
Експерт
Яна ЯрошенкоКреативний головний редактор текстового контенту kadroland, експерт з трудового права, кадрового та військового обліку
Чи можна зарахувати охоронника з інвалідністю до виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю? Це питання викликає чимало суперечок після змін, що діють із 2026 року. У статті розглянемо, кого не включають до середньооблікової кількості штатних працівників (СКШП) під час розрахунку нормативу 4%, як застосовується Перелік №490, чим відрізняються суб'єкти охоронної діяльності від звичайних роботодавців та чи можна враховувати охоронника з інвалідністю для виконання нормативу. Також наведемо практичні приклади, проаналізуємо норми законодавства та запропонуємо безпечні варіанти дій до появи офіційних роз'яснень контролюючих органів

Нагадаємо, що з 01.01.2026 відповідно до ст. 182 Закону України від 21.03.1991 №875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон №875):
При здійсненні розрахунку нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до середньооблікової кількості осіб штатного облікового складу не включаються штатні одиниці, що відносяться до робіт, професій з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Йдеться про Перелік штатних одиниць, що відносяться до робіт, професій з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці та не включаються до середньооблікової кількості осіб штатного облікового складу під час розрахунку нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, затверджений постановою КМУ від 01.04.2026 №490 (далі – Перелік №490, Постанова №490).
Важливо! Перелік №490 набрав чинності з 16.04.2026, проте відповідно п. 2 Постанови №490 він застосовується з 1 січня 2026 року (тобто його введено в дію «заднім числом»)
Отже, зокрема, для визначення нормативу не враховуємо у СКШП працівників зі «шкідливими умовами праці». Тобто вони не збільшують показник СКШП за квартал і не впливають на обов’язок виконувати норматив.
У примітці до Переліку №490 зазначено:
Для підприємств залізничного транспорту, електроенергетичних підприємств та суб’єктів охоронної діяльності цей перелік застосовується з урахуванням положень Законів України від 04.07.1996 №273/96-ВР «Про залізничний транспорт», від 13.04.2017 №2019-VIII «Про ринок електричної енергії», від 22.03.2012 №4616-VI «Про охоронну діяльність» (далі – Закон №4616).
Тобто суб’єкти охоронної діяльності застосовують Перелік №490 з огляду на положення, передбачені спеціальним законом, де передбачені особливості розрахунку для них нормативу.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону №4616:
6. Працевлаштування осіб з інвалідністю здійснюється суб'єктом охоронної діяльності згідно з чинним законодавством виходячи з кількості штатних працівників, не задіяних безпосередньо у виконанні заходів охорони.
Отже, такі роботодавці розраховують норматив, не враховуючи у СКШП професії / посади, посадові інструкції яких передбачають безпосередньо виконання заходів охорони.
Ні, не плутайте.
Зверніть увагу, що Закон №4616 визначає організаційно-правові принципи здійснення господарської діяльності у сфері надання послуг з охорони власності та громадян. Отже, охоронників не враховують в СКШП суб’єкти охоронної діяльності, а це суб'єкти господарювання будь-якої форми власності, створені та зареєстровані на території України, що здійснюють охоронну діяльність на підставі отриманої у встановленому порядку ліцензії
Відповідно «звичайним роботодавцям», в кого працюють охоронники чи сторожі, цим правилом користуватися не можна. Ви включаєте таких працівників в СКШП на загальних підставах.
Офіційної позиції немає, на запит редакції відповіді від ДПС наразі немає.
Наразі наша позиція така. В ст. 18-2 Закону №875 сказано про неврахування працівників зі «шкідливими умовами праці» (зокрема, охоронників), якщо ми рахуємо СКШП для визначення нормативу. Тобто, коли взагалі треба визначити: виконувати чи не виконувати норматив, а якщо виконувати, то в якій кількості. І не сказано, що їх НЕ ЗАРАХОВУЄМО в норматив!
Про це, хоч і непрямо, але йдеться і в ч. 6 ст. 11 Закону №4616. Тобто треба прийняти на роботу для виконання нормативу працівника з інвалідністю, якщо 4% від СКШП розрахованого без врахування охоронників більше ніж кількість працюючих інвалідів.
Погодьтеся: ніде немає заборони враховувати у виконання нормативу охоронника з інвалідністю.
Тому, на нашу думку, такого працівника можна врахувати у виконання нормативу, якщо виконуються базові умови:
Приклади
Проілюструємо все сказане на прикладах.
На підприємстві (суб’єкт охоронної діяльності) СКШП за 2 квартал становить 80 осіб, але з них 67 охоронників. На підприємстві працюють за основним місцем та повною зайнятістю із зарплатою вище МЗП 11 осіб з інвалідністю, але вони з-поміж 67 охоронників. Чи можуть ці 11 осіб з інвалідністю зараховуватись на виконання нормативу?
Фактично СКШП за 2 квартал становить 13 осіб (80–67 охоронників, як працівники «зі шкідливими умовами праці»). Отже, для виконання нормативу необхідна 1 особа з інвалідністю. На нашу думку, охоронники з інвалідністю включаються у виконання нормативу. Тому норматив виконано (і навіть перевиконано)
На підприємстві (торгівельне підприємство) 38 працівників, з них 2 – працівники з інвалідністю. Зокрема, серед працівників 4 охоронники, а один з них з інвалідністю.
Оскільки в такому випадку роботодавець не є суб’єктом охоронної діяльності, отже, при розрахунку нормативу охоронників не виключаємо з показника СКШП за квартал. Тобто СКШП за 2 квартал становить 38 осіб. Норматив працівників з інвалідністю складе – 2 особи. Охоронник з інвалідністю включається у виконання нормативу якщо виконуються основні умови (основне місце роботи, підтвердні документи, зарплата більше МЗП)
Безпечні варіанти
Повторюсь, що офіційних роз’яснень немає. Тому наразі є 2 безпечні варіанти, які дозволяють не витрачатися на сплату внесків на працевлаштування осіб з інвалідністю:
Джерело: kadroland
Читайте більше:
Охоронники: нюанси режиму роботи сторожів
«Подвійне зарахування» до квоти осіб з інвалідністю вже діє: кого (не)враховувати
Працівник з інвалідністю працює неповний робочий час: як зарахувати до нормативу
Три обов’язкові умови для зарахування працівника з інвалідністю до нормативу
Працівник з інвалідністю у 70 років: чи можна прийняти на роботу і зарахувати до квоти
Чи може ФОП-інвалід 3 групи бути зарахованим до квоти по інвалідах серед найманих працівників
Чи потрібна ІПР для застосування ЄСВ 8,41% та виконання нормативу 4% осіб з інвалідністю
Чи може роботодавець звільнити працівника за прогул, якщо той перебував на лікарняному для догляду за хворою дитиною? Ні, така відсутність має поважну причину, а електронний листок непрацездатності є офіційним підтвердженням. Навіть якщо роботодавець стверджує, що не бачив лікарняного в системі, це не дає підстав звільняти працівника за прогул. Розглянемо, як працівнику оскаржити незаконне звільнення, поновитися на роботі та отримати компенсацію за час вимушеного прогулу

