Податкові запити: чи можна оскаржити та як правильно реагувати

1. Переважна більшість запитів – необґрунтовані
2. Як правильно відповідати на запити ДПС і яких помилок уникати
3. Судова практика: відповідь на запит може стати підставою для перевірки
4. «Дивні» запити: коли податкова шукає проблему там, де її немає
5. Новий формат інформаційних запитів від ДПС
6. Як реагувати на інформаційний запит
7. Висновок

Переважна більшість запитів – необґрунтовані

За практикою податкових спорів близько 99% запитів містять процедурні порушення. Це означає, що майже завжди можна знайти підстави, щоб не виконувати незаконні вимоги контролюючого органу.

Найпоширеніші недоліки податкових запитів:

1. не зазначено законні підстави для їх надсилання;
2. відсутні конкретні посилання на норми Податкового кодексу України (далі ПКУ);
3. не наведено фактичних порушень, яких нібито припустився платник податків.

Якщо контролюючий орган не обґрунтував свої вимоги належним чином, обов'язок надавати документи у платника не виникає.

Чи можна не відповідати на незаконний запит?

Формально ПКУ дозволяє не реагувати на необґрунтований запит. Запит є незаконним або неправомірним, якщо:

1. Відсутні чіткі посилання на норму закону, що дає право держоргану вимагати інформацію.
2. Не зазначено конкретних фактів або підстав, які вказують на порушення вами закону .
3. Запит підписаний особою, яка не має на це відповідних повноважень.
4. Запитувана інформація не стосується діяльності органу, який її вимагає.

Проте на практиці повністю ігнорувати його не варто.

Як правильно відповідати на запити ДПС і яких помилок уникати

Навіть якщо податковий запит складено з порушенням вимог п. 73.3 ПКУ, повністю ігнорувати його не варто. Найкраща стратегія – надати письмову відповідь, водночас наголосивши на його неправомірності.

У відповіді доцільно:

1. вказати, які саме вимоги п. 73.3 ПКУ були порушені під час складання запиту;
2. обґрунтувати, чому такий запит не відповідає вимогам законодавства;
3. зазначити, що хоча платник податків має право не відповідати на неправомірний запит, він добровільно надає пояснення щодо обставин, викладених у ньому.

Варто пам'ятати, що відповідальність, передбачена п. 121.2 ПКУ, може застосовуватися лише у випадку, якщо запит оформлено відповідно до вимог ст. 73 ПКУ.

Судова практика: відповідь на запит може стати підставою для перевірки

Судова практика свідчить, що зміст відповіді на запит має не менше значення, ніж сам факт її надання.

Так, Запорізький окружний адміністративний суд у рішенні від 16.04.2024 у справі №280/1598/24 (рішення набрало законної сили) дійшов висновку, що платник податків, відповідаючи на запит контролюючого органу, фактично не спростував інформацію про можливі порушення податкового законодавства, а навпаки – підтвердив факт нереєстрації акцизних накладних.

За таких обставин суд визнав, що контролюючий орган мав законні підстави призначити документальну позапланову перевірку відповідно до пп. 78.1.1 ПКУ.

Цей приклад ще раз підтверджує: відповідь на податковий запит необхідно формулювати максимально виважено, не допускаючи формулювань, які можуть бути розцінені як підтвердження порушення. Такий підхід демонструє добросовісність платника та зменшує ризик подальших спорів.

У які строки потрібно відповісти на запит?

Строки надання відповіді визначені пп. 73.3.3 ПКУ.

Залежно від виду запиту вони становлять:

1. 15 робочих днів із дня, наступного за днем отримання запиту – за загальним правилом;
2. 10 робочих днів із дня, наступного за днем отримання запиту – якщо інформація витребовується під час проведення зустрічної звірки. У цьому випадку необхідно надати не лише пояснення, а й документи, що їх підтверджують.

Запит під час перевірки: на що звернути увагу?

Окремо слід звернути увагу на запити, які податківці надсилають уже під час проведення перевірки.

