«ДПС телефонує і просить зменшити витрати»: чи так можна

1. Чи може податкова вимагати змінити витрати телефоном
2. Середньогалузеві показники: орієнтир для ДПС, але не обов’язкова норма для платника
3. Як податкове навантаження стало критерієм оцінки платників податків
4. Які показники та формули використовує ДПС
5. «Не виправите декларацію – передамо на аудит»: чи має така погроза юридичні наслідки

Чи може податкова вимагати змінити витрати телефоном

Останнім часом все частіше надходить від клієнтів однакове запитання:

Податкова телефонує і просить зменшити витрати, бо підприємство збиткове (або має низький прибуток). Що робити?

Відповідь завжди однакова: «Телефонний дзвінок не є формою податкового контролю».

Так, працівники ДПС можуть телефонувати платникам податків. Наприклад, для надання інформаційно-довідкових консультацій або організаційної комунікації. ДПС офіційно розвиває такі канали зв'язку через свій Контакт-центр.

Але між консультацією і вимогою змінити показники податкової звітності існує принципова різниця.

Проте Податковий кодекс України (далі – ПКУ) не передбачає телефонної форми взаємодії і якщо контролюючий орган вважає, що витрати сформовані неправомірно, він повинен діяти виключно у спосіб, визначений законом.

Стаття 19 Конституції України встановлює один із ключових принципів діяльності органів державної влади:

Органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тому жоден телефонний дзвінок не може бути підставою для самостійного виправлення податкової звітності.

ДПС може поставити під сумнів витрати виключно в межах процедур, передбачених ПКУ, а саме – під час документальної перевірки за результатами аналізу первинних документів. Тобто спочатку повинні бути встановлені факти та дослідженні документи, наведені норми ПКУ та оформлене відповідне рішення.

Якщо ви впевнені, що господарські операції є реальними, витрати підтверджені первинними документами, бухгалтерський облік ведеться відповідно до законодавства то підстав самостійно виключати витрати лише через телефонний дзвінок немає.

Якщо ж контролюючий орган має сумніви, він повинен оформити їх у встановленому законом порядку.

Середньогалузеві показники: орієнтир для ДПС, але не обов’язкова норма для платника

На практиці подібні телефонні звернення нерідко пов'язані з аналізом показників діяльності платників податків. Одним із показників, який сьогодні активно використовує ДПС, є рівень податкового навантаження.

Платники можуть самостійно ознайомитися із середньогалузевими показниками на офіційному субсайті ДПС «Територія високого рівня податкової довіри», у розділі «Галузева аналітика». Саме там оприлюднюються середні показники за видами економічної діяльності, зокрема щодо рівня сплати податку на прибуток, ПДВ, податків до зведеного бюджету, середньої заробітної плати та інших критеріїв, які використовуються для оцінки платників.

Якщо показники конкретного підприємства істотно відрізняються від середньогалузевих, це може привернути увагу контролюючого органу та стати приводом для додаткової комунікації.

Проте важливо розуміти: середньогалузеві показники не є нормами закону. Вони використовуються ДПС як аналітичний інструмент для оцінки ризиків і не встановлюють для платника податків обов'язку змінювати показники податкової звітності.

Інакше кажучи, якщо ваше підприємство має нижче податкове навантаження або більший розмір витрат, ніж середній по галузі, це саме по собі не свідчить про порушення податкового законодавства. Контролюючий орган повинен довести конкретні порушення норм ПКУ, а не посилатися виключно на відхилення від середніх статистичних показників.

Як податкове навантаження стало критерієм оцінки платників податків

Варто звернути увагу, що аналіз рівня податкового навантаження сьогодні вже має нормативне підґрунтя.

Законом України були внесені зміни до ПКУ, якими підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» доповнено пунктом 69.41, що передбачає формування Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.

Саме в межах цієї норми ДПС щоквартально здійснює оцінку платників за встановленими критеріями та формує відповідний Перелік. Для реалізації зазначених положень Міністерством фінансів України затверджено Порядок формування та оприлюднення Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (наказ Мінфіну від 07.10.2024 № 495, далі – Порядок №495).

