- Звіт, який усі шукали до 11 травня: Мінфін показав проєкт, але запитань не поменшало
- Не виконали норматив – готуйтеся до інспекції: нові перевірки роботодавців із 1 липня
- €90 млрд в обмін на нові податки, згортання низки пільг та реформу спрощенки
- Бізнесу обіцяють спрощенку по-польськи: ліміти до 2 млн євро, один ПДВ-поріг і нові ставки
- Бронь за новою «ціною»: не менше трьох мінімалок і без «подвоєнь» сумісників
- Лікарняні прив’язали до місця роботи: роботодавці отримають різні строки оплати
- «Липові» лікарняні – під фінансовий прес: ПФУ дає 10 днів на повернення грошей і запускає пеню
- Е-документообіг по-новому з 24 травня: без «правильного» підпису ДПС звіт не прийме
- «Конверти» шукають через пів ставки: роботодавців уже «пробивають» по-новому
- Більше важелів, менше паперу: як Держпраці планує «тряснути» роботодавців»
- Штраф 100 мінімалок і блокування: цифровим платформам готують жорсткі санкції
- Тендери лише «для своїх» ламають: малий бізнес пустять до мільярдних закупівель
Звіт, який усі шукали до 11 травня: Мінфін показав проєкт, але запитань не поменшало
Той самий «інвалідний» звіт, який бухгалтери навесні шукали під дедлайн 11 травня, нарешті з’явився… але поки лише у вигляді проєкту. Мінфін виніс на публічне обговорення форму звіту про нарахування та сплату внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, і бізнес, який уже встиг посивіти від невизначеності в «інвалідному» питанні, отримав нову порцію запитань замість відповідей. Бо затвердженого бланку досі немає, порядок його заповнення не оприлюднений, а головне – немає чіткого розуміння, хто саме має звітувати.
Стаття 18-2 Закону України від 21.03.1991 №875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» і сама проєктна форма натякають, що звіт подають лише платники цільового внеску. Але ДПС трактує норму значно ширше й уже заявила: звітувати мають усі роботодавці незалежно від кількості працівників і навіть факту виконання нормативу працевлаштування (лист ДПС від 11.05.2026 №545/2/99-00-21-01-01-02; ЗІР, категорія 135.05).
Сам звіт роблять квартальним: подавати його планують протягом 40 днів після кварталу, а внесок сплачувати – ще за 10 днів. У формі передбачили три типи звітів, окремі блоки для «подвійного» зарахування працівників з інвалідністю та розділ для самоштрафів і пені.
Утім маємо класичну ситуацію: проєкт є, але ясності – ще ні, і кожен читає правила по-своєму. А «той самий звіт» існує наразі радше як контур майбутньої системи, ніж як готовий робочий інструмент. І бухгалтери вже озвучують перші практичні головоломки із заповненням форми та розрахунками (див. живий приклад):
Докладніше щодо нової звітності, читайте у матеріалах:
- Звіт про внесок на працевлаштування осіб з інвалідністю: інструкція і приклади заповнення
- Менше 8 працівників або виконаний норматив: чи потрібно подавати Звіт
Не пропустити жоден дедлайн та уникнути штрафів за прострочки допоможе наш зручний сервіс «Календар бухгалтера». З ним отримаєте усю звітність та платежі в одному місці: на тиждень, місяць і навіть рік!
Не виконали норматив – готуйтеся до інспекції: нові перевірки роботодавців із 1 липня
Поки «інвалідний» звіт все ще «живе» десь між проєктом і невизначеністю, держава вже переходить до наступного етапу – перевірок без розкачки: із 1 липня в Україні запускають системний контроль за роботодавцями щодо виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, і тепер це не декларації, а повноцінний ризик-орієнтований нагляд (постанова Кабміну від 27.05.2026 №659 «Про затвердження Порядку здійснення контролю за виконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та проведення перевірки роботодавців щодо його виконання»; далі – Постанова №659).
