Безкоштовний вебінар: Бронювання-2027 і зарплатно-кадровий аудит до кінця року & Зарплата у звітності

ВС: коли профспілка не може вимагати звільнення керівника

Верховний Суд сформував комплексний підхід до застосування статті 45 КЗпП України. Суд одночасно підтвердив широкі повноваження профспілок та встановив, що вимога про звільнення керівника не може ґрунтуватися на формальних чи недоведених порушеннях

4

106

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.01.2026 у справі №359/8573/20 сформувала важливу правову позицію щодо застосування ст. 45 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП).


Ключові висновки Суду:


1. Кожна первинна профспілкова організація має право самостійно вимагати звільнення керівника підприємства, навіть якщо вона:


  1. не входить до спільного представницького органу;
  2. не брала участі в укладенні колективного договору.


Усі профспілки є рівними у своїх правах відповідно до Конституції України.


2. Профспілка, звертаючись із такою вимогою, захищає не лише своїх членів, а колективні інтереси всіх працівників підприємства, незалежно від членства у профспілці.


3. Вимога про звільнення керівника – це виключний правовий механізм, який застосовується лише у випадку порушення керівником:


  1. трудового законодавства;
  2. законодавства про колективні договори;
  3. Закону України від 15.09.1999 № 1045-XIV «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».


4. Вимога профспілки повинна бути детально обґрунтованою та містити конкретні факти порушень, підтверджені доказами.


Верховний Суд наголосив:

Формальне або незначне порушення не може бути достатньою підставою для звільнення керівника.


  1. Профспілка не може використовувати ст. 45 КЗпП як інструмент тиску на роботодавця або механізм так званого «соціального шантажу».
  2. Саме профспілка повинна довести наявність законних підстав для звільнення, так само як роботодавець доводить законність звільнення працівника.
  3. Рішення профспілки не є остаточним керівник або власник мають право оскаржити його до суду, а виконання вимоги зупиняється до ухвалення рішення судом.

Практичний висновок:

Стаття 45 КЗпП не дає профспілці безумовного права звільняти керівника. Суд перевірятиме законність, обґрунтованість, істотність порушення та баланс інтересів між працівниками, власником і керівником підприємства.

Джерело: Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради


Читайте більше:


Недоведеність вини працівника виключає дисциплінарну відповідальність

Фіктивна перевірка ТЦК: суд скасував штраф від ТЦК за порушення військового обліку

Подання заяви про звільнення не означає автоматичного припинення трудових відносин

Поїздка у власних справах на службовому автомобілі: коли керівника можуть законно звільнити

Формальні неточності в документах Держпраці не є безумовною підставою для скасування результатів перевірки

✨ Новинка! Унікальний сервіс – АІ-Консультант для бухгалтера! Ознайомтесь із його можливостями вже зараз за посиланням
Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
4

106

1

24

1

73

5

56

18

4

1775

1

28

3

2263

3

2722

4

198

1581

5

8231

1

26

8

2349

1

298

3

294

2

22

3

238

20

11254

2

37

Стаття
Відео
Ліквідація госпсуб'єкта
17.11.2026

Банкрутство мікро- та малого бізнесу: з 15 листопада нова спрощена процедура

Борги накопичилися, розраховуватися з усіма кредиторами вже немає змоги, а звичайна процедура банкрутства здається надто складною та дорогою? Для мікро- і малого бізнесу запровадили окремий механізм – спрощене провадження у справах про банкрутство. Закон України від 11.11.2026 №5062-IX доповнив Кодекс України з процедур банкрутства новою Книгою шостою. Вона передбачає спеціальну процедуру для юридичних осіб і ФОП, які відповідають установленим критеріям. Її мета – швидше врегулювати неплатоспроможність, задовольнити вимоги кредиторів і, за визначених умов, звільнити боржника від боргів. Закон набрав чинності 15 листопада 2026 року. Але спрощене банкрутство – це не автоматичне списання заборгованості. Боржнику доведеться розкрити суду інформацію про майно, рахунки, кредиторів і значні правочини за останні три роки. А ліквідатор і суд перевірятимуть, чи не намагався підприємець приховати активи або зловживати процедурою. Розберімо, хто може скористатися новими правилами

відео прев’ю для Банкрутство мікро- та малого бізнесу: з 15 листопада нова спрощена процедура
3

30