Спільна діяльність підприємств без створення юридичної особи: зміст діяльності та юридичні вимоги

1. Ключові характеристики спільної діяльності
2. Спільна діяльність без об’єднання вкладів
3. Спільна діяльність на основі об’єднання вкладів учасників (просте товариство)
4. Вклади учасників простого товариства спільної діяльності
5. Майно простого товариства спільної діяльності
6. Організація та управління спільною діяльністю простого товариства
7. Відповідальність учасників спільної діяльності простого товариства
8. Припинення договору спільної діяльності простого товариства
9. Інші питання
10. Висновки

Ключові характеристики спільної діяльності

Спільна діяльність в Україні регламентується положеннями глави 77 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Спільна діяльність здійснюється на підставі договору, відповідно до якого сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Ключові характеристики спільної діяльності:

1. відсутність нової юридичної особи: учасники об'єднують зусилля, але не створюють нове підприємство;
2. спільна мета: мета (ціль) є головним системоутворюючим елементом договору про спільну діяльність. Мета спільної діяльності повинна бути чітко ідентифікована, мати кінцевий результат та бути однаковою для всіх учасників. Також вона не повинна суперечити чинному законодавству України;
3. спільність дій: кожен учасник зобов'язаний брати безпосередню участь у процесі (інтелектуально, матеріально або організаційно);
4. договірні умови: спільна діяльність здійснюється на підставі договору про спільну діяльність, який укладається виключно у письмовій формі;
5. кількість та склад учасників: мінімальна кількість – 2 учасників (оскільки договір, укласти наодинці неможливо), а максимальна кількість – не обмежена. Учасниками можуть бути як фізичні особи (громадяни), так і юридичні особи (компанії, підприємства будь-якої системи оподаткування) в залежності від мети спільної діяльності;
6. термін дії договору про спільну діяльність: безстрокові – укладаються без зазначення кінцевої дати (діють, доки учасники не вирішать їх розірвати); строкові – укладаються із визначенням конкретного строку дії; із зазначенням мети як скасувальної умови – діють до моменту досягнення конкретної цілі (наприклад, до завершення будівництва об'єкта);
7. сумісне ведення справ: керівництво діяльністю здійснюється за спільною згодою або доручається одному чи кільком учасникам;
8. правовий статус майна: внесені учасниками вклади та створене майно стають їхньою спільною частковою власністю, якщо інше не встановлено договором;
9. розподіл результатів та збитків: прибутки, витрати та можливі фінансові ризики розподіляються пропорційно до вартості вкладів (або за домовленістю).

Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Окремими видами спільної діяльності, наприклад є угода про розподіл продукції у сфері користування надрами, або спільне будівництво для зведення об'єкта нерухомості без створення юридичної особи.

Спільна діяльність може здійснюватися:

1. на основі об’єднання вкладів учасників (просте товариство);
2. без об’єднання вкладів учасників.

Спільна діяльність без об’єднання вкладів

Спільна діяльність без об'єднання вкладів – це спільна діяльність, де кожен учасник фінансує та забезпечує свою частину роботи самостійно.

Головні ознаки спільної діяльності без об’єднання вкладів:

1. майно залишається роздільним: учасники не створюють жодного спільного майнового фонду, спільної власності чи спільного бюджету;
2. майно не змінює статус: все, що використовується в проєкті (обладнання, приміщення, кошти), залишається в одноосібній власності того учасника, який його залучив;
3. розподіл обов'язків замість часток: у договорі прописують не частку учасника, а чіткий перелік дій: хто, що і в які строки зобов'язаний зробити;
4. відсутність окремого податкового обліку: оскільки немає спільного майна та спільного прибутку, такий договір не потрібно ставити на окремий облік ДПС. Кожен учасник звітує за себе сам.

У спільній діяльності без об’єднання вкладів відсутні особливі вимоги до обліку та оподаткування, договір не реєструється у податковій. Кожна зі сторін такої діяльності самостійно здійснює певні господарські операції, самостійно набуває зобов’язання за ними, контролює власні активи. Однак ці всі операції та дії узгоджуються між учасниками на основі договору.

У такій формі діяльності немає спільного прибутку, який потім ділиться пропорційно. Кожен учасник отримує свій власний дохід від своєї частини обов’язків так, як це передбачено умовами договору.