Роботодавець не має права відмовити працівнику у прийнятті заяви про звільнення, адже її подання є одностороннім волевиявленням працівника. Закон також визначає способи підтвердження факту подання заяви та випадки, коли працівник може звільнитися без двотижневого строку попередження

Пенсійний фонд України оновив функціонал вебпорталу електронних послуг: тепер під час перегляду е-лікарняного в особистому кабінеті страхувальника автоматично відображаються пов’язані з ним заяви-розрахунки

ДПС попереджає про масову розсилку фейкових електронних листів нібито від імені податкової служби з повідомленнями про податковий борг. Такі листи надходять зі сторонніх адрес і можуть містити шкідливі вкладення або посилання, через які зловмисники отримують доступ до комп’ютера. Як відрізнити підробку від офіційного повідомлення ДПС, які адреси використовує податкова та чому не можна відкривати підозрілі файли – розповідаємо далі

Знищення або пошкодження майна через бойові дії може суттєво змінити умови господарської діяльності підприємства: вплинути на виробництво, зберігання товарів, наявність ресурсів і можливість виконувати операції. Щоб підтвердити такі зміни перед податковою, платнику варто зібрати сукупність документів, які засвідчують факт пошкодження та його наслідки. Розбираємо, які саме документи можуть стати доказами

Чи можна включити ПДВ до податкового кредиту, якщо постачальник склав дві податкові накладні на один авансовий платіж? В ІПК від 26.10.2026 № 6274/ІПК/99-00-21-03-02 ДПС пояснила: поділ однієї передоплати на кілька ПН не відповідає вимогам ПКУ, якщо накладні не узгоджуються з первинним документом – платіжною інструкцією. Розглянемо, скільки ПН складати за кількох авансів або відвантажень протягом дня, як виправити помилкові накладні та що робити покупцю, щоб не втратити податковий кредит

