Майбутнє єдиного податку для інтернет-провайдерів: що показала судова практика і що робити далі

1. Як податківці намагалися «вичистити» провайдерів зі спрощенки
2. Чому ці дії були незаконними
3. Дві різні речі за законом – два різні коди
4. Як провайдери відстоювали права в суді
5. Які висновки зробили податківці і що сталося вже у 2026 році
6. Перспективи. Що робити провайдерам вже зараз
7. Підсумок

Як податківці намагалися «вичистити» провайдерів зі спрощенки

У 2024 році ДПС змінила адміністративний підхід до інтернет-провайдерів. Результати не змусили себе чекати занадто довго. За офіційними даними, оприлюдненими самою податковою службою на початку 2026 року, станом на момент зміни підходу у Реєстрі платників єдиного податку перебувало близько 5,5 тисяч суб'єктів господарювання з кодами КВЕД 61.10 або 61.90 (зв'язок, телекомунікації).

Наслідки виявилися масовими:

1. 3,6 тисячі суб'єктів змінили КВЕД або взагалі припинили діяльність;
2. 350 платників самостійно відмовилися від спрощеної системи. Багато з них під тиском, побоюючись подальших перевірок і донарахувань;
3. 1423 платники були примусово виключені з реєстру рішеннями податкових органів.

Підставою для виключення зазвичай був сам факт наявності КВЕД 61.10/61.90. Без жодного аналізу, чим компанія або ФОП реально займається. Камеральна перевірка, формальне рішення, – і платника викидали зі спрощеної системи, часто навіть ретроспективно.

Чому ці дії були незаконними

Ключова помилка податкових органів – це ототожнення двох різних речей:

1. надання послуг доступу до мережі Інтернет (це те, чим займається переважна більшість провайдерів);
2. надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж (це окрема, спеціальна діяльність).

Підпункт 8 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) забороняє спрощену систему лише для тих, хто займається поштовим зв'язком, телефонним зв'язком та технічним обслуговуванням і експлуатацією мереж. Простого доступу до Інтернету в цьому переліку немає.

Податкова ж роками діяла за іншою логікою: «у тебе КВЕД 61.10, тому ти зв'язківець, а отже, потрапляєш під заборону». Суди системно відхиляли цю логіку, нагадуючи, що сам факт зазначення КВЕД у реєстрі ще не говорить про те, які послуги компанія реально надає.

Крім того, існувала та існує офіційна позиція регулятора галузі – Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій (далі – НКЕК). У роз'ясненні від 2 травня 2025 року НКЕК прямо зазначила: право надавати електронні комунікаційні послуги, включно з доступом до Інтернету, не залежить від наявності права на технічне обслуговування мереж. Це дві різні діяльності, і одна не випливає автоматично з іншої.

Дві різні речі за законом – два різні коди

Закон України від 16.12.2020 №1089-IX «Про електронні комунікації» (далі – Закон про електронні комунікації) взагалі розрізняє два самостійні статуси: «постачальник електронних комунікаційних мереж» і «постачальник електронних комунікаційних послуг». Законодавець навіть формулює це через сполучник «та/або», підкреслюючи, що це не одне й те саме (пункт 71 частини 1 статті 2 Закону). У профільному Орієнтовному переліку НКЕК це закріплено окремими кодами: IA.S1 – послуга доступу до мережі Інтернет, і окремо OS.S1 – послуга технічного обслуговування й експлуатації мереж (а також NA.N1 – доступ до елементів мережі для інших операторів). Якщо у вашому витягу з Реєстру НКЕК зазначено лише IA.S1, то обмеження щодо єдиного податку до вас не застосовується.

Закон про електронні комунікації розрізняє самостійні статуси: «постачальник електронних комунікаційних мереж», «постачальник електронних комунікаційних послуг», «постачальник електронних комунікаційних мереж та послуг»

Як провайдери відстоювали права в суді

Шлях типового спору виглядав так:

1. податкова виключає підприємця чи компанію з реєстру платників єдиного податку →
2. провайдер оскаржує рішення в суді →
3. суд першої інстанції й апеляційний суд стають на бік платника →
4. податкова йде в касацію до Верховного Суду (КАС у складі ВС).

