Безкоштовні модулі ТОПових професій доступні!

Критерії визначення критично важливих установ від Міндовкілля

Міндовкілля затвердило критерії визначення підприємств, установ і організацій, що мають важливе значення для національної економіки в галузі охорони навколишнього природного середовища в особливий період. До них, зокрема, належать природні та біосферні заповідники, ботанічні сади, науково-дослідні установи, а також підприємства, які займаються екологічним моніторингом, збереженням флори і фауни

465

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України наказом від 16.12.2024 №1668 затвердило Критеріїв з визначення підприємств, установ і організацій, які мають важливе значення для національної економіки в галузі навколишнього природного середовища в особливий період.


Отже, до підприємств, установ і організацій (далі підприємства), які мають важливе значення для національної економіки в галузі охорони навколишнього природного середовища в особливий період, відносяться:


  1. природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, які здійснюють діяльність щодо: збереження та відтворення природних, історико-культурних комплексів, об'єктів, типових природних комплексів біосфери; збереження та відтворення видів флори і фауни, що занесені до Червоної книги України та в Червоний список Міжнародного союзу охорони природи; проведення наукових досліджень і спостережень за станом навколишнього природного середовища, природних комплексів; розробку наукових рекомендацій з питань охорони навколишнього природного середовища та ефективного використання природних ресурсів; додержання режиму охорони; поширення екологічних знань, сприяння у підготовці наукових кадрів і спеціалістів у галузі охорони навколишнього природного середовища та заповідної справи, площа яких становить не менше 800 гектарів;
  2. ботанічні сади, які здійснюють діяльність щодо: збереження, вивчення, акліматизації, розмноження в спеціально створених умовах та ефективного господарського використання рідкісних і типових видів місцевої і світової флори шляхом створення, поповнення та збереження ботанічних колекцій; збереження і поповнення в штучних умовах колекцій генофонду рослин особливо рідкісних та зникаючих видів; додержання режиму охорони; ведення наукової, навчальної і освітньої роботи, площа яких становить не менше 15 гектарів;
  3. підприємства, які здійснюють науково-технічну та науково-педагогічну діяльність у сфері охорони навколишнього природного середовища за такими науковими напрямами, як екологічне нормування, екологічний моніторинг, комплексне оцінювання якості вод, екологічна гідроекологія, охорона повітряного басейну, наукове забезпечення розвитку мереж природних територій, що підлягають особливій охороні, управління відходами промисловості, картографічні методи подання матеріалів дистанційної зйомки території та інші; провадять практичну діяльність для розв'язання хіміко-аналітичних, науково-методичних задач у галузі екології та екологічної безпеки; здійснюють екологічний моніторинг Чорного і Азовського морів, який забезпечує виконання всього комплексу завдань екологічного моніторингу, які складають його зміст за визначенням, а саме: проведення спостережень за станом компонентів морської екосистеми (вода, донні відклади та біота) і за основними природними і антропогенними факторами впливу; створення та ведення баз даних екологічної інформації і банку даних; науковий аналіз даних з метою оцінки, діагнозу і прогнозу стану морських екосистем та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень; створення та ведення інтерактивних картографічних систем з використанням сучасних геоінформаційних технологій; дослідження особливостей розвитку біоценозів в зв'язку зі змінами середовища під впливом антропогенного тиску;
  4. підприємства, які включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, та здійснюють: фундаментальні та прикладні наукові дослідження у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки, а також ті, які провадять наукові дослідження, результати яких втілюються у законодавчих актах, екологічних стандартах та нормативах, що регулюють суспільні відносини щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини;
  5. підприємства, які включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, та здійснюють наукові дослідження у сфері ведення лісового та мисливського господарства, агролісомеліорації та раціонального природокористування.


Джерело: наказ Міндовкілля від 16.12.2024 №1668

465

3

5

Позика від пов’язаного КІФ: чи є ризик для процентних витрат

У матеріалі аналізуються податкові ризики та судова практика щодо нарахування процентних витрат за позиками, отриманими від компаній з управління активами (КУА) в інтересах корпоративних інвестиційних фондів (КІФ). Розглянуто профільні норми Закону «Про інститути спільного інвестування» та ПКУ, які дозволяють венчурним фондам надавати позики за умови володіння не менш ніж 10% статутного капіталу підприємства. Водночас наголошується, що через особливості оподаткування ІСІ такі операції перебувають під пильною увагою податківців: контролери часто намагаються довести відсутність ділової мети, штучність завищення процентної ставки (наприклад, 39% річних) та спрямованість запозичень виключно на мінімізацію податку на прибуток

основне зображення для Позика від пов’язаного КІФ: чи є ризик для процентних витрат
3

4

2

10

3

18

3

18

3

275

3

650

3

16

3

44

3

22

4

16

5

524

3

12

3

544

3

14

3

13

4

649

5

1558

Стаття
Заробітна плата
16.09.2026

Мінімальна заробітна плата у 2027 році

Уряд подав та зареєстрував законопроєкт №16000 «Про Державний бюджет України на 2027 рік», де розміри мінімальної зарплати, прожиткового мінімуму та базових соціальних стандартів повністю співпадають із раніше затвердженою Бюджетною декларацією. Документ передбачає підвищення мінімальної заробітної плати вже з 1 січня 2027 року до 9 546 грн, що автоматично вплине на десятки важливих фінансових показників. Зміняться розміри ЄСВ, трудових штрафів, лімітів доходу для ФОП-єдинників, ставок єдиного податку та військового збору, а також порядок індексації зарплати. Водночас працівники зможуть побачити, скільки фактично отримають «на руки» після сплати податків, а роботодавці – як зростуть їхні витрати на оплату праці. Розглянемо, які ключові зміни можуть чекати бізнес і працівників у 2027 році

основне зображення для Мінімальна заробітна плата у 2027 році
7

9189

4

1311