Відповідно до пп. 20.1.14 та п. 85.4 ПКУ, контролюючий орган має право витребувати належним чином засвідчені копії первинних, бухгалтерських та інших документів, які можуть підтверджувати факти заниження податкових зобов'язань, несплати податків або інших порушень законодавства.

Такі копії мають бути засвідчені підписом платника податків (або уповноваженої посадової особи) та, за наявності, печаткою.

Водночас вимога про надання копій документів повинна бути вручена не пізніше ніж за п'ять робочих днів до завершення перевірки.

Чи потрібно надавати копії документів?

Якщо контролюючий орган витребовує копії документів під час перевірки, варто бути обережним. Надання таких копій у деяких випадках може бути розцінене як фактичне погодження з висновками перевіряльників або визнання наявності порушень.

Тому доцільно зазначити у письмовій відповіді, що платник податків не визнає факту вчинення будь-яких правопорушень, а відтак не вбачає підстав для надання копій документів саме з мотивів підтвердження порушень.

Разом із тим оригінали документів, які стосуються предмета перевірки, повинні бути пред'явлені контролюючому органу у випадках, передбачених законодавством.

«Дивні» запити: коли податкова шукає проблему там, де її немає

Останнім часом платники дедалі частіше отримують запити, які складно назвати юридично обґрунтованими.

Новий формат інформаційних запитів від ДПС

Останнім часом податкова почала масово розсилати так звані інформаційні запити. Зовні вони майже не відрізняються від звичайних запитів, однак їх зміст інший.

Фактично контролюючий орган повідомляє платнику про показники, які вважає ризиковими, та пропонує надати пояснення.

Серед типових зауважень:

1. негативна динаміка первісної вартості основних засобів;
2. швидке накопичення запасів;
3. низька рентабельність продажів;
4. високі витрати на збут;
5. значні витрати на придбання товарів чи послуг;
6. велика кредиторська заборгованість;
7. низький рівень податкового навантаження;
8. співпраця з контрагентами, щодо яких у податкової виникли питання.

При цьому жоден із наведених показників сам по собі не свідчить про порушення законодавства.

Як реагувати на інформаційний запит

Алгоритм дій залишається таким самим, як і щодо звичайних запитів. Насамперед необхідно перевірити, чи містить документ законні підстави для його надсилання.

Якщо таких підстав немає, достатньо:

1. повідомити про необґрунтованість запиту;
2. надати короткі пояснення щодо показників, які зацікавили податкову;
3. не передавати первинні документи, якщо закон не зобов'язує цього робити.

Наприклад, високі витрати можуть пояснюватися зростанням цін на паливо, електроенергію чи сировину, а збільшення запасів – підготовкою до виконання великого контракту або закупівлею товару за вигідною ціною. Такі обставини не є порушенням податкового законодавства, а тому самі по собі не можуть бути підставою для витребування документів.

Висновок

1. Будь-який податковий запит слід насамперед оцінювати з точки зору його законності, а вже потім вирішувати питання щодо надання документів.
2. Навіть якщо вимоги контролюючого органу є необґрунтованими, не варто їх ігнорувати. Найкраща стратегія – надати мотивовану письмову відповідь, вказати на порушення при складанні запиту та пояснити обставини, які викликали запитання у податкової.
3. Такий підхід дозволяє мінімізувати ризики проведення податкових перевірок і водночас захистити права платника податків.

Олена АФОНІНА, консультант з питань бухгалтерського обліку та оподаткування,

головна редакторка 7eminar

Читайте більше:

Податкові запити: чи можна оскаржити та як правильно реагувати

В який термін потрібно надати відповідь на запит податкової та подати документи

Запити податкової після подання звітності: як реагувати платникам єдиного податку

Запит ДПС щодо вже перевіреного періоду: як захиститися

Безпідставні запити податкової: як діяти підприємству

Запит ДПС: відповідь без ризиків

Камеральна перевірка: п’ять найчастіших запитань від платників

Запит ДПС: мало трудових ресурсів

Помилки у відповідях на запити податкової: як уникнути зайвих проблем