Розподіл фінансового результату за такою діяльністю може здійснюватися наступними способами:

1. Розподіл за рахунок зустрічних зобов'язань (компенсаційна модель). Сторони домовляються, що один учасник продає фінальний продукт чи послугу третім особам, отримує 100% виторгу, а потім розраховується з іншим учасником за його внесок, відповідно до умов договору про спільну діяльність.

2. Розподіл через самостійну реалізацію своєї частини продукту.

Якщо результатом діяльності є створення якогось майна чи товару, сторони можуть поділити цей готовий продукт, який кожен потім продає сам. Наприклад, у договорі чітко прописують натуральний розподіл (наприклад: «Учаснику 1 переходить 40% виготовленої партії товару, Учаснику 2 – 60%»). Кожен учасник продає свою частину за власною ціною і забирає собі весь отриманий прибуток.

3. Самостійне отримання доходу від окремих етапів.

Кожен учасник комерціалізує свій етап спільного проєкту. Наприклад, при спільній організації концерту Учасник 1 (квиткове агентство) забирає собі сервісний збір з продажу квитків, а Учасник 2 (власник залу) отримує дохід від продажу напоїв та реклами в залі. Прибуток кожного – це його особистий виторг мінус його особисті витрати.

Договір спільної діяльності без об’єднання вкладів також використовується у сфері благодійних та громадських проєктів і часто називається Договором про співпрацю (партнерство) та взаємодію.

Оскільки метою таких проєктів є не прибуток, а соціальний ефект, у ньому повністю відсутні фінансові розрахунки між сторонами, розподіл часток чи частковий прибуток. Кожна організація витрачає власні ресурси самостійно в межах своїх статутних цілей для досягнення спільної мети – реалізації проєкту.

Спільна діяльність на основі об’єднання вкладів учасників (просте товариство)

Просте товариство – це форма спільної діяльності, де учасники об’єднують свої вклади для досягнення спільної мети без створення юридичної особи.

Головні ознаки спільної діяльності з об’єднанням вкладів (просте товариство):

1. відсутність статусу юридичної особи: учасники взаємодіють виключно на підставі договору, не реєструючи нове підприємство;
2. формування спільної власності: гроші, майно, матеріальні ресурси або нематеріальні активи партнерів стають їхньою спільною частковою власністю;
3. спільне покриття витрат і збитків: усі фінансові ризики та витрати розподіляються між сторонами пропорційно до їхніх часток, якщо інше не встановлено угодою;
4. узгоджене управління проєктом: ведення справ здійснюється спільно всіма учасниками або делегується одному уповноваженому партнеру;
5. бухгалтерська та податкова автономія: операції в межах договору обліковуються на окремому балансі уповноваженої особи;
6. солідарна відповідальність: за зобов'язаннями, пов'язаними із підприємницькою діяльністю, учасники відповідають спільно.

Оскільки договори про спільну діяльність передбачають колективне володіння активами, спільне виконання зобов'язань та розподіл фінансових результатів, вони потребують особливого підходу до бухгалтерського й податкового обліку. Попри відсутність статусу юридичної особи, такі партнерства наділені певною автономією: можуть відкривати рахунок у банку, реєструватись платником ПДВ чи акцизного збору, укладати окремі договори від імені спільної діяльності, мати печатку.

Нижче розглянемо детальніше основні питання що стосуються спільної діяльності на основі об’єднання вкладів учасників (далі - просте товариство спільної діяльності)

Вклади учасників простого товариства спільної діяльності

Відповідно до ст. 1132 ЦКУ вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в т.ч.:

1. грошові кошти;
2. інше майно;
3. професійні та інші знання;
4. навички та вміння;
5. ділова репутація та ділові зв’язки.

Таким чином, матеріальні активи (грошові кошти, комерційна нерухомість, обладнання, транспортні засоби та сировина тощо); нематеріальні активи (майнові права, інтелектуальна власність, торговельні марки, ліцензії та авторські права тощо); особисті ресурси (професійні знання, практичні навички, досвід роботи та ділова репутація); організаційні можливості (напрацьовані зв'язки, клієнтські бази та адміністративні ресурси) – все це може бути вкладом учасника у просте товариство спільної діяльності.

