Безкоштовний вебінар: ФОП на фініші 2026 року: податкові ризики, річні ліміти, ліквідаційна звітність та нові правила оподаткування-2027

Банкрутство мікро- та малого бізнесу: з 15 листопада нова спрощена процедура

Борги накопичилися, розраховуватися з усіма кредиторами вже немає змоги, а звичайна процедура банкрутства здається надто складною та дорогою? Для мікро- і малого бізнесу запровадили окремий механізм – спрощене провадження у справах про банкрутство. Закон України від 11.11.2026 №5062-IX доповнив Кодекс України з процедур банкрутства новою Книгою шостою. Вона передбачає спеціальну процедуру для юридичних осіб і ФОП, які відповідають установленим критеріям. Її мета – швидше врегулювати неплатоспроможність, задовольнити вимоги кредиторів і, за визначених умов, звільнити боржника від боргів. Закон набрав чинності 15 листопада 2026 року. Але спрощене банкрутство – це не автоматичне списання заборгованості. Боржнику доведеться розкрити суду інформацію про майно, рахунки, кредиторів і значні правочини за останні три роки. А ліквідатор і суд перевірятимуть, чи не намагався підприємець приховати активи або зловживати процедурою. Розберімо, хто може скористатися новими правилами

1

11

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


  1. Хто може скористатися спрощеним банкрутством
  2. Хто може звернутися до суду: боржник чи кредитор
  3. Які документи потрібно подати до суду
  4. Що саме доведеться розкрити суду та ліквідатору
  5. Як проходить спрощене банкрутство: основні строки
  6. Що відбувається з майном і вимогами кредиторів
  7. За яких умов боржника можуть звільнити від боргів
  8. Коли у звільненні від боргів можуть відмовити
  9. Скільки коштує спрощена процедура
  10. Висновки


Хто може скористатися спрощеним банкрутством


Спрощене провадження застосовується до юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців, які одночасно відповідають усім критеріям, установленим частиною другою статті 138 Кодексу України з процедур банкрутства.


По-перше, боржник має належати до мікро- або малого підприємництва. Статус визначають відповідно до законодавства, на яке відсилає Кодекс. Самого факту, що бізнес невеликий за масштабом, недостатньо: потрібно відповідати законодавчим критеріям відповідної категорії.


По-друге, з дати державної реєстрації має минути щонайменше один рік. Отже, скористатися процедурою одразу після створення підприємства або реєстрації ФОП не вийде.


По-третє, загальна кредиторська заборгованість не повинна перевищувати встановлених меж:



Боржник

Граничний розмір кредиторської заборгованості

Юридична особа

2000 МЗП

ФОП

1000 МЗП


Для розрахунку беруть розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня року, в якому подають заяву про відкриття провадження. Тобто орієнтуватися потрібно не на мінімальну зарплату на дату виникнення боргу чи відкриття справи, а саме на показник на початок року подання заяви.


По-четверте, щодо боржника не повинно бути відкритих судових проваджень у спорах, передбачених частиною другою статті 7 Кодексу. Цю умову перевіряють саме на дату подання заяви.


Окремо закон встановлює, що державні та комунальні підприємства, а також господарські товариства, частка у статутному капіталі яких прямо чи опосередковано належить державі, Автономній Республіці Крим або територіальній громаді, проходять банкрутство за загальними правилами.

Важливо: спрощена процедура застосовується саме в разі неплатоспроможності боржника. Самої загрози її настання недостатньо. Закон визначає неплатоспроможність як нездатність виконати грошові зобов’язання, строк виконання яких настав, зокрема коли задоволення вимог одних кредиторів унеможливить повний розрахунок з іншими або сума прострочених грошових зобов’язань перевищує вартість активів боржника

Хто може звернутися до суду: боржник чи кредитор


Заяву про відкриття спрощеного провадження може подати сам боржник. Кредитор також має таке право, але з важливою умовою: для відкриття провадження за заявою кредитора потрібна подальша згода боржника.


