Рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин: хто та скільки сплачує

Рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – рентна плата за надра) – це загальнодержавний платіж, який сплачують суб’єкти господарювання за вилучення природних ресурсів із надр. Порядок її обчислення та сплати регулює розділ IX Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платники рентної плати за користування надрами

Платниками рентної плати за надра є:

1) суб’єкти господарювання та фізичні особи, які:

1. здійснюють видобування корисних копалин на підставі спеціальних дозволів на користування надрами;
2. виконують роботи з використання надр;
3. провадять спільну діяльність з видобування корисних копалин;

2) окремі землевласники та землекористувачі у випадках, визначених ПКУ (п. 252.1 ПКУ).

Докладніше – у Таблиці 1.

Таблиця 1

Платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин

Отже, основними платниками рентної плати є надрокористувачі, які отримали спеціальні дозволи на користування надрами. Однак Податковий кодекс також відносить до платників окремих землевласників, землекористувачів та учасників договорів про спільну діяльність у випадках, прямо передбачених ст. 252 ПКУ.

Об’єкт та база оподаткування рентної плати за користування надрами

Об’єкт оподаткування

Об’єктом оподаткування є обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності у звітному періоді (п. 252.3 ПКУ).

Види товарної продукції платник визначає згідно з кондиціями на мінеральну сировину об’єкта надр. Якщо у звітному періоді видобуток не здійснювали, але суб’єкт має чинний спеціальний дозвіл, він усе одно зобов’язаний подавати податкову декларацію з рентної плати з нульовими показниками.

Що є об’єктом оподаткування для рентної плати за надра, унаочнимо у Таблиці 2.

Таблиця 2

Об’єкт рентної плати: видобуток, що (не) оподатковують

Важливо! Види товарної продукції гірничого підприємства, які є об’єктом оподаткування, платник визначає відповідно до кондицій на мінеральну сировину конкретної ділянки надр та затверджених схем руху видобутої продукції з урахуванням особливостей технологічного процесу і вимог до кінцевої продукції (п. 252.5 ПКУ)

База оподаткування

Базою оподаткування рентною платою за надра є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини). Вартість визначають окремо щодо кожного виду корисної копалини та окремо щодо кожної ділянки надр, на яку надано спеціальний дозвіл на користування надрами (п. 252.6 ПКУ).

Увага! Під час визначення податкових зобов’язань ставку рентної плати застосовують не до фізичного обсягу видобутої корисної копалини, а до вартості одиниці товарної продукції гірничого підприємства

Вартість видобутої корисної копалини ґрунтується на базових умовах поставки «склад готової продукції гірничого підприємства» (п. 252.6 ПКУ).

Для цілей оподаткування платник визначає вартість видобутої корисної копалини за більшою з двох величин (п. 252.7 ПКУ):

1. за фактичними цінами реалізації видобутої корисної копалини (пп. 252.7.1 ПКУ);
2. за розрахунковою вартістю видобутої корисної копалини (пп. 252.7.2 ПКУ).

У поміч вам – Таблиця 3.

Таблиця 3

Способи визначення вартості видобутої корисної копалини для розрахунку рентної плати

У разі застосування фактичних цін реалізації вартість корисної копалини розраховують виходячи із суми доходу, отриманого (нарахованого) від реалізації відповідного виду видобутої продукції у звітному періоді (п. 252.8 ПКУ).

Під час визначення такої вартості дохід зменшують:

1. на витрати, пов’язані з передпродажною підготовкою продукції, зокрема пакуванням, фасуванням (бутилюванням);
2. на витрати з доставки (перевезення, транспортування) продукції покупцю відповідно до умов договору постачання (п. 252.8 ПКУ).

Якщо дохід від реалізації отримано в іноземній валюті, його перераховують у гривню за офіційним курсом НБУ на дату реалізації відповідної корисної копалини (п. 252.8 ПКУ).

Фактичну ціну реалізації визначають за правилами, встановленими п. 252.8 ПКУ (див. Таблицю 4). Для окремих видів корисних копалин Податковий кодекс передбачає спеціальний порядок її визначення:

1. для нафти та газового конденсату – її визначає Мінекономіки на підставі міжнародних котирувань нафти марки Urals (п. 252.8 ПКУ);
2. для природного газу – її розраховують за спеціальними правилами, встановленими п. 252.8 ПКУ, залежно від категорії газу та умов його реалізації;
3. для руди заліза – застосовують середню вартість залізної руди за індексом IODEX 62% FE CFR China, яку розраховує Мінекономіки (п. 252.8 ПКУ).

Також спеціальні правила мінімальної фактичної ціни реалізації встановлені для окремих видів продукції з гірських порід, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2505, 2507 00 та 2517 (п. 252.8 ПКУ).

Таблиця 4

Фактична ціна реалізації: порядок визначення за видами корисних копалин

У контрольованих операціях фактична ціна реалізації корисної копалини не може бути нижчою за ціну, визначену відповідно до принципу «витягнутої руки» (п. 252.8 ПКУ).