Верховний Суд у переважній більшості випадків відмовляв ДПС у відкритті касаційного провадження, оскільки не бачив підстав для цього.

Аргументація судів у всіх цих справах схожа: податковий орган не довів, що провайдер реально здійснює саме ту діяльність, яка перелічена в ПКУ як підстава для заборони. Наявність коду КВЕД, на думку судів, нічого не доводить, значення має фактичний вид діяльності, підтверджений, зокрема, витягом з Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг НКЕК. Також ключовим аспектом аргументації судових рішень було недотримання податковими органами процедур проведення перевірки, оскільки порушення правил перебування не спрощеній системі оподаткування може виявлятися виключно в процесі проведення документальної (а не камеральної чи фактичної) перевірки платника податків.

Здійснення платником податків заборонених видів діяльності та порушення правил перебування не спрощеній системі оподаткування може виявлятися виключно в процесі проведення документальної (а не камеральної чи фактичної) перевірки платника податків

Є й справи, де Верховний Суд не обмежився відмовою у відкритті касаційного провадження, а розглянув касаційну скаргу і теж став на бік провайдерів. У справі №160/21398/24 КАС ВС визнав дії податкової незаконними, вказавши, що сама лише наявність певних видів діяльності в державному реєстрі не є доказом їх фактичного здійснення, а виключення з реєстру платників єдиного податку без проведення документальної перевірки порушує встановлену процедуру.

А у ще одній знаковій справі №260/8313/24, задовольняючи касаційну скаргу провайдера, Верховний Суд пішов далі і застосував формулу: «незаконна перевірка = недопустимі докази з боку ДПС = незаконне рішення податкової», а отже суди в такому випадку взагалі не повинні досліджувати фактичну сторону справи, як то види діяльності платника єдиного податку, значення КВЕДів, різниця між постачанням комунікаційних послуг та постачанням мереж тощо.

Верховний Суд у справі №260/8313/24 (постанова від 11.02.2026) категорично зазначив: дотримання органом ДПС процедури перевірки в податкових спорах має ключове значення

Окремо суди звертали увагу на принцип презумпції правомірності рішень платника податків (пп. 4.1.4 ПКУ): якщо норми можна тлумачити по-різному, рішення приймається на користь платника, а не контролюючого органу.

Які висновки зробили податківці і що сталося вже у 2026 році

На одній з відомчих нарад, що відбулася на початку 2026 року, ДПС фактично визнала масштаб проблеми: сотні судових справ, стала практика на користь платників, репутаційні та бюджетні втрати (відшкодування судових витрат підприємцям).

Ситуація не стоїть на місці, і варто зважати на кілька свіжих сюжетів.

По-перше, попри визнання проблеми, вже 27 січня 2026 року ДПС опублікувала роз'яснення, в якому повторила свою стару жорстку позицію: суб’єкти із КВЕД 61.10, 61.20, 61.30 чи 61.90, які надають електронні комунікаційні послуги, у тому числі доступ до Інтернету, не мають права на спрощену систему. Тому розраховувати, що територіальні органи вже діють за новими, лояльнішими підходами, передчасно.

По-друге, законодавча ініціатива, яку ДПС просувала ще влітку 2025 року (пропозиція прямо прописати в Податковому кодексі заборону для постачальників електронних комунікаційних послуг), досі не прийнята Верховною Радою. Тож підпункт 291.5.1 ПКУ залишається в тій самій редакції, на яку спираються суди, ухвалюючи рішення на користь провайдерів. Зміни до законодавства не пройшли, тому й аргумент «норма скоро зміниться» наразі не працює.

По-третє, судова практика продовжує консолідуватися в тому самому напрямку: нових сигналів про перелом на користь податкової немає, апеляційні суди й Верховний Суд, а в більшості випадків і суди першої інстанції, так само системно стають на бік провайдерів.