Держпраці проводитиме планові й позапланові перевірки за місцем роботи або «камерно» у себе в приміщеннях.
План публікуватимуть до 1 грудня, а частота залежатиме від ризику:
- високий – раз на два роки,
- середній – раз на три роки,
- незначний – раз на п’ять років.
Перевіряти можуть період з моменту попередньої перевірки, але не більше ніж за останні три роки.
Тривалість перевірок – до 10 робочих днів (малий бізнес – до п’яти, позапланові – до двох днів).
Підставами для позапланового візиту можуть стати скарги, невиконання приписів, звернення громадян або інформація ПФУ про можливі порушення.
За порушення передбачено адмінвідповідальність, а всі матеріали передаватимуть до Пенсійного фонду протягом 10 днів.
€90 млрд в обмін на нові податки, згортання низки пільг та реформу спрощенки
Велику податкову перебудову запускають в Україні після ратифікації 28 травня 2026 року законопроєкту №0376 щодо угоди з ЄС на €90 млрд: держава бере великі гроші, але натомість погоджується на жорсткі податкові й митні зміни.
За новим меморандумом фінансування надходитиме трьома траншами, а кожен із них прив’язаний до виконання конкретних реформ і збільшення бюджетних надходжень.
Серед ключових змін – скасування пільги на міжнародні посилки (ПДВ з першого євро), запуск оподаткування доходів цифрових платформ і маркетплейсів, продовження військового збору 5% ще на 3 роки, і… вишенька на торті – реформа спрощеної системи для ФОПів із поступовим підвищенням фіскального навантаження.
Додатково Україна має оновити Митний кодекс, запровадити цифрове адміністрування, посилити контроль за ПДВ, узгодити корпоративні податки з нормами ЄС та розширити автоматичний обмін фінансовою інформацією.
Для платників податку це означає менше податкових «вікон», більше перевірок і нові правила роботи за євростандартами із розширенням бази оподаткування та посиленням контролю за доходами.
Поки ж запрошуємо 3 червня на вебінар «Мінімальна база для ПДВ і практика розблокування – 2026 & Інтернет-торгівля та РРО/ПРРО», де розберемо чинні ризики та контрольні механізми для бізнесу
Бізнесу обіцяють спрощенку по-польськи: ліміти до 2 млн євро, один ПДВ-поріг і нові ставки
Після війни ФОПам можуть «перекроїти» правила роботи, внаслідок чого спрощенка більше не буде «дахом» для великого бізнесу, який ховає мільйони за дрібними підприємцями.
Голова податкового комітету ВР Данило Гетманцев анонсував перехід на так звану «польську модель» оподаткування, закладену в Нацстратегії доходів.
Йдеться про різке збільшення лімітів для малого бізнесу – аж до 2 млн євро – але водночас про диференційовані ставки податків залежно від виду діяльності та доходів.
Ключова зміна – спрощенка залишиться лише для справді малого бізнесу, натомість великі компанії більше не зможуть дробити бізнес на ФОПів для мінімізації податків.
Також планують прибрати «унікальну українську аномалію» з різними ПДВ-лімітами для ФОПів і компаній та запровадити єдиний поріг для всіх.
При цьому нардеп визнав: частина бізнесу працює наразі лише завдяки «чорним» схемам і без ухилення від податків просто стане збитковою. Та й підприємців лякають не лише податки, а й постійні зміни та невизначеність, перевірки та складне адміністрування. Тому до завершення війни реформу обіцяють не запускати.
Бронь за новою «ціною»: не менше трьох мінімалок і без «подвоєнь» сумісників
В Україні готують нові правила бронювання військовозобов’язаних, і ключові зміни – підвищення зарплатного порогу та новий підхід до обліку сумісників (див. повідомлення Мінекономіки).
Поріг піднімають до трьох мінімальних зарплат – 25 941 грн, тоді як для прифронтових територій залишають м’якшу планку на рівні 2,5 МЗП (21 618 грн).