Під час визначення фактичної вартості корисної копалини дохід від реалізації зменшується на окремі витрати, безпосередньо пов’язані з підготовкою та доставкою продукції покупцю (п. 252.8, 252.9 ПКУ) (див. Таблицю 5).

Таблиця 5

Витрати, які зменшують дохід від реалізації

На замітку! Якщо розрахункова вартість виявиться більшою за фактичну, для цілей оподаткування застосовують саме її

Розрахункову вартість визначають на підставі витрат, безпосередньо пов’язаних із видобуванням корисних копалин, та коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства (п. 252.11–252.16 ПКУ) (див. Таблицю 6).

Таблиця 6

Витрати, що включають до розрахункової вартості

Розрахункову вартість одиниці товарної продукції визначають за формулою, наведеною у п. 252.16 ПКУ:

де Цр – розрахункова вартість одиниці товарної продукції;

Вмп – витрати, визначені відповідно до п. 252.11–252.15 ПКУ;

Крмпе – коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства (загальне значення – 0,20, якщо більший коефіцієнт не затверджений матеріалами геолого-економічної оцінки);

Vмп – обсяг видобутої товарної продукції у звітному періоді.

Ставка рентної плати за користування надрами

Ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин встановлено у відсотках від вартості товарної продукції гірничого підприємства.

Їх розмір залежить від виду корисної копалини, умов її видобування, а для окремих видів корисних копалин – також від додаткових показників, визначених ПКУ (п. 252.20 ПКУ) (див. Таблицю 7).

Таблиця 7

Ставки рентної плати за користування надрами

Для суб’єктів, що видобувають підземну воду, діють специфічні правила.

Ставка. Для прісних підземних вод вона становить 5% від вартості (п. 252.20 ПКУ).

Власні потреби. Якщо воду використовують винятково для внутрішніх потреб підприємства, базу оподаткування завжди визначають за розрахунковою вартістю. До витрат включають електроенергію для насосів, зарплату персоналу, обслуговування свердловини та амортизацію. Якщо підприємство видобуває воду для власних потреб, воно заповнює Додаток 1 до декларації з рентної плати за розрахунковою вартістю (рядок 10.2), оскільки факт реалізації відсутній. При цьому, якщо обсяг видобутку перевищує 5 куб. м на добу, подання Додатка 1 є обов’язковим навіть за відсутності спеціального дозволу на надра (на підставі дозволу на спецводокористування).

Періодичність. Якщо видобуток здійснено в одному кварталі (визначено зобов’язання за розрахунковою вартістю), а реалізація відбулася в іншому, перерахунок рентної плати за минулий період не проводять.

Для окремих видів корисних копалин та умов видобування до ставок рентної плати застосовують коригуючі коефіцієнти, передбачені п. 252.22 ПКУ. Особливості їх застосування розглянемо нижче.

Сплата рентної плати за користування надрами

Базовим податковим (звітним) періодом для рентної плати за надра є календарний квартал. Платники рентної плати подають податкову декларацію з рентної плати разом із відповідним додатком протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу (п. 257.1, 257.3, 252.26 ПКУ).

Суму податкового зобов’язання, визначену у податковій декларації, сплачують протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку її подання. Тобто рентну плату за користування надрами сплачують не пізніше 50 календарних днів після закінчення звітного кварталу.

Сплату здійснюють за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, а якщо ділянка розташована в межах континентального шельфу або виключної (морської) економічної зони України – за місцем податкового обліку платника (пп. 252.25.1, 252.25.2, п. 57.1, 257.5 ПКУ).

Рентну плату сплачують за кодами бюджетної класифікації, визначеними наказом Мінфіну від 14.01.2011 №11:

1. 13030000 – для копалин загальнодержавного значення;
2. 13040000 – для копалин місцевого значення.

Актуальні банківські реквізити платники можуть знайти:

1. В Електронному кабінеті платника у меню «Стан розрахунків з бюджетом».
2. На офіційному вебпорталі ДПС у розділі «Рахунки для сплати платежів».
3. Звернувшись до органу ДПС за місцем реєстрації.

Розрахунок рентної плати за користування надрами

Розрахунок податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють у Додатку 1 до декларації з рентної плати. Податкові зобов’язання визначають окремо за кожним видом корисної копалини та за кожною ділянкою надр (п. 252.18 ПКУ).

Суму рентної плати за надра розраховують за формулою:

де Пзн – податкове зобов’язання з рентної плати за надра;

Vф – обсяг (кількість) видобутої корисної копалини у звітному періоді;

Вкк – вартість одиниці корисної копалини, визначена відповідно до п. 252.7–252.17 ПКУ;

Свнз – ставка рентної плати, встановлена п. 252.20 ПКУ;

Кпп – коригуючий коефіцієнт або добуток кількох коефіцієнтів, передбачених п. 252.22 ПКУ.

Формула розрахунку повністю відповідає показникам Додатка 1 до декларації з рентної плати:

1. Vф (обсяг видобутку) – Рядок 9,
2. Вкк (вартість одиниці) – Рядок 10,
3. Кпп (коригуючий коефіцієнт) – Рядок 11,
4. Свнз (ставка рентної плати) – Рядок 12.

