
Позивач із 2019 року працював тренером-викладачем з хокею на траві в Обласній дитячо-юнацькій спортивній школі.
26 лютого 2022 року його було призвано на військову службу під час мобілізації.
До 19 липня 2022 року роботодавець виплачував йому середній заробіток відповідно до частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП).
Однак, після внесення змін, якими із статті 119 КЗпП було виключено гарантію щодо збереження середнього заробітку мобілізованим працівникам, керівництво спортивної школи видало наказ про припинення таких виплат.
Позиція роботодавця ґрунтувалася на тому, що:
- посада тренера-викладача нібито не входить до Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою КМУ від 14.06.2000 №963 (далі – Постанова);
- дитячо-юнацька спортивна школа (далі – ДЮСШ) є закладом фізичної культури і спорту, а не закладом освіти;
- гарантії статті 57 Закону України від 05.09.2017 №2145-VIII «Про освіту» (далі – Закон) на позивача не поширюються.
Саме з цих підстав суди першої та апеляційних інстанцій відмовили у задоволенні позову.
Верховний Суд (далі – ВС) ствердив, що ДЮСШ є закладом позашкільної освіти спортивного профілю, який здійснює освітню діяльність та забезпечує навчально-тренувальний процес.
Тобто, така школа виконує не лише спортивні, а й освітні функції.
Суд наголосив, що тренер-викладач:
- здійснює навчально-тренувальний процес;
- навчає дітей;
- забезпечує їх фізичний розвиток;
- виконує виховну роботу;
- бере участь у реалізації освітніх програм.
Тому його діяльність має саме педагогічний характер.
ВС звернув увагу на те, що:
- діяльність тренера-викладача у спортивних школах зараховується до педагогічного стажу;
- тренери-викладачі отримують надбавку за вислугу років як педагогічні працівники;
- законодавство у сфері освіти прямо відносить їх до учасників освітнього процесу.
Також ВС підтвердив свою вже сформовану правову позицію:
- спеціальна норма має перевагу над загальною (lex specialis derogat generali).
Оскільки Закон є спеціальним щодо педагогічних працівників, а КЗпП не встановлює пріоритету своїх норм над іншими законами, саме стаття 57 Закону підлягала застосуванню.
Таким чином:
- з 19 липня 2022 року по 23 грудня 2023 року за педагогічними працівниками продовжував зберігатися середній заробіток;
- лише з 24 грудня 2023 року, ця гарантія була виключена і зі статті 57 Закону.
ВС встановив, що:
- тренер-викладач ДЮСШ є педагогічним працівником;
- роботодавець незаконно припинив виплату середнього заробітку;
- наказ про припинення виплат підлягає скасуванню;
- працівнику необхідно нарахувати та виплатити середній заробіток за період з 19 липня 2022 року до 23 грудня 2023 року.
Джерело: Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради
Читайте більше:
ВС: коли профспілка не може вимагати звільнення керівника
Не лише керівник винен: сім помилок, через які жертви мобінгу програють справи
ВС визначив належного відповідача у трудових спорах із банком, що ліквідується
ВС підтвердив: середній заробіток мобілізованим після 19.07.2022 не виплачується
Роботодавець уникнув понад 380 тис. грн санкцій через правильний розрахунок чисельності працівників


















