Запит ДПС щодо вже перевіреного періоду: як захиститися

1. Запит податківців щодо вже перевіреного періоду: чи потрібно надавати інформацію
2. Відмова відповідати на запит ДПС: можливі санкції для платника податків
3. Як відповісти на запит податкової, складений з порушеннями
4. Висновки

Запит податківців щодо вже перевіреного періоду: чи потрібно надавати інформацію

Правила направлення податковими органами запитів про надання інформації та її документального підтвердження передбачені п. 73.3 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Ці норми передбачають багато різних вимог для таких запитів. Але, серед них нема заборони направляти запити щодо податкового періоду, який вже був охоплений податковою перевіркою. Отже, вимоги органу ДПС, зазначені у запиті про надання інформації відносно періоду, який вже був перевірений, є правомірними (звісно, якщо виконані інші вимоги щодо оформлення такого запиту, передбачені п. 73.3 ПКУ).

Зазначимо, що в ПКУ є заборона щодо здійснення певних видів перевірок періоду, який вже було перевірено. Така заборона передбачена п. 78.2 ПКУ. Але, слід розуміти, що перевірка та направлення запиту про надання інформації – це різні речі. Тому, заборона, передбачена п. 78.2 ПКУ не розповсюджується на здійснення податковими органами запитів перевіреного періоду.

Що робити в такій ситуації?

Як бачимо, орган ДПС має право запитувати інформацію відносно періоду, який вже перевірено. Тому, відмовити за цією підставою в наданні запитаної інформації ви не маєте права. Але, можливо, в цій ситуації є інші підстави для такої відмови. Радимо, приймаючи рішення, надавати запитану інформацію чи ні, проаналізувати наступні моменти:

1. чи відповідає запит на про надання інформації вимогам п. 73.3 ПКУ;
2. чи не закінчився строк зберігання документів, передбачений законодавством для зберігання документів, у яких міститься інформація, запитана податковим органом;
3. чи не була запитана інформація вже надана у відповідь на раніше отримані запити податкового органу (абз. 2 пп. 73.3.4 ПКУ передбачає, що у разі отримання такого запиту платник податків має право надати контролюючому органу інформацію про дату та номер листа, якими зазначена інформація та її документальне підтвердження вже надавалися такому контролюючому органу).

Отже, якщо відмовляєте органу ДПС в наданні інформації, то обґрунтуванням для відмови повинен бути не той факт, що період, по якому запитана інформація вже була перевірена, а факт неналежного оформлення запиту, або сплив строків зберігання документів, в яких міститься запитана інформація.

Зауважте, що безпідставна відмова від надання запитаної інформації може мати певні негативні наслідки для платника податків, про які детальніше поговоримо далі.

Детальніше про податкові запити можна прочитати у статті «Запити від податківців: як реагувати та чи відповідати».

Нагадаємо також, що строки зберігання документів, пов’язаних з оподаткуванням, визначаються відповідно п. 44.3 ПКУ. В цій нормі визначені мінімальні строки зберігання документів (для більшості документів такий строк становить 1095 днів, але для деяких категорій документів встановлені більш тривалі строки: 1825 та 2555 днів. Крім норм п. 44.3 ПКУ, при визначенні строків зберігання документів також необхідно дотримуватися правил, встановлених Переліком типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженим наказом Мін’юсту від 12.04.2012 №578/5.

Відмова відповідати на запит ДПС: можливі санкції для платника податків

Наслідки незаконної відмови в наданні податковому органу запитаної інформації можуть бути наступні.

По-перше, до платника податків може бути застосована фінансова відповідальність у вигляді штрафу, передбаченого п. 121.2 ПКУ.

Штраф за неподання або подання не в повному обсязі запитаної інформації застосовується в наступних розмірах:

1. 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – МЗП) (40 000 грн) – якщо порушення стосується запиту податкового органу, надісланого на підставі пп. 6 – 8 пп. 73.3.1 ПКУ;
2. 1 МЗП (8 000 грн) – якщо порушення стосується запиту податкового органу, надісланого на за іншими підставами, передбаченими ст. 73 ПКУ.

