Навантажувач підприємства, ЦПД з виконавцем: ВС пояснив, хто відповідає за травмування

Обставини справи

Як повідомляє «Судово-юридична газета», чоловік (виконавець) працював механізатором у ПрАТ, однак 30 січня 2023 року його було звільнено з посади за угодою сторін. У жовтні 2023 року він знову почав виконувати роботи для цього підприємства, але вже як виконавець за цивільно-правовим договором про надання послуг.

За його умовами, виконавець зобов’язувався за свій ризик і своєю працею особисто надавати послуги з вивантаження мішечного та штучного вантажу з автомобілів, контейнерів і залізничних вагонів. Договором також передбачалося, що для надання послуг може використовуватися обладнання та механізми замовника.

22 листопада 2023 року виконавець, рухаючись заднім ходом, не переконався у безпеці маневру та здійснив наїзд на потерпілого, притиснувши його до задньої частини напівпричепа. Унаслідок наїзду, потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпеки для життя.

Що встановили суди першої та апеляційної інстанцій

Суди встановили, що виконувані роботи належали до робіт підвищеної небезпеки. Виконавець перед початком руху заднім ходом не переконався у безпеці маневру, а також керував навантажувачем із несправною системою звукового сповіщення заднього ходу. Ці порушення перебували у прямому причинно-наслідковому зв’язку з нещасним випадком.

Суд першої інстанції визнав виконавця винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 272 Кримінального кодексу України (далі – ККУ), та призначив йому три роки обмеження волі з позбавленням права виконувати роботи з використанням фронтальних навантажувачів строком на два роки. На підставі статті 75 ККУ його звільнено від відбування покарання з випробуванням на два роки

Потерпілий заявив цивільний позов до засудженого та ПрАТ про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Суд першої інстанції частково задовольнив позов та стягнув із засудженого на користь потерпілого 1 млн грн моральної шкоди. У задоволенні вимог до ПрАТ, а також вимоги про стягнення 60 тис. грн витрат на правову допомогу було відмовлено.

Представник потерпілого оскаржив рішення, наполягаючи, що:

1. фактично засуджений був інтегрований у трудовий процес підприємства;
2. виконував роботи на його техніці;
3. під його контролем;
4. за його завданням;
5. в його інтересах.

На цій підставі представник потерпілого просив покласти обов’язок із відшкодування шкоди також на підприємство.

Представник потерпілого також посилався на те, що підприємство є власником фронтального навантажувача, а технічна несправність його системи звукового сповіщення заднього ходу була однією з причин нещасного випадку.

Апеляційний суд залишив вирок суду першої інстанції без змін.

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд (далі – ВС) у постанові від 16.09.2026 у справі №501/4938/24 зазначив, що відповідно до частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом чи іншим об’єктом, використання якого створює підвищену небезпеку.

Водночас сама по собі наявність у підприємства права власності на навантажувач не стала достатньою підставою для покладення на нього відповідальності у цій справі. Суд перевірив, на якій саме правовій підставі завсуджений використовував техніку та які правовідносини існували між ним і підприємством.

ВС звернув увагу на відмінність між трудовим договором і договором підряду:

1. Трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов’язується виконувати визначену договором роботу, а роботодавець – виплачувати заробітну плату та забезпечувати необхідні умови праці.
2. За договором підряду одна сторона зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а замовник – прийняти та оплатити виконану роботу.

У цій справі Суд встановив, що трудові відносини між засудженим та ПрАТ були припинені ще 30 січня 2023 року. Натомість на момент події між сторонами діяв договір надання послуг укладений 1 жовтня 2023 року.

ВС звернув увагу на його конкретні умови:

1. засуджений зобов’язувався особисто та за свій ризик надавати послуги, а сторони прямо визначили цивільно-правовий характер договору.

Крім того, Суд встановив, що відповідно до наряду-завдання 22 листопада засуджений виконував роботи на фронтальному навантажувачі саме на підставі цього договору.

Тобто за цивільно-правовим договором, а не за трудовим договором

На цій підставі Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо статусу підприємства, тобто:

1. ПрАТ не є належним цивільним відповідачем.

Таким чином, у цій справі визначальним для вирішення питання про відповідальність підприємства був не сам факт виконання робіт на його території, використання його техніки чи виконання завдання, а встановлений судами правовий характер відносин між сторонами:

1. цивільно-правовий, а не трудовий.

ВС також змінив розмір моральної шкоди

ВС окремо перевірив розмір моральної шкоди, визначений судами попередніх інстанцій у 1 млн грн.

Суд звернув увагу, що відповідно до статті 23 ЦКУ, розмір відшкодування моральної шкоди визначається залежно від:

1. характеру правопорушення;
2. глибини фізичних і душевних страждань;
3. погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації;
4. ступеня вини особи, яка завдала шкоди;
5. інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування мають враховуватися вимоги розумності та справедливості. ВС дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій не дотрималися цих вимог.

З урахуванням обсягу моральних і фізичних страждань потерпілого та засад розумності, виваженості і справедливості ВС визначив розмір моральної шкоди у 800 тис. грн.

Джерело: «Судово-юридична газета»

Читайте більше:

Верховний Суд поставив під сумнів «договір про співпрацю»

Адвокат має стежити за електронною адресою, яку вказав суду: висновок ВС

Працівник працює в магазині кількох ФОП: ВС визначив, що має встановити суд

Штраф до 259 410 грн за неоформленого працівника: коли ЦПД не врятує роботодавця

КЦС ВС оприлюднив огляд судової практики за серпень 2026 року: ключові правові висновки