якщо предметом договору є саме виконання робіт, а не постачання товарів (матеріалів). Цю позицію підтверджують і податківці в своїх роз’ясненнях.

Деталізувати всі використані матеріали не потрібно, якщо:

1. за договором підряду передбачено виконання робіт, а не постачання товарів;
2. підрядник виконує роботи власними матеріалами та силами (ст. 839 Цивільного кодексу України);
3. вартість матеріалів включено у загальну ціну робіт, що підтверджується кошторисом;
4. оплата (аванс) здійснюється за загальну вартість робіт, а не за товари окремо.

В такому випадку податкова буде заповнена наступним чином:

Якщо за договором підряду:

1. окремо постачаються матеріали чи устаткування (на умовах купівлі-продажу),

або

1. монтаж/налаштування – робота, а матеріали – окремий об’єкт постачання,

тоді в ПН слід розділити ці позиції, виділивши окремо матеріали.

В такому випадку податкова буде заповнена наступним чином:

Законодавством дозволено скласти одну ПН на товари та роботи, якщо вони поставляються одночасно за одним договором, мають одну першу подію, і це підтверджено документами. В іншому випадку – краще складати дві окремі ПН.

Аванс більше підписаної фактично довідки та акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В: як не порушити податкове законодавство

Непоодинокі ситуації, коли відповідно до умов договору субпідряду щодо виконання будівельних робіт платник податків отримує від підрядника аванс у певному розмірі % від загальної вартості будівельних робіт. Касовий метод не застосовується. На дату отримання авансу складається та у встановлені ПКУ терміни реєструється в ЄРПН ПН на суму отриманого авансу. Пізніше, сторонами була погоджена та підписана Довідка та акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В на меншу суму від авансу.

Які дії платника податків, за думкою податківців (3428/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК від 23.06.2025)?

Згідно з п. 187.1 ПКУ, датою виникнення податкових зобов’язань є дата першої події:

1. або надходження авансу;
2. або підписання акту виконаних робіт, отже у досліджуваній ситуації при отриманні авансу від загальної вартості, який передував фактичному виконанню робіт складено ПН, що й було зроблено правильно.

Після оформлення акту КБ-2В, у якому вказано меншу суму, ніж в ПН на аванс, повторно ПН не складається. Адже ПН уже була оформлена на аванс як першу подію. Це убезпечує платника від подвійного оподаткування. Зайва сума коригується через розрахунок коригування (РК)

Згідно з п. 192.1 ПКУ, у разі зменшення суми компенсації вартості робіт, платник ПДВ має оформити РК до ПН на аванс.

Коли складати РК?

На дату підписання акту виконаних робіт (КБ-2В), у якому зафіксовано менший обсяг робіт.

Хто реєструє РК?

Замовник (отримувач робіт) зобов’язаний зареєструвати РК в ЄРПН.

На яку суму?

На різницю між сумою авансу та фактично виконаних робіт.

Висновки

1. Щоб не порушити податкове законодавство у будівництві, важливо правильно визначати першу подію, вчасно оформляти ПН, уникати подвійного нарахування ПДВ.
2. В разі розбіжності між авансом і обсягом робіт – оформлюйте РК, який має реєструвати замовник.

Шаблони та зразки:

Наказ про облікову політику ТОВ

Акт приймання виконаних будівельних робіт

Наказ про облікову політику комунального підприємства

Наказ про облікову політику сільськогосподарського підприємства

Наказ про внесення змін до Положення про облікову політику та організацію бухгалтерського обліку

Статті на тему:

Реєстрація ПН та РК – 2025: строки, штрафи

Штрафи за несвоєчасну реєстрацію / нереєстрацію ПН та РК

Звіт про будівельні роботи за формою №1-кб (місячна): інструкція

Звіт про експорт-імпорт послуг з будівництва за формою №1-ЗЕЗ (буд) (річна): інструкція