Штраф застосовується за кожен факт порушення, та не звільняє платника податків від обов’язку подання інформації.

По-друге, платнику податків загрожує проведення документальної позапланової перевірки.

Перелік підстав, за наявності яких може проводитись позапланова перевірка, наведено у ст. 78 ПКУ. Так, в залежності від конкретної ситуації податкові перевірки у разі ненадання відповіді на письмовий запит податкового органу можуть проводитися за підставами, передбаченими пп. 78.1.1, 78.1.4, 78.1.9, 78.1.19, 78.1.24, 78.1.26 ПКУ.

Як діяти в такій ситуції?

Якщо ви не надали відповіді на запит податкового органу відносно вже перевіреного періоду, на підставі чого була призначена позапланова перевірка, зверніть увагу на підстави такої перевірки. Перед початком перевірки представники контролюючого органу зобов’язані пред’явити вам, зокрема (п. 81.1 ПКУ):

1. направлення на проведення такої перевірки;
2. копію наказу про проведення перевірки.

В цих документах, серед іншої обов’язкової інформації мають бути вказані підстави на проведення перевірки. Тому, перед тим як допускати представників контролюючого органу до перевірки, уважно ознайомтесь з пред’явленими ними документами. Якщо позапланова перевірка призначена на підставі пп. 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 ПКУ, у вас є законні підстави не допустити податковий орган до проведення перевірки, з посиланням на п. 78.2 ПКУ та на документи, які підтверджують, що питання, що є предметом перевірки, були вже охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Як показує практика, краще не допустити перевіряючих до незаконно призначеної перевірки, ніж потім оскаржувати результати такої перевірки. Це підтверджується судовою практикою. Наприклад, постанова Верховного Суду від 02.04.2024 у справі №826/6241/17, де зазначено наступне:

неправомірність дій контролюючого органу при призначенні та проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Тобто, виходячи з цієї позиції, не всі допущені податковим органом порушення порядку призначення перевірки є підставою для відміни судом податкового повідомлення-рушення, винесеного за результатами такої перевірки.

Як відповісти на запит податкової, складений з порушеннями

Якщо отримали запит про надання інформації, який не відповідає вимогам законодавства, обов’язково надайте на нього обґрунтовану відповідь з відмовою. Хоча пп. 73.3.4 ПКУ звільняє платника податків від обов’язку надавати відповідь на такий запит, радимо все ж таки проінформувати податковий орган про свою позицію.

Відповідь складається у довільній формі із зазначенням необхідних реквізитів та посилань на норми законодавства. Так, зокрема, зазначте у відповіді на запит:

1. дату та номер вашої відповіді;
2. посилання на реквізити запиту органу ДПС;
3. чітко визначену позицію щодо відмови в наданні інформації з посиланням на конкретну норму ПК, яка порушена податковим органом при наплавленні запиту.

Висновки

1. Податкові органи мають право направляти запити щодо періодів, які вже були перевірені. Але, такий запит повинен бути оформлений з дотриманням вимог законодавства.
2. Перед тим, як давати відповідь на отриманий запит, переконайтеся, що він відповідає вимогам п. 73.3 ПКУ, а також чи не закінчилися строки зберігання документів, інформація по яким запитана податковим органом. Не радимо ігнорувати обов’язок відповідати на отримані запити, навіть якщо вони не відповідають вимогам законодавства – в цьому випадку слід обґрунтовано відмовити в наданні запитаної інформації та навести посилання на відповідні норми законодавства.
3. Відмова в наданні запитаної інформації повинна бути обґрунтованою, інакше до платника податків може бути застосований штраф на підставі п. 121.2 ПКУ. Також цей факт може бути підставою для проведення документальної позапланової перевірки.

Оксана КОВАЛЬЧУК, консультант з юридичних питань

Читайте більше:

Запити від податківців: як реагувати та чи відповідати

Оскарження податкового повідомлення-рішення: види

Коли подавати та як оформити заперечення до акта податкової перевірки