По-четверте, у травні 2026 року з'явився окремий, але дотичний сюжет – законопроєкт про перехід НКЕК на самофінансування за рахунок ринку (збір близько 1,5% з обороту операторів та провайдерів). Профільні асоціації (Телекомпалата, Асоціація правовласників і постачальників контенту) виступають проти, вважаючи це додатковим навантаженням на галузь без чітких запобіжників. Питання єдиного податку це прямо не стосується, але створює загальний контекст: галузь одночасно захищає право на спрощену систему і опирається новому обов'язковому збору.

Перспективи. Що робити провайдерам вже зараз

Ситуація рухається в позитивному напрямку, але це не привід розслаблятися. Стала судова практика – це сильний аргумент, але кожен конкретний випадок все одно оцінюється індивідуально.

Також є усі підстави вважати, що податківці в майбутньому усунуть недоліки в своїй роботі по відпрацюванню провайдерів-єдинників, зокрема перейдуть на повноцінні документальні перевірки замість незаконних камеральних.

Тому варто заздалегідь подбати про «подушку безпеки».

Ось наші рекомендації інтернет-провайдерам:

1. Перевірте свій запис у Реєстрі НКЕК. Замовте актуальний витяг з Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг. Переконайтеся, що ви зареєстровані саме за кодом IA.S1 (доступ до мережі Інтернет), а не за OS.S1 (технічне обслуговування й експлуатація мереж) чи NA.N1. Якщо колись про всяк випадок вказали зайві коди –виправте.
2. Не панікуйте через КВЕД, на вашому боці стала судова практика. А без відповідних видів діяльності за Класифікатором ви не зможете претендувати на спрощену систему оподаткування.
3. Перегляньте договори з клієнтами. Уникайте формулювань «технічне обслуговування мережі «, «експлуатація мережі «. Пишіть конкретно: «надання послуги доступу до мережі Інтернет «. Слова «обслуговування мережі», «експлуатація мережі» в предметі договору – це червона ганчірка для податківців, навіть якщо йдеться про звичайне налаштування роутера.
4. Особлива увага до договорів з іншими учасниками ринку. Якщо орендуєте канали чи підключаєтеся до мереж інших операторів – формулюйте предмет договору так, щоб було зрозуміло: ви отримувач послуги доступу до елементів мережі, а не самостійний постачальник такої послуги для третіх осіб.
5. Уникайте самонавішування зайвих статусів. На сайті, у рекламі, в комерційних пропозиціях не називайте себе оператором мережі з повним технічним обслуговуванням, якщо насправді ви – провайдер доступу без власної магістральної інфраструктури.
6. Документи мають говорити однією мовою. Акти, рахунки, технічні специфікації мають послідовно підтверджувати один вид діяльності – доступ до Інтернету. Розрізненість формулювань у різних документах – саме те, на чому можуть будуватися претензії податкової та правова позиція ДПС у судах.
7. Ви можете повернути КВЕД, якщо знімали його під тиском. Не виключено, що доведеться судитися.
8. У разі нового виключення – оскаржуйте без зволікань. Не варто чекати чи домовлятися. Звертайтеся із позовною заявою, посилаючись на сталу практику судів у 2025-2026 роках. Шанси виграти, судячи зі статистики, дуже високі.

Підсумок

1. Судова практика однозначна: просте надання доступу до Інтернету (код IA.S1) не є тією діяльністю, яка забороняє перебування на спрощеній системі. Заборона стосується лише тих, хто дійсно займається технічним обслуговуванням і експлуатацією мереж для третіх осіб чи традиційними видами зв'язку, прямо переліченими в ПКУ.
2. Наступні місяці покажуть, наскільки швидко податкова «імплементує» у власну практику судові рішення попередніх років. Але незалежно від цього, кожному провайдеру варто вже зараз привести у порядок реєстраційні дані й документи, щоб у разі нової хвилі перевірок захищати свою позицію не з нуля, а з готовим, чітким пакетом доказів.

Читайте більше:

Процедура понад усе: новий акцент ВС у податкових спорах щодо анулювання єдиного податку

Відмова у єдиному податку: податковий борг – ключова перешкода

Суд: податкова не може позбавляти єдиного податку після камеральної перевірки

«Заборонений» КВЕД – не привід для скасування реєстрації платника єдиного податку: суд заперечив позицію податківців

Анулювання єдиного податку через камеральну перевірку: судова практика