Додатково змінюють правила щодо квот: сумісників із відстрочкою дозволять враховувати лише за одним з місць роботи, щоб уникнути «подвоєння» бронювання.
Паралельно центральні та регіональні органи мають протягом місяця переглянути критерії критичності бізнесу разом із Міноборони та Мінекономіки, а вже за 3 місяці – оновити статуси всіх критично важливих підприємств.
Окремий акцент – на «очищенні» системи: статус залишать лише тим підприємствам, від яких реально залежить економіка, оборона та базові потреби громад. На практиці це може призвести до більш жорстких перевірок, перегляду вже наданих статусів та скорочення кількості підприємств, які зможуть претендувати на критичність у майбутньому.
І хоча перехідний період не скасовує чинних бронювань, уже найближчі місяці можуть стати для бізнесу своєрідною «переатестацією» на критичність.
Зарплатний критерій уже фактично прив’язують до травня 2026 року, адже саме він впливатиме на підтвердження критичності в наступних періодах.
У підсумку – система бронювання дедалі менше виглядає як універсальний механізм підтримки економіки й дедалі більше – як інструмент жорсткого відбору підприємств, які держава готова визнати справді необхідними.
Більше інформації про це – у статті «Нові правила бронювання 2026: зарплати, квоти та перепідтвердження критичності»
Лікарняні прив’язали до місця роботи: роботодавці отримають різні строки оплати
ПФУ повторно виніс на публіку проєкт нового Порядку ведення е-реєстру лікарняних, і головна інтрига тут уже не в технічних апдейтах, а в тому, хто саме й скільки днів тепер платить працівнику під час непрацездатності.
Документ фактично переписує правила для «нещасних» лікарняних під нові норми соцстраху:
- за місцем роботи, де стався страховий випадок, роботодавець оплачуватиме перші 17 днів, а далі – Пенсійний фонд;
- для інших роботодавців працівника – лише перші 5 днів за рахунок компанії, решту компенсуватиме ПФУ.
При цьому розмір виплати залишають на рівні 100% середньої зарплати незалежно від страхового стажу. І саме тут бухгалтеріям варто тримати руку на калькуляторі: тепер значення матиме не лише сам лікарняний, а й місце, де настав страховий випадок. Тобто різні роботодавці одного працівника можуть оплачувати лікарняний за різними правилами.
Паралельно урядовці освіжають сам Реєстр: додають нові підходи до обробки медичних даних, оновлюють нормативні посилання, підтягують систему під сучасні технічні вимоги та окремо прописують обмін інформацією щодо лікування й реабілітації військовослужбовців між НСЗУ, ПФУ та Міноборони.
На папері зміни виглядають «технічними». Але саме такі технічні правки потім найчастіше вилітають бізнесу в перерахунки, уточнення й зайві пояснення під час перевірок.
Щоб не загубитися у всіх цих оновленнях та їхніх наслідках для кадрових і зарплатних процесів, приєднуйтесь 2 червня до вебінару «Відпустки, лікарняні, декретні та бронювання – 2026: головні зміни, ризики та нові правила для роботодавців»
«Липові» лікарняні – під фінансовий прес: ПФУ дає 10 днів на повернення грошей і запускає пеню
«Сумнівні» лікарняні тепер можуть обернутися боргом, стягненням і пенею: уряд запустив жорсткий механізм фінансової відповідальності за необґрунтовані медвисновки. ПФУ отримав нові інструменти контролю, які фактично прискорюють перевірки та одразу запускають процедуру повернення коштів за виплаченими страховими сумами (Постанова №659).
Після перевірки Пенсійний фонд протягом 3 робочих днів надсилає повідомлення про порушення медзакладу або лікарю-ФОП через електронний кабінет або пошту. Якщо за таким лікарняним уже проведено виплати, протягом 5 днів формується вимога про компенсацію.
Далі запускається короткий відлік: 10 календарних днів на сплату або оскарження, після чого у разі ігнорування борг передають до виконавчої служби для примусового стягнення.
