
Київське обласне відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до адміністративного суду з позовом:
Стягнути з ТОВ (відповідач) за невиконання нормативу, встановленого частиною 1 ст. 19 Закону України від 21.03.1991 №875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон) на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю грошову суму в рахунок адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 381 658,6 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідачем не виконаний встановлений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, відповідачем самостійно не сплачено адміністративно-господарську санкцію.
У зв`язку з цим, за вказане порушення відповідачу нарахована адміністративно-господарська санкція в сумі 380 138,04 грн, яку він повинен був сплатити до 15.04.2025. У визначений законом строк відповідач адміністративно-господарські санкції в добровільному порядку не сплатив, у зв`язку з чим на підставі йому нараховано пеню в розмірі 1 520,56 грн, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву зазначив, що середньооблікова чисельність працівників підприємства за звітний період становила 7 осіб, оскільки одному із співробітників відповідача було надано відпустку у зв`язку з вагітністю та пологами, а після її закінчення відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Таким чином, у відповідача за підсумками 2024 року відсутні підстави для виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у відповідності до чинного законодавства. У зв`язку з викладеним відповідач у задоволенні позову просить відмовити.
Київський окружний адміністративний суд (далі – КОАС) у рішенні від 28.11.2025 у справі №320/20897/25 підтримав правову позицію ТОВ, виходячи з наступного.
У даній справі, виходячи зі змісту доказів, суд погодився з доводами відповідача про те, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу у 2024 році становила менше 8 осіб.
Суд звернув увагу, що застосування адміністративно-господарських санкцій можливе виключно у разі порушення встановленого Законом нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а не у зв`язку з помилками чи неточностями у звітності.
Отже, предметом розгляду у даній справі була законність нарахування та застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій, а не оцінка правильності чи повноти заповнення звітних документів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що особа, яка з 31.05.2024 по 03.10.2024 перебувала у відпустці у зв`язку із вагітністю та пологами, а з 04.10.2024 по 20.07.2027 у відпустці для догляду за дитиною по досягненню нею трирічного віку:
не підлягає включенню до середньооблікової чисельності штатних працівників, а тому розрахунок такої кількості осіб мав здійснюватися за формулою (8+8+8+8+8+7+7+7+7+7+7+7)/12 = 7,4, що відповідно до правил округлення результатів становить 7 осіб, що спростовує доводи позивача про порушення відповідачем Закону.
Відповідачем доведено дотримання ним в 2024 році нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а відтак застосування до нього адміністративно-господарських санкцій є необґрунтованим.
Джерело: рішення КОАС від 28.11.2025 у справі №320/20897/25
Читайте більше:
ВС: коли профспілка не може вимагати звільнення керівника
Допуск до податкової перевірки позбавляє можливості скасувати наказ
ВС підтвердив: середній заробіток мобілізованим після 19.07.2022 не виплачується
Фіктивна перевірка ТЦК: суд скасував штраф від ТЦК за порушення військового обліку





