Вартість кожного вкладу визначається виключно за взаємною згодою всіх учасників договору. За загальним правилом вклади учасників вважаються рівними за вартістю. При цьому, за погодженням між учасниками, може бути проведена грошова оцінка вкладу кожного учасника.

Наприклад, одна сторона спільної діяльності може вносити основні засоби, гроші і матеріали, а інша лише ліцензію. При цьому, вклади кожного можуть бути оцінені рівними за вартістю АБО в договорі буде відображено грошову оцінку вкладу кожного учасника окремо.

Учасники можуть залучати професійних оцінювачів для проведення грошової оцінки вкладів, однак це не обов’язково. Питання оцінки вкладів учасників є виключно предметом домовленості сторін простого товариства спільної діяльності.

Майно простого товариства спільної діяльності

Всі внески учасників простого товариства формують спільне майно учасників. Іншими словами, якщо учасник володів активом, який він вносить до спільної діяльності, то після внесення цей актив є спільною частковою власністю всіх учасників.

Те саме стосується майна, яким учасник володів на інших підставах ніж право власності – у спільній діяльності це майно використовується в інтересах усіх учасників і є їхнім спільним майном (ст. 1134 ЦКУ).

Порядок користування спільним майном, обов'язки учасників щодо утримання спільного майна та порядок відшкодування витрат, пов'язаних із виконанням цих обов'язків, встановлюються договором простого товариства.

Окрім вкладів, майном простого товариства також є і прибуток отриманий в результаті спільної діяльності. Відповідно до ст. 1139 ЦКУ прибуток від спільної діяльності розподіляється між учасниками простого товариства.

Яким чином?

1. пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно;
2. інакшим чином, якщо це передбачено договором простого товариства.

Тобто, законодавство допускає ситуацію, коли учасник вніс вклад, який оцінюється як 50% від всього внесеного майна, але може отримати частку в прибутку більшу або меншу від частки вкладу (наприклад, не 50% прибутку, а 40% або 60% тощо).

Організація та управління спільною діяльністю простого товариства

Організація та управління спільною діяльністю в простому товаристві базуються на принципі спільного прийняття рішень без створення органів управління, які притаманні юридичним особам.

Рішення щодо спільних справ приймаються за спільною згодою всіх учасників, якщо у тексті договору не передбачено інше (наприклад, ухвалення рішень більшістю голосів).

Щодо представництва інтересів простого товариства, учасники спільної діяльності у договорі простого товариства самостійно обирають одну з моделей:

1. Спільне ведення справ: для вчинення будь-якого правочину (угоди) потрібна згода чи підписи всіх учасників.
2. Одноосібне ведення справ: право діяти від імені товариства надається одному або кільком визначеним учасникам.
3. Децентралізоване ведення справ: кожен учасник має право вчиняти правочини від імені всіх партнерів самостійно.

У разі спільного ведення справ для вчинення кожного правочину потрібна згода всіх учасників.

У разі ведення справ уповноваженим учасником (або кожним учасником) його повноваження на здійснення правочинів з третіми особами посвідчуються довіреністю, виданою йому іншими учасниками, або договором простого товариства.

На практиці, за договором простого товариства виникає потреба обрати учасника уповноваженого на ведення справ спільної діяльності через вимоги законодавства щодо:

1. ведення бухгалтерського обліку спільної діяльності;
2. реєстрацію договору про спільну діяльність у контролюючому органі;
3. реєстрацію податкових накладних та подання декларації з ПДВ, якщо спільна діяльність стає платником ПДВ;
4. реєстрацію спільної діяльності як платника інших податків (акцизний податок, рентна плата).

Відповідальність учасників спільної діяльності простого товариства

Відповідальність учасників простого товариства та порядок розподілу фінансових ризиків (витрат і збитків) регулюються статтями 1137 та 1138 ЦКУ.

Оскільки просте товариство не є юридичною особою, за всіма зобов'язаннями перед третіми особами безпосередньо відповідають самі його учасники. Характер відповідальності та розподіл фінансового тягаря залежать від мети створення товариства та змісту укладеного договору.

Законодавство чітко розмежовує відповідальність залежно від того, чи пов'язаний договір із веденням бізнесу.

1. Якщо договір пов'язаний із підприємницькою діяльністю:

1. учасники несуть солідарну відповідальність за всіма спільними зобов'язаннями, незалежно від підстав їх виникнення (кредити, борги перед постачальниками, податкові зобов'язання).