За наявності підстав, визначених ПКУ, до ставки рентної плати застосовують коригуючі коефіцієнти (див. Таблицю 8).

Таблиця 8

Коригуючі коефіцієнти до ставки рентної плати за користування надрами

Увага! Якщо одночасно виконуються кілька умов для застосування коригуючих коефіцієнтів, у формулі використовують добуток відповідних коефіцієнтів (п. 252.18, 252.22 ПКУ)

Для визначення податкового зобов’язання платник послідовно визначає обсяг видобутої корисної копалини, вартість її одиниці, застосовує відповідний коригуючий коефіцієнт (за наявності підстав) та ставку рентної плати, після чого отримує суму рентної плати, що підлягає відображенню у Додатку 1 та декларації з рентної плати (п. 252.18 ПКУ).

Значення мінімальної рентної плати (поріг вартості)

З метою запобігання заниженню бази оподаткування встановлено «мінімальні пороги» для фактичної ціни реалізації певних видів копалин. Якщо ціна продажу нижча за ці значення, для розрахунку ренти беруть саме цей мінімум.

Зокрема:

1. для піску та щебеню суму у доларах перераховують у гривні за курсом НБУ, що діє на перше число місяця, наступного за звітним кварталом;
2. для залізної руди фактичну ціну щомісяця (до 10 числа) публікує Мінекономіки на своєму офіційному сайті на підставі даних агентства Platts.

Для розрахунку фактичної ціни реалізації (Вкк) бухгалтер має порівняти ціну договору з мінімальним значенням, встановленим у п. 252.8 ПКУ (див. Таблицю 9).

Таблиця 9

Мінімальні пороги вартості для визначення фактичної ціни реалізації окремих видів корисних копалин

Відповідальність за несплату рентної плати за користування надрами

Платник несе повну відповідальність за правильність застосування ставок та коефіцієнтів (пп. 258.1.1 ПКУ). Контролюючі органи мають право залучати фахівців Держгеонадра та Держпраці для перевірки правильності визначення обсягів видобутку й обґрунтованості застосування коригуючих коефіцієнтів (пп. 258.2.2 ПКУ).

Зверніть увагу! У разі несплати рентної плати або її сплати в неповному обсязі протягом шести місяців, податкова служба ініціює зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами (пп. 258.2.2 ПКУ)

Це найсуворіший захід впливу, передбачений спеціально для видобувної галузі. Згідно з пп. 258.2.2 ПКУ:

1. якщо платник не вносить або несвоєчасно вносить рентну плату протягом шести місяців, податкові органи зобов’язані порушити перед Держгеонадра питання про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами;
2. до доходів, отриманих платником у період такої шестимісячної заборгованості або під час зупинення дії дозволу, застосовують адміністративно-господарську санкцію у вигляді вилучення всього отриманого прибутку (доходу) від видобування корисних копалин.

Фінансова відповідальність

Також платник відповідає за правильність обчислення, повноту і своєчасність внесення рентної плати до бюджету (пп. 258.1.1 ПКУ).

Штрафи за несвоєчасну сплату. Якщо платник самостійно нарахував зобов’язання, але не сплатив їх у встановлений строк (протягом 10 календарних днів після граничного строку подання декларації), застосовують санкції згідно зі ст. 124 ПКУ:

1. 5% від суми боргу – у разі затримки до 30 календарних днів включно;
2. 10% від суми боргу – у разі затримки понад 30 календарних днів.

Пеня. Її нараховують на суму податкового боргу, що не був сплачений протягом 10 днів після граничного строку сплати (пп. 258.1.2 ПКУ). Порядок нарахування пені визначає ст. 129 ПКУ.

Штрафи за заниження зобов’язань. Якщо недоплату виявив контролюючий орган під час перевірки, штраф становить 25% від суми заниження (за повторного порушення протягом 1095 днів – 50%).

Важливо! У період дії воєнного стану платники звільняються від нарахування штрафів та пені у разі самостійного виправлення помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, за умови сплати недоїмки до або одночасно з поданням уточнюючого розрахунку (пп. 69.38 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ)

Адміністративна відповідальність

Керівники та головні бухгалтери підприємств (або ФОПи особисто) можуть бути притягнуті до відповідальності за Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП):

1. за порушення порядку ведення податкового обліку (ст. 163-1 КУпАП): штраф від 85 до 170 грн (повторно протягом року – від 170 до 255 грн).
2. за несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування податків (ст. 163-2 КУпАП).

Олена СТЕПАНОВА, консультант з обліку та оподаткування, практикуючий головний бухгалтер

Статті за темою:

Рентна плата: порядок і строки сплати

Рентна плата за спеціальне використання води: платники, розрахунок та відповідальність

Податкова декларація з рентної плати: інструкція заповнення

Довідник за темою:

Ставки рентної плати

Шаблони документів:

Податкова декларація з рентної плати

Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Додаток 1