Мінфін оприлюднив Проєкт наказу «Про затвердження Змін до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 26 «Виплати працівникам»»
Проєкт наказу підготовлено з метою приведення Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 26 «Виплати працівникам», затвердженого наказом Мінфіну від 28.10.2003 №601, у відповідність до міжнародних стандартів фінансової звітності, зокрема Міжнародного стандарту фінансової звітності для малих та середніх підприємств і Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 19 «Виплати працівникам».
Проєктом акта запропоновано приведення у відповідність до вимог міжнародних стандартів фінансової звітності питання формування у бухгалтерському обліку інформації про виплати за виконані працівниками роботи та / або надані послуги.
Що зміниться
1. Визначено окремі поняття та терміни:
Виконана робота та / або послуга, надана працівником, – виконання обов’язків працівником відповідно до угоди з підприємством.
Виплати працівникам – це всі форми виплат та компенсацій, які надає підприємство в обмін за виконані роботи та / або послуги, надані працівниками, або при їх звільненні.
2. Розширено перелік поточних виплат працівникам:
- негрошові виплати (медичне обслуговування, безоплатно надані працівникам відповідно до законодавства житло та/або авто та / або послуги тощо).
Нарахована сума виплати працівникам за виконану ними роботу та / або надані послуги протягом звітного періоду та нарахована сума за ЄСВ визнаються поточними зобов’язаннями та витратами звітного періоду, у якому виконані такі роботи та / або надані послуги, якщо інші національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку не вимагають включення таких витрат до собівартості активу.
Якщо виплачена сума перевищує зобов’язання, яке виникає внаслідок виконання робіт та / або надання послуг до звітної дати, то таке перевищення визнається активом у сумі, в якій попередня оплата призведе до зменшення майбутніх виплат та / або компенсацій.
3. Уточнено та приведено до відповідності виплати по закінченню трудової діяльності:
Зобов’язання та активи, пов’язані з виплатами по закінченні трудової діяльності, обліковуються за кожною програмою виплат по закінченні трудової діяльності.
Програми виплат по закінченні трудової діяльності класифікуються на програми з визначеним внеском або програми з визначеною виплатою залежно від основних положень та умов таких програм.
Нарахована сума внесків за програмою з визначеним внеском визнається поточним зобов’язанням та витратами у періоді, протягом якого працівники виконували роботу та / або надавали послуги, якщо інші національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку не вимагають включення таких витрат до собівартості активу.
Якщо вже сплачений внесок перевищує внесок, що підлягає сплаті за виконання робіт та / або надання послуг до звітної дати, то таке перевищення визнається активом.
Прибуток (збиток) від скорочення програми з визначеною виплатою або остаточного розрахунку за такою програмою визначається в сумі зміни теперішньої вартості зобов’язання за програмою, зміни справедливої вартості активів програми, невизнаних актуарних прибутків (за вирахуванням невизнаних актуарних збитків) і невизнаної вартості раніше виконаних працівниками робіт та / або наданих послуг.
Остаточний розрахунок за програмою з визначеною виплатою відбувається в результаті зміни програми або її скорочення, що призводить до припинення дії такої програми. Якщо програму з визначеною виплатою, що припиняє свою дію, замінюють програмою з подібними умовами, то остаточний розрахунок за програмою з визначеною виплатою не проводиться.
4. Унормовано розкриття інформації у примітках до фінансової звітності щодо кожної категорії інших довгострокових виплат та виплат при звільненні:
- характер виплат,
- сума зобов’язання за такими виплатами,
- обсяг фінансування на звітну дату.
Джерело: Мінфін