Наприклад: Кредитор має право вимагати виконання зобов'язання (наприклад, повернення всього боргу) як від усіх учасників разом, так і від будь-кого з них окремо.

2. Якщо договір НЕ пов'язаний із підприємницькою діяльністю:

1. учасники відповідають за спільними угодами пропорційно вартості своїх вкладів у спільну діяльність;
2. якщо спільного майна товариства недостатньо для покриття боргу, за залишкові зобов'язання учасники відповідають також пропорційно своїм вкладам усім власним майном.

Усі спільні витрати на утримання майна, а також збитки, отримані від реалізації проєкту, покриваються учасниками пропорційно вартості їхніх вкладів, якщо інший порядок не передбачено в договорі.

Закону забороняє повністю звільняти будь-кого з учасників від участі в покритті спільних витрат або збитків. Угода, яка повністю звільняє учасника від фінансових ризиків, є нікчемною.

Припинення договору спільної діяльності простого товариства

За загальним правилом, договір простого товариства припиняється у таких випадках (ст. 1141 ЦКУ):

1. Зміна юридичного чи фізичного стану учасника:

1. визнання учасника недієздатним, безвісно відсутнім або обмеження його цивільної дієздатності;
2. оголошення учасника банкрутом;
3. смерть фізичної особи або ліквідація юридичної особи-учасника.

Виняток: договір продовжує діяти щодо інших учасників, якщо це було прямо прописано в тексті початкового договору

2. Ініціатива та волевиявлення учасників:

1. відмова від участі в безстроковому договорі. Учасник має право вийти з проєкту, попередивши про це інших партнерів не пізніше ніж за три місяці до виходу. Будь-які обмеження цього права в договорі є нікчемними;
2. розірвання строкового договору. Якщо договір укладено на певний строк, учасник може вимагати його розірвання лише через поважну причину, відшкодувавши іншим партнерам реальні збитки.

3. Завершення чи неможливість проєкту:

1. закінчення строку дії договору;
2. досягнення спільної мети товариства (наприклад, завершення будівництва об'єкта);
3. настання обставин, коли досягнення мети стало очевидно неможливим.

У разі припинення договору простого товариства речі, передані у спільне володіння та (або) користування учасників, повертаються учасникам, які їх надали, без винагороди, якщо інше не передбачено домовленістю сторін.

З моменту припинення договору всі учасники автоматично стають солідарними боржниками перед третіми особами (кредиторами, державою) за всіма невиконаними спільними зобов'язаннями.

Якщо договір про спільну діяльність було зареєстровано в податкових органах і йому присвоєно окремий податковий номер, уповноважена особа повинна виконати процедуру зняття з обліку:

1. До ДПС за місцем обліку подається заява про припинення за формою № 8-ОПП разом із копією рішення учасників про припинення договору.
2. ДПС призначає обов'язкову документальну позапланову перевірку спільної діяльності.
3. Анульовуюється реєстрація договору як платника ПДВ.
4. Уповноважений учасник зобов'язаний закрити окремий поточний рахунок спільної діяльності у банку, якщо він є.
5. Після підтвердження відсутності заборгованостей перед бюджетом, ДПС видає уповноваженій особі довідку за формою № 12-ОПП, і договір вважається знятим з обліку.

Інші питання

1. Участь фізичної особи (не ФОП) у спільній діяльності

1. фізична особа без статусу підприємця має повне право укладати договір про спільну діяльність, якщо її мета є НЕкомерційною (наприклад, творчі, наукові чи побутові цілі);
2. звичайна фізична особа НЕ може бути учасником договору простого товариства, метою якого є систематичне отримання прибутку (підприємницька діяльність).

Правове обґрунтування: згідно зі статтею 50 ЦКУ займатися комерційною діяльністю мають право лише суб'єкти господарювання (юридичні особи та зареєстровані ФОП). Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Якщо особа розпочала підприємницьку діяльність без державної реєстрації, уклавши відповідні договори, вона не має права оспорювати ці договори на тій підставі, що вона не є підприємцем.

