Безкоштовні модулі ТОПових професій доступні!

ФОП торгує на ярмарку своїми виробами у 2026 році: чи потрібен РРО та коли виникає обов’язок його встановити

ФОП-єдинники, які торгують непродовольчими товарами на ярмарках, за певних умов можуть проводити розрахунки без РРО/ПРРО – із використанням РК та КОРО. Така можливість діє до досягнення встановленого граничного обсягу розрахункових операцій у 500 тис. грн на одного суб’єкта господарювання. Після перевищення ліміту підприємець має протягом місяця зареєструвати РРО або ПРРО та перейти на розрахунки з його застосуванням

Експерт:Аліна Лакіс
2

16

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


ФОП – платники єдиного податку можуть проводити розрахункові операції без застосування РРО/ПРРО, використовуючи розрахункові книжки (РК) і книги обліку розрахункових операцій (КОРО), якщо здійснюють роздрібну торгівлю непродовольчими товарами (крім підакцизних) на території села або селища (постанова КМУ від 23.08.2000 №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»», далі – Постанова №1336).


Також даною Постановою №1336 затверджено Перелік видів діяльності у сфері торгівлі, які передбачають можливість незастосування РРО чи ПРРО, а лише КОРО та РК, зокрема торгівля на виїзних ярмарках підпадає під п. 3 даного переліку:

«Роздрібна торгівля на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу)».

При цьому Постановою №1336 встановлено граничні обсяги розрахункових операцій, після перевищення яких застосування РРО або ПРРО стає обов’язковим:


  1. 500 тис. грн на одного суб’єкта господарювання


При перевищення встановленого граничного обсягу розрахункових операцій суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом одного місяця з дати такого перевищення зареєструвати РРО та/або ПРРО і проводити розрахунки із їх застосуванням.

Отже, використовувати РК та КОРО без застосування РРО/ПРРО можуть підприємці, які здійснюють торгівлю через засоби пересувної торговельної мережі в т.ч. на ярмарках до досягнення річного обсягу розрахункових операцій 500 тис. грн на одного суб’єкта господарювання. У випадку переліміту обсягу річного доходу, потрібно зареєструвати пересувний ПРРО, шляхом подання Заяви за формою №1-ПРРО та вказати тип «Пересувний»

POS-термінал: чи обов'язково мати на ярмарці


Торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари чи надані послуги та встановити платіжні POS-термінали (постанова КМУ від 29.07.2022 №894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)»).


Джерело: ДПС


Читайте більше:


Без РРО до 167 мінзарплат: кому дозволена торгівля за РК та КОРО

Торгівля на ринку без РРО: коли це дозволено, а коли касова техніка обов'язкова

РРО / ПРРО у 2026 році: чи усім обов’язково застосовувати

Чи потрібен РРО ФОП 2 групи при наданні побутових послуг

Пересувна торгівля ФОП на загальній системі: чи можна працювати без РРО

Аліна Лакіс

Експерт

Аліна Лакіс

Редакторка Бухгалтерської платформи 7eminar

Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
2

16

10

1840

1

15

4

240

1

43

3

22

4

239

2

23

7

5567

5

525

5

995

5

327

5

162

5

365

4

23

Позика від пов’язаного КІФ: чи є ризик для процентних витрат

У матеріалі аналізуються податкові ризики та судова практика щодо нарахування процентних витрат за позиками, отриманими від компаній з управління активами (КУА) в інтересах корпоративних інвестиційних фондів (КІФ). Розглянуто профільні норми Закону «Про інститути спільного інвестування» та ПКУ, які дозволяють венчурним фондам надавати позики за умови володіння не менш ніж 10% статутного капіталу підприємства. Водночас наголошується, що через особливості оподаткування ІСІ такі операції перебувають під пильною увагою податківців: контролери часто намагаються довести відсутність ділової мети, штучність завищення процентної ставки (наприклад, 39% річних) та спрямованість запозичень виключно на мінімізацію податку на прибуток

основне зображення для Позика від пов’язаного КІФ: чи є ризик для процентних витрат
3

8

3

46

3

32

3

26

4

277