Кабмін постановою №1336 розширив можливості комплексної електронної послуги «е-Підприємець». Тепер до переліку послуг додано подання відомостей про об’єкти оподаткування (форма №20-ОПП) та повідомлення про прийняття працівника на роботу або укладення гіг-контракту. Також сервіс став доступним керівникам юридичних осіб і уповноваженим представникам бізнесу, а заяву можна підписати через «Дія.Підпис». Розглянемо, які процедури тепер можна об’єднати в одній заяві та що ці зміни означають для бухгалтерів і підприємців

Компенсація працівнику за придбані для підприємства товари за власні кошти не оподатковується ПДФО та військовим збором, якщо придбання здійснено в межах виконання трудових обов'язків, а витрати обґрунтовано та підтверджено роботодавцем. У разі, якщо придбання товарів не пов’язане з трудовою функцією, виплачена компенсація вважається доходом працівника і оподатковується на загальних підставах

Комітет Верховної Ради 4 листопада 2026 року рекомендував ухвалити в цілому законопроєкт №15437 про відновлення контролю за державною допомогою суб’єктам господарювання. Документ передбачає повернення повноважень АМКУ щодо моніторингу державної підтримки бізнесу, оновлення відповідної звітності та гармонізацію правил із законодавством ЄС. Також пропонуються спеціальні умови застосування норм під час воєнного стану, зокрема для територій бойових дій та програм підтримки малого й середнього бізнесу. Розглянемо, які зміни пропонують і що вони означатимуть для бізнесу та надавачів державної допомоги

Мінфін оновив порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» в платіжних інструкціях. Зміни стосуються примусового стягнення коштів податковими органами, перерахування коштів виконавчою службою для погашення податкового боргу, а також списання передоплати й митних платежів. Окремо визначено, які поля та яку інформацію мають зазначати відповідні органи під час переказу коштів на бюджетні, небюджетні рахунки та єдиний рахунок. Розглянемо, що саме змінилося та як тепер заповнюватимуть призначення платежу

Чи потрібно подавати Звіт про внесок за працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо на ТОВ є лише директор, який перебуває у відпустці без збереження зарплати, а у ФОП є один найманий працівник, який також перебуває у відпустці без збереження зарплати?

ДПС України надала роз’яснення щодо особливостей оподаткування та визначення доходу ФОП(платників єдиного податку третьої групи), які здійснюють спільну діяльність із розроблення та реалізації комп’ютерних ігор через платформу Steam

В Україні пропонують скасувати 58 застарілих і дублюючих інструментів державного регулювання господарської діяльності. Законопроєкт №16055 має зменшити адміністративне навантаження на бізнес, скоротити зайві дозвільні процедури та спростити взаємодію підприємців із державними органами. 4 листопада профільний комітет рекомендував Верховній Раді прийняти документ за основу. Розповідаємо, які зміни пропонують і що вони можуть означати для бізнесу

З 23 жовтня 2026 року доходи фізосіб від здавання нерухомості в оренду за визначених умов оподатковуються ПДФО за ставкою 5% замість 18%. Але нова ставка не поширюється на всі доходи за 2026 рік: вирішальне значення має дата їх отримання. Тож орендодавцям під час декларування потрібно розмежувати доходи, отримані до 23 жовтня та починаючи з цієї дати. Пояснюємо, які ставки застосовувати та що врахувати у річній декларації

Державні реєстратори отримали новий функціонал для перевірки фізичних та юридичних осіб у Єдиному реєстрі боржників (ЄРБ) безпосередньо через Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (ДРРП). Тепер інформацію про наявність або відсутність особи в реєстрі боржників можна отримати в режимі реального часу за допомогою електронного запиту. Для цього потрібно обрати відповідну операцію в зареєстрованій заяві ДРРП, зазначити параметри пошуку та сформувати документ із результатами перевірки. Отримані відомості можна автоматично долучити до заяви, завантажити або роздрукувати

Система «Обрій» переходить до нового етапу цифровізації ринку праці. З 3 листопада 2026 року набрали чинності зміни за постановою КМУ №1345: до інформаційних джерел системи додали Реєстр військовозобов’язаних, до проєкту залучили Держпраці, а також оновили правила електронної взаємодії та захисту персональних даних. Розбираємо, що змінилося, які сервіси вже доступні та які можливості ще перебувають на етапі тестування