2. Участь платника єдиного податку (спрощена система)

1. платники єдиного податку (як ФОП, так і юридичні особи) мають право бути учасниками договорів про спільну діяльність;
2. спільна діяльність як окремий податковий суб'єкт не може застосовувати спрощену систему оподаткування. Згідно зі статтею 291 ПКУ, право на спрощену систему мають виключно фізичні особи-підприємці (ФОП) та юридичні особи. Договір про спільну діяльність не є ані першим, ані другим;
3. платник єдиного податку може брати участь у спільній діяльності лише у тому випадку, якщо види діяльності в межах договору відповідають тим КВЕДам, які дозволені для його групи спрощеної системи (наприклад, без підакцизних товарів чи грального бізнесу);
4. отриманий у результаті спільної діяльності прибуток розподіляється між учасниками. Свою частку прибутку платник єдиного податку включає до складу власних доходів та оподатковує за своєю стандартною ставкою єдиного податку (наприклад, 5%).

3. Умови участі іноземного інвестора (нерезидента)

1. іноземні інвестори (іноземні фірми чи громадяни) мають законне право укладати договори про спільну інвестиційну діяльність в Україні без створення юридичної особи;
2. договір про спільну діяльність за участю нерезидента підлягає обов'язковій державній реєстрації в Міністерстві економіки України (або уповноважених органах) в порядку передбаченому Постановою КМУ від 30.01.1997 №122 «Про затвердження Положення про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора».

Висновки

1. Спільна діяльність в Україні базується на нормах глави 77 ЦКУ і здійснюється виключно на підставі письмового договору для досягнення єдиної, законної мети.
2. Спільна діяльність не передбачає створення нової юридичної особи. Кількість учасників не обмежена (мінімум 2 особи), ними можуть виступати як фізичні особи, ФОП так і компанії на будь-якій системі оподаткування.
3. Спільна діяльність передбачає два формата:
4. БЕЗ об’єднання вкладів;
5. З об’єднанням вкладів (просте товариство).
6. Спільна діяльність без об’єднання вкладів:
7. учасники не формують спільний бюджет чи майно. Усі ресурси (приміщення, техніка, кошти, тощо) залишаються в одноосібній власності того, хто їх залучив;
8. договір спільної діяльності не реєструється в ДПС. Кожна сторона самостійно веде свій облік і звітує за себе;
9. кожен учасник отримує свій власний дохід від своєї частини обов’язків так, як це передбачено умовами договору.
10. Спільна діяльність з об’єднанням вкладів (просте товариство):
11. внесені учасниками активи та отримані доходи стають їхньою спільною частковою власністю;
12. усі фінансові ризики та витрати розподіляються між сторонами пропорційно до їхніх часток, якщо інше не встановлено угодою;
13. ведення справ здійснюється спільно всіма учасниками або делегується одному уповноваженому партнеру;
14. операції в межах договору спільної діяльності обліковуються на окремому балансі уповноваженої особи;
15. договір про спільну діяльність з об'єднанням вкладів підлягає реєстрації у контролюючому органі (ДПС);
16. може реєструватися платником ПДВ, акцизного збору або рентної плати;
17. за зобов'язаннями, пов'язаними із підприємницькою діяльністю, учасники відповідають спільно;
18. має право відкривати рахунок у банку, мати печатку та укладати угоди.

Шаблони та зразки документів:

Заява про ліквідацію або реорганізацію платника податків / форма № 8-ОПП

Читайте більше:

Економічна пов'язаність у ТЦУ: чому моно-контрагент може стати ризиком для підприємства

Перевірити контрагента: інструменти, джерела та сигнали небезпеки

Самоперевірка ЗЕД-контрагентів у 2026 році

Контрагент відмовляється укладати договір: що робити із застарілим Статутом

ЗРАЗОК договору про спільну діяльність (просте товариство)

ДОГОВІР ПРО СПІЛЬНУ ДІЯЛЬНІСТЬ (ПРОСТЕ ТОВАРИСТВО)

м. _____«___» _________ 2026 р.

Сторони цього Договору:

Учасник 1: ________________________________________ (назва компанії / ПІБ ФОП), в особі _______________________, який діє на підставі ______________, з однієї сторони, та

Учасник 2: ________________________________________ (назва компанії / ПІБ ФОП), в особі _______________________, який діє на підставі ______________, з іншої сторони,

разом іменовані «Учасники» або «Сторони», керуючись статтями 1130–1143 Цивільного кодексу України, уклали цей Договір про таке:

1. ПРЕДМЕТ ТА МЕТА ДОГОВОРУ

1.1. За цим Договором Учасники зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи на основі об'єднання своїх вкладів (просте товариство).