Якщо заяву подає кредитор, суд не пізніше п’яти днів приймає її до розгляду та встановлює боржнику десятиденний строк для подання письмової згоди.


Якщо боржник погоджується, він подає до суду заяву про згоду та документи, передбачені Кодексом. Суд розглядає документи й не пізніше 20 днів від дати ухвали про прийняття заяви кредитора до розгляду вирішує питання про відкриття провадження.


Якщо боржник не надає згоди у встановлений строк, заяву кредитора залишають без розгляду. Отже, кредитор не може самостійно запустити спрощене банкрутство всупереч волі боржника.


Якщо ж заяву подає сам боржник, суд розглядає її не пізніше десяти днів із дня надходження. За відсутності підстав для відмови суд відкриває провадження.


Які документи потрібно подати до суду


Спрощена процедура не означає, що боржник може обмежитися заявою про наявність боргів. До суду потрібно подати повну картину фінансового стану підприємства або ФОП.


У заяві зазначають найменування суду, дані боржника, його адресу, ідентифікаційний код або податковий номер, контактні дані, інформацію про електронний кабінет, відомості про відповідність критеріям спрощеного банкрутства та обставини, які стали підставою для звернення.


До заяви додають, зокрема:


  1. документи, що підтверджують повноваження представника, якщо заяву підписує представник;
  2. докази авансування основної винагороди арбітражного керуючого або договір про визначення її розміру, якщо сторони погодили зменшену винагороду;
  3. установчі документи юридичної особи;
  4. бухгалтерський баланс, фінансову та статистичну звітність юридичної особи на останню звітну дату та за попередні три роки;
  5. документи про статус ФОП, декларацію про майновий стан, податкову та статистичну звітність на останню звітну дату та за попередні три роки;
  6. інформацію про наявність непогашеної судимості за економічні злочини для ФОП;
  7. перелік майна боржника із зазначенням балансової вартості та місцезнаходження;
  8. перелік заставного, іпотечного та іншого обтяженого майна;
  9. перелік кредиторів, їхні вимоги, підстави виникнення зобов’язань і строки виконання;
  10. відомості про всі рахунки в банках, небанківських надавачів платіжних послуг, депозитарних установах, а також електронні гаманці та залишки коштів на них;
  11. перелік осіб, які мають невиконані зобов’язання перед боржником;
  12. докази відповідності критеріям спрощеного банкрутства та докази неплатоспроможності.


Окремо потрібно розкрити значні правочини, вчинені протягом 3 років до подання заяви. Йдеться про операції з нерухомістю, цінними паперами, корпоративними правами та іншим майном на суму не менше 200 мінімальних зарплат для юридичної особи або 30 мінімальних зарплат для ФОП.


Для юридичної особи також потрібне рішення її вищого органу управління про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження.


Отже, ще до звернення до суду боржнику варто провести внутрішню перевірку обліку, звірити розрахунки з кредиторами, перевірити склад активів і зібрати документи щодо операцій за попередні три роки.


Що саме доведеться розкрити суду та ліквідатору


Після відкриття провадження інформація про майно та фінансовий стан боржника стає предметом перевірки арбітражного керуючого.


Для ФОП це особливо важливий момент. Суд зобов’язує відповідні органи надати керуючому реалізацією майна та суду інформацію:


  1. про доходи боржника та членів його сім’ї;
  2. про майно, задеклароване боржником і членами сім’ї під час перетинання державного кордону;
  3. про перетинання боржником і членами його сім’ї державного кордону за останні три роки;
  4. про залишки коштів на рахунках і електронних гаманцях боржника.


Крім того, боржник разом із ліквідатором або керуючим реалізацією майна має провести інвентаризацію майна протягом 30 днів із дня відкриття провадження. Її результати потрібні для формування ліквідаційної маси.