Додатково вводиться фінансовий «батіг» – пеня 0,1% за кожен день прострочки, що робить затягування практично невигідним.
Критичним моментом стає і правило вручення документів: повідомлення вважається отриманим одразу при відкритті в е-кабінеті, при підтвердженні пошти або автоматично на 5-й день після відправки.
Пропущене повідомлення фактично означає запуск боргу. Фактично ПФУ вибудовує швидку модель «перевірка → вимога → стягнення», де часу на реакцію мінімум, а ризики переходять не лише на медиків, а й на бізнес, який опиняється в ланцюгу таких лікарняних.
На замітку! Ці зміни запроваджено Законом України від 05.11.2025 №4683-IX «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо удосконалення порядку видачі, продовження та контролю за обґрунтованістю видачі листків непрацездатності та документів, що є підставою для їх формування», який діє вже з 1 квітня. Детальний аналіз змін – за посиланням
Е-документообіг по-новому з 24 травня: без «правильного» підпису ДПС звіт не прийме
Електронний документообіг з податковою «перезавантажили» – з 24 травня 2026 року діють нові правила обміну електронними документами, які змінюють порядок підписання звітності, делегування повноважень і фактично підкручують вимоги до використання електронних підписів, зокрема для самозайнятих осіб (зміни до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 06.06.2017 №557, Мінфін вніс наказом від 25.03.2026 №169).
Тепер усі фізичні особи, які зобов’язані подавати звітність в електронній формі, можуть працювати лише через кваліфікований або удосконалений електронний підпис із кваліфікованим сертифікатом.
Керівники та самозайняті особи мають використовувати особисті ключі, а якщо право підпису делегують іншим – про це потрібно офіційно повідомляти податкову через спеціальну електронну форму.
Додатково з форми повідомлення прибрали згадку про «технологічний сертифікат», що спрощує технічну частину документообігу.
«Конверти» шукають через пів ставки: роботодавців уже «пробивають» по-новому
Держпраці взяла на олівець неповну зайнятість: роботодавцям уже летять «листи щастя» через різке збільшення працівників на пів ставки, а далі можуть бути перевірки кадрових та зарплатних документів.
Ми вже інформували про сплеск зарплатних моніторингів Держпраців наприкінці січня 2026 року (див. Підсумки тижня 26.01–30.01.2026). У травні бізнес знову почав масово отримувати листи від інспекцій праці після того, як ПФУ передав дані про страхувальників, які цьогоріч на 20% і більше збільшили кількість працівників із неповним робочим часом.
Формально це не порушення, адже неповна зайнятість дозволена законом, але контролери бачать у таких стрибках ризики «конвертів», прихованої зайнятості та оформлення людей на частину ставки за фактичної роботи повний день.
У листах інспектори нагадують: без трудового договору працювати не можна, про прийняття працівника треба повідомляти ДПС до старту роботи, неповний графік має бути чітко оформлений, а зарплата – офіційною та за фактично відпрацьовані години.
Власне, лист – ще не штраф, але для бізнесу це чіткий сигнал уже зараз перевірити накази, табелі, штатний розпис, зарплатні нарахування та ЄСВ. Бо далі може бути вже не переписка, а фінансові наслідки.
Сьогодні контроль ґрунтується не на випадкових перевірках, а на автоматичному аналізі звітності, даних ПФУ та ДПС і навіть вакансій на сайтах.
Якщо маєте запитання з бухобліку, оподаткування й оплати праці, а також складання звітності та виправлення помилок в обліку, звертайтеся на наш унікальний сервіс «Особистий консультант» і отримаєте відповідь від 15 хвилин до 24 годин
Більше важелів, менше паперу: як Держпраці планує «тряснути» роботодавців»
Держпраці отримала нові повноваження, які виходять далеко за межі звичних перевірок і фактично розширюють її вплив на зайнятість, пільги та соціальне страхування (згідно з постановою Кабміну від 27.05.2026 №658).