Можна сказати, що з появою пункту 69.41 ПКУ показник «податкове навантаження» вперше отримав законодавче підґрунтя. Те, що багато років використовувалося ДПС як внутрішній аналітичний інструмент, тепер знайшло своє відображення і в ПКУ.

Які показники та формули використовує ДПС

Насправді формули розрахунку податкового навантаження вже затверджені нормативно, а не просто існують як внутрішня методика ДПС.

Основний нормативний документ це Порядок №495 (зі змінами). Саме цей Порядок визначає порядок формування Переліку, формули розрахунку показників, алгоритми визначення середньогалузевих значень та джерела даних, які використовує ДПС.

У розділі ІІ Порядку №495 наведені формули для обчислення, зокрема:

1. рівня сплати податку на прибуток;
2. рівня сплати ПДВ;
3. рівня середньої заробітної плати;
4. інших середньогалузевих показників.

Наприклад, для податку на прибуток встановлено формулу:

РС(ППгалузь) = (ПнП / Д) × 100 (%),

де розрахунок здійснюється за кожним класом КВЕД.

«Не виправите декларацію – передамо на аудит»: чи має така погроза юридичні наслідки

Одна з найпоширеніших фраз, яку сьогодні чують бухгалтери та керівники підприємств під час телефонних розмов із працівниками ДПС: «Якщо не скоригуєте витрати (не збільшите податкове навантаження), ми передамо матеріали до підрозділу аудиту».

Звучить переконливо. Але чи дійсно доля перевірки залежить від рішення конкретного інспектора? Справа в тому, що взаємодія між структурними підрозділами ДПС не здійснюється за принципом «хочу – передаю, не хочу – не передаю». Вона врегульована наказом ДПС України від 04.09.2020 №470, яким затверджено Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів ДПС при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків.

Ці Методичні рекомендації визначають порядок обміну інформацією між структурними підрозділами, алгоритми передачі матеріалів та взаємодії під час організації контрольних заходів. Тобто передача інформації до підрозділів податкового аудиту є елементом внутрішньої процедури роботи ДПС, а не результатом особистих домовленостей із платником.

Саме тому, якщо в інспектора є інформація, яка відповідно до внутрішніх процедур ДПС повинна бути передана до підрозділу аудиту, він не може на власний розсуд вирішити цього не робити лише тому, що платник погодився або не погодився змінити показники своєї декларації. Передача такої інформації є виконанням службових обов'язків.

І навпаки, якщо об'єктивних підстав для передачі матеріалів немає, то сама лише фраза «передамо вас на аудит» не створює жодних юридичних наслідків для платника податків.

Тому, почувши під час телефонної розмови: «Не виправите декларацію – передамо вас на аудит», варто поставити собі просте запитання:

Якщо для передачі матеріалів існують законні підстави, чому інспектор пропонує вирішити питання телефонною розмовою, а не виконує процедуру, передбачену його службовими обов'язками?

Саме це питання дуже часто дозволяє відокремити правові механізми податкового контролю від психологічного тиску під час неформальної комунікації.

Безумовно, кожен платник податків має право самостійно визначити свою податкову стратегію. Хтось, оцінивши можливі ризики, прийме рішення скоригувати показники, щоб наблизити їх до середньогалузевих і, умовно кажучи, «виглядати красивіше» в очах контролюючого органу. Інший – залишить податкову звітність без змін, якщо впевнений у правомірності сформованих показників і має належне документальне підтвердження. Головне, щоб таке рішення було наслідком професійного аналізу, а не реакцією на телефонне прохання чи психологічний тиск.

Читайте більше:

Як зменшити ризик проблем при перевірці: поради адвокатів

Дзвінки ДПС про недотримання податкового навантаження: чи законні перевірки і як діяти ФОП

Не надали податківцям калькуляцію: наслідки

Лист про надання пояснень на запит ДПС (нижчий рівень зарплати від середньомісячної по області)

Запит від ДПС про розбіжності між деклараціями з ЄП та ПДВ: як відповісти

Податкові запити: чи можна оскаржити та як правильно реагувати

В який термін потрібно надати відповідь на запит податкової та подати документи

Запити податкової після подання звітності: як реагувати платникам єдиного податку