Арбітражний керуючий також має право на безпосередній доступ до інформації про майно, майнові права, доходи та кошти боржника, зокрема до інформації з державних баз даних і реєстрів у межах своїх повноважень.


Тому приховати активи, рахунки або майно, переписавши їх на інших осіб, – не вихід. Навпаки, правочини за попередні три роки окремо аналізуватимуть на предмет можливих ознак фраудаторності, тобто вчинення на шкоду кредиторам.


Як проходить спрощене банкрутство: основні строки


Після відкриття провадження починається робота з виявлення кредиторів, перевірки їхніх вимог і підготовки до підсумкового засідання суду.


Кредитори мають 30 днів, щоб подати заяви з грошовими вимогами до боржника. Строк відлічують від дати офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження.


Ліквідатор розглядає вимоги кредиторів з урахуванням позиції боржника. Якщо вимоги узгоджені боржником і ліквідатором та інші кредитори не подали заперечень, суд їх окремо не розглядає – вони вважаються визнаними. Спірні вимоги розглядатиме суд.

Не пізніше ніж за 15 днів до підсумкового засідання ліквідатор має подати суду та кредиторам висновок про наявність або відсутність ознак зловживання боржником спрощеним провадженням.


До таких ознак належать:


  1. надання недостовірної інформації або її ненадання;
  2. неправдиві відомості про відповідність критеріям спрощеного банкрутства;
  3. дії, що перешкоджають провадженню;
  4. виявлення фраудаторних правочинів, вчинених протягом трьох років до відкриття провадження;
  5. наявність висновку про ознаки доведення боржника до банкрутства.


Кредитори можуть подати заперечення щодо вимог інших кредиторів, а також щодо висновку про зловживання – не пізніше ніж за п’ять днів до підсумкового засідання.


Підсумкове засідання суду проводять не раніше ніж через 60 і не пізніше ніж через 75 днів від дати відкриття провадження. На ньому суд розглядає спірні вимоги кредиторів і висновок ліквідатора щодо можливих зловживань.

Якщо підстав для закриття справи немає, суд визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру для юридичної особи або процедуру погашення боргів для ФОП.


Загальний граничний строк спрощеного провадження – 270 днів від дати його відкриття. Продовжити його можна лише щодо боржника, якого вже визнали банкрутом, і лише на період апеляційного та/або касаційного перегляду судових рішень. Клопотання про продовження потрібно подати не пізніше ніж за 30 днів до завершення граничного строку.


Що відбувається з майном і вимогами кредиторів


Після визнання боржника банкрутом ліквідатор або керуючий реалізацією майна готує план ліквідаційної процедури чи погашення боргів. На це відведено 15 днів із дати відповідної постанови суду.


План містить реєстр вимог кредиторів, перелік майна, що входить до ліквідаційної маси, балансову або заставну вартість активів, умови та строки продажу майна на аукціоні.Суд розглядає план і заперечення кредиторів та затверджує його. Якщо план потребує доопрацювання, ліквідатор має усунути недоліки протягом десяти днів.


Продаж майна відбувається за правилами Кодексу з урахуванням особливостей спрощеної процедури. Початкову вартість майна визначають на підставі оцінки. Якщо оцінку не проведено у встановлений строк, початковою вартістю стає балансова вартість майна, яке не є предметом забезпечення, або заставна вартість забезпеченого майна. Після завершення продажу майна та розрахунків із кредиторами ліквідатор подає суду звіт про виконання плану, а для юридичної особи – також ліквідаційний баланс.


За яких умов боржника можуть звільнити від боргів


Саме тут для підприємців найважливіше не переплутати можливість звільнення від боргів із безумовним списанням усієї заборгованості.

Ситуація 1. Кредитори не заявили вимог

Якщо до підсумкового засідання не надійшло жодної вимоги кредиторів, а за даними державних реєстрів немає вимог, забезпечених заставою майна боржника, суд роз’яснює боржнику право обрати один із двох варіантів:


  1. продовжити господарську діяльність зі звільненням від боргів;
  2. ліквідувати юридичну особу або припинити підприємницьку діяльність ФОП.