Йдеться про право Держпраці контролювати виконання нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю, перевіряти дотримання законів про зайнятість, а також оцінювати компенсації за створення «розумного пристосування» для працівників. Окремо їй надають функцію визначення статусу підприємств трудової інтеграції та права на відповідні пільги.
Ще один важливий блок – соцстрах. Держпраці заходить у сферу контролю Пенсійного фонду та Фонду безробіття: перевірятиме, як призначають і виплачують допомоги, надають гарантії застрахованим особам.
Паралельно розширено її нагляд у сферах хімічної безпеки та об’єктів підвищеної небезпеки, а також а також консультаційна роль для бізнесу.
Водночас частину старих технічних повноважень у служби забрали – зокрема реєстрацію окремих видів транспорту, видачу певних ліцензій та проведення експертиз.
Формально це виглядає як «оптимізація функцій», але фактично баланс зміщується: менше адміністративної роботи, зате більше контролю, перевірок і точок впливу на бізнес і роботодавців.
Штраф 100 мінімалок і блокування: цифровим платформам готують жорсткі санкції
Штрафи до 100 мінімальних зарплат і реальна загроза блокування цифрових платформ – саме такі санкції закладає законопроєкт №15111-д про автоматичний обмін інформацією щодо доходів через онлайн-сервіси. І так фактично запускає жорсткий інструмент впливу на операторів платформ.
Документ, що є частиною імплементації стандартів ОЕСР, передбачає, що податкові органи зможуть не лише отримувати дані про доходи користувачів, а й застосовувати прямі обмежувальні заходи до самих сервісів.
Зокрема, за неподання заяви про взяття на облік оператор платформи-нерезидент може отримати штраф у розмірі 100 мінімальних зарплат, а ДПС отримує право звертатися до суду з вимогою обмежити доступ до цифрової платформи, якщо вона не виконує вимоги реєстрації.
Окремо під час воєнного стану передбачено механізм примусового блокування доступу до сайтів, через які здійснюється незаконна торгівля алкоголем або тютюном, за рішенням податкової.
Додатково законопроєкт вводить «офшорне мито» та посилює контроль за платформами-нерезидентами, що суттєво підвищує регуляторний тиск на цифрові сервіси, які працюють в Україні.
Тендери лише «для своїх» ламають: малий бізнес пустять до мільярдних закупівель
Великі тендери більше не зможуть «змітати» лише фаворити ринку. 27.05.2026 Рада прийняла закон (законопроєкт №11520), який кардинально переписує правила публічних закупівель і відкриває нові можливості насамперед для малого та середнього бізнесу.
Закон запускає нову модель Prozorro за стандартами ЄС і фактично ламає стару систему, де великі монополісти роками забирали масштабні держзамовлення. Тепер великі закупівлі мають ділитися на лоти, щоб регіональні та невеликі компанії теж могли заходити у великі тендери.
Вперше бізнесу дозволять подавати альтернативні тендерні пропозиції – тобто пропонувати власні, технологічно кращі або дешевші рішення замість шаблонних умов замовника.
Крім того, компанії отримають гнучкі механізми довгострокової співпраці через рамкові угоди та динамічні системи закупівель без постійного збирання документів «з нуля».
Окремо закон чітко врегульовує роботу субпідрядників і співвиконавців, що особливо важливо для великих проєктів відбудови.
Усе це – частина переходу на стандарти ЄС і сигнал міжнародним партнерам, що Україна готує прозорі правила для мільярдних інвестицій та фінансування відновлення. Зокрема, ухвалення закону пов’язують із доступом до $3,4 млрд підтримки Світового банку.
5 червня запрошуємо на вебінар «Неприбуткові організації та БФ-2026: новації, виплати, податкові ризики і загроза втрати статусу», де поговоримо про ключові зміни, критичні помилки та практичні аспекти діяльності неприбутківців
Джерело: 7еminar