1.2. Спільна діяльність здійснюється з метою: __________________________________________________ (наприклад: будівництво комерційного об'єкта, організація виробництва товарів, реалізація спільного IT-проєкту тощо).

2. ВКЛАДИ УЧАСНИКІВ

2.1. Для досягнення мети спільної діяльності Учасники зобов’язуються внести такі вклади:

1. Вклад Учасника 1: _________________________________ (наприклад: грошові кошти в розмірі _____ грн, будівельні матеріали, обладнання), що за взаємною згодою Сторін оцінюється в сумі ___________ грн. [5]
2. Вклад Учасника 2: _________________________________ (наприклад: право користування земельною ділянкою, професійні знання, торговельна марка), що за взаємною згодою Сторін оцінюється в сумі ___________ грн.

2.2. Вклади мають бути внесені Учасниками у строк до «___» _________ 2026 року.

2.3. Грошова оцінка вкладів здійснюється за спільною згодою Учасників. Вклади Учасників визнаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає з умов цього Договору чи фактичних обставин.

3. ПРАВОВИЙ РЕЖИМ СПІЛЬНОГО МАЙНА

3.1. Внесене Учасниками майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена в результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності доходи є їхньою спільною частковою власністю.

3.2. Учасник 1 володіє часткою у розмірі ____% у спільному майні, Учасник 2 володіє часткою у розмірі ____%.

3.3. Облік спільного майна Учасників ведеться на окремому балансі уповноваженого Учасника.

4. ВЕДЕННЯ СПІЛЬНИХ СПРАВ ТА УПРАВЛІННЯ

4.1. Ведення спільних справ та керівництво спільною діяльністю за цим Договором доручається Учаснику 1 (надалі – Уповноважений учасник).

4.2. Уповноважений учасник діє від імені всіх Учасників без довіреності на підставі цього Договору. Він має право укладати правочини з третіми особами, необхідні для реалізації мети Договору.

4.3. Уповноважений учасник зобов'язаний відкрити в установі банку окремий поточний рахунок для ведення операцій за цим Договором, а також вести окремий податковий та бухгалтерський облік спільної діяльності.

4.4. Рішення, що стосуються спільних інтересів Учасників, приймаються ними за взаємною згодою (консенсусом).

5. РОЗПОДІЛ ВИТРАТ, ЗБИТКІВ ТА ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

5.1. Прибуток, отриманий в результаті спільної діяльності, розподіляється між Учасниками пропорційно до вартості їхніх вкладів (або: відповідно до часток, визначених у п. 3.2 цього Договору).

5.2. Спільні витрати та збитки, що виникають у процесі виконання Договору, покриваються Учасниками пропорційно до їхніх часток. Жоден з Учасників не може бути повністю звільнений від участі в покритті збитків.

6. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ УЧАСНИКІВ

6.1. За спільними зобов'язаннями, що виникли в межах цього Договору та пов'язані з підприємницькою діяльністю, Учасники несуть солідарну відповідальність перед третіми особами усім своїм майном.

6.2. У разі невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків за цим Договором, винний Учасник зобов’язаний відшкодувати іншому Учаснику завдані цим реальні збитки.

7. СТРОК ДІЇ ТА ПРИПИНЕННЯ ДОГОВОРУ

7.1. Цей Договір укладений строком на _______________ (або: є безстроковим) і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами.

7.2. Договір припиняється у випадках, передбачених статтею 1141 Цивільного кодексу України, зокрема: досягнення спільної мети, закінчення строку дії, ліквідація одного з Учасників або за взаємною згодою Сторін.

7.3. У разі припинення Договору речі, передані у спільне користування, повертаються Учасникам, які їх надали, без винагороди, а спільне майно підлягає поділу пропорційно до часток Учасників.

8. РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН

Учасник 1: _____________________

Юридична адреса: _________________

Код ЄДРПОУ / ІПН: _______________

Поточний рахунок: ________________

Підпис: ___________________________

Учасник 2: _____________________

Юридична адреса: _________________

Код ЄДРПОУ / ІПН: _______________

Поточний рахунок: ________________

Підпис: ___________________________