Якщо боржник обирає продовження діяльності, суд закриває провадження та звільняє його від боргів.

Ситуація 2. Майно реалізували, а процедура погашення боргів завершена

Для ФОП після завершення процедури погашення боргів суд затверджує звіт керуючого реалізацією майна, завершує процедуру та звільняє фізичну особу від боргів відповідно до статті 134 Кодексу.


Водночас звільнення від боргів не є безмежним: воно застосовується з урахуванням винятків, передбачених частиною другою статті 134 Кодексу. Зокрема, окремі зобов’язання не підлягають списанню.


Якщо ФОП погасив усі визнані судом вимоги кредиторів, він також може звернутися з клопотанням про продовження господарської діяльності зі звільненням від боргів.


Для юридичної особи завершення процедури означає затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та ліквідацію юридичної особи.

Коли у звільненні від боргів можуть відмовити


Спрощена процедура передбачає контроль за добросовісністю боржника. Якщо суд встановить ознаки зловживання, провадження можуть закрити.


У такому разі звільнення від боргів не застосовується. Крім того, за заявою кредитора суд може притягнути боржника та його посадових осіб до відповідальності шляхом відшкодування кредитору витрат, понесених на процедуру.


Перехід до загальної процедури банкрутства також можливий. Для цього боржник або інша сторона у справі мають подати відповідне клопотання не пізніше ніж за 15 днів до завершення граничного строку спрощеного провадження. Але для переходу потрібно, щоб у боржника було достатньо майна для покриття витрат або щоб основну винагороду арбітражного керуючого було авансовано боржником чи кредиторами.


Тож спрощене банкрутство – це не спосіб уникнути розрахунків із кредиторами. Це процедура, яка дає можливість врегулювати неплатоспроможність за визначеними правилами, але вимагає від боржника повного розкриття інформації та добросовісної поведінки.


Скільки коштує спрощена процедура


Спрощене провадження має бути дешевшим за загальну процедуру, але воно не є безоплатним.


Основна винагорода арбітражного керуючого становить:



Боржник

Основна винагорода

Юридична особа

8 МЗП

ФОП

4 МЗП


Боржник або кредитор, який звертається із заявою про відкриття провадження, має авансувати цю винагороду на депозитний рахунок суду. Водночас за згодою арбітражного керуючого винагороду можна зменшити. У такому разі замість авансування до заяви додають договір про визначення її розміру.


Крім того, за подання кредитором заяви про відкриття спрощеного провадження встановлено судовий збір у розмірі 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.


Тому перед зверненням до суду варто оцінити не лише суму боргів і вартість активів, а й витрати на процедуру.


Висновки


  1. Новий механізм дає мікро- та малому бізнесу можливість пройти процедуру банкрутства швидше й за спеціальними правилами. Але спрощення стосується передусім строків і порядку розгляду справи, а не вимог до прозорості боржника.
  2. Перед поданням заяви підприємцю варто перевірити, чи відповідає він усім критеріям статті 138 Кодексу, чи немає судових проваджень, які перешкоджають застосуванню спрощеного режиму, чи правильно визначена загальна кредиторська заборгованість, а також чи зібрані документи про майно, рахунки, кредиторів і правочини за три попередні роки.
  3. Спрощене банкрутство не означає, що борги зникнуть одразу після подання заяви. Звільнення від боргів можливе лише за результатами процедури та за умови добросовісної поведінки боржника.
Олена Афоніна

Експерт

Олена Афоніна

Головна редакторка Бухгалтерської платформи 7eminar

1

11

2

17

5

1597

3

294

4

294

6

327

2

29

6

266

2

20

5

732

16

19616

3

93

7

1061

6

198

5

546

2

30

4

906

6

1345

5

904

5

821