Нові штрафи та блокування платформ: які санкції передбачає законопроєкт про цифрові сервіси

Законопроєкт №15111-д щодо автоматичного обміну інформацією про доходи через цифрові платформи передбачає масштабні зміни для онлайн-сервісів, фрилансерів, кур’єрів, водіїв таксі та орендодавців. Документ імплементує міжнародні стандарти ОЕСР і фактично запускає механізм автоматичного податкового контролю доходів, отриманих через цифрові платформи. Водночас окремі положення законопроєкту вже викликають дискусії через можливий конфлікт із трудовим законодавством ЄС та суттєве посилення контролю за платформами-нерезидентами. Крім того, до документа включили нові правила щодо так званого «офшорного мита» та блокування цифрових сервісів за рішенням податкових органів

2

39


Законопроєкт №15111-д про внесення змін до Податкового кодексу України щодо автоматичного обміну інформацією про доходи через цифрові платформи є частиною глобальної ініціативи ОЕСР. Його головна мета – створити правові умови для прозорого оподаткування доходів фізичних осіб, які надають послуги або продають товари через Інтернет-ресурси.


Оператори цифрових платформ, таких як Uber, Bolt, Glovo та інших маркетплейсів, будуть зобов’язані автоматично звітувати про доходи своїх користувачів безпосередньо до Державної податкової служби.

За оцінками експертів, це рішення торкнеться близько 400 000 українських громадян – водіїв таксі, кур’єрів, а також осіб, які здають житло в оренду через онлайн-сервіси. Для них це означатиме вихід із фінансової «тіні», а для держави – успішне виконання чергових структурних маяків МВФ та вимог Європейського Союзу на шляху до євроінтеграції

Законопроєкт впроваджує термін «звітна діяльність», до якої належать чотири ключові напрями:


  1. Надання в оренду нерухомого майна (житлової та нежитлової нерухомості, а також паркомісць).
  2. Особисті послуги (виконання робіт за замовленням користувача, що можуть надаватися як онлайн, так і офлайн).
  3. Продаж товарів.
  4. Надання в оренду транспортних засобів.


Визначення «особистих послуг» у тексті документа є надто широким і розмитим. Через це під тотальний податковий моніторинг потенційно підпадають не лише водії таксі та кур’єри, а й репетитори, фотографи, ІТ-фрілансери і навіть практикуючі юристи, які знаходять клієнтів через будь-які спеціалізовані цифрові платформи.


Санкції


Законопроєкт передбачає суттєві заходи впливу на операторів платформ-нерезидентів.


Зокрема передбачено штраф у 100 мінімальних заробітних плат за неподання заяви про постановку на облік.


ДПС отримує право звертатися до суду щодо обмеження доступу до цифрової платформи, якщо її оператор не зареєстрований належним чином.


На період воєнного стану передбачено обов’язок постачальників послуг обмежувати доступ до сайтів, де ведеться незаконна торгівля алкоголем чи тютюном, на підставі рішень податкової.


Конфлікт із правом ЄС


Документ доповнює ст. 3 Кодексу законів про працю України новим абзацом, який прямо виводить відносини між цифровими платформами та водіями чи кур’єрами з-під дії трудового законодавства.


Для технологічних гігантів це виглядає як ідеальний захист від ризику перекваліфікації цивільних договорів у трудові. Проте для євроінтеграційного треку України це рішення є сумнівним.


Офшорне мито


Одним із найбільш значних доповнень, яке з’явилося під час підготовки до другого читання, є введення Додатка ІІ «Офшорне мито».


Передбачається стягнення 100% вартості об’єкта приватизації, якщо покупцем є офшорна особа, а правочин визнано нікчемним.


Орендарі-офшорні компанії зобов’язані будуть сплачувати 20% мита від суми орендної плати за користування державним чи комунальним майном.


Джерело: Судово-юридична газета


Читайте більше:


ВРУ розгляне законопроєкт №15111-д 26.05.2026: оподаткування доходів з платформ

Нові правила для міжнародних посилок: 10 міфів, які спростовує Мінфін

Данило Гетманцев про «страшилки» навколо №15111-д: що насправді зміниться

Бізнес про податкові зміни: підтримка є, але з нюансами


Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
2

39

1

5

7

1080

3

83

3

16810

3

1043

1

22

2

17

4

146

3

20

3

407

4

76

Делегування КЕП у підприємстві: чи може кадровик підписувати повідомлення про прийняття на роботу

Делегування права накладання кваліфікованого електронного підпису працівнику кадрової служби є допустимим за умови дотримання вимог Податкового кодексу України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну №557. Ключовою умовою є офіційне внесення такої особи до переліку уповноважених осіб шляхом подання Повідомлення про делегування права підпису в електронній формі. Лише після належного оформлення та підписання такого повідомлення керівником і відповідними КЕП уповноважена особа набуває права підписувати електронні документи, зокрема повідомлення про прийняття працівника на роботу. В іншому випадку використання КЕП працівником кадрової служби не відповідатиме вимогам законодавства

основне зображення для Делегування КЕП у підприємстві: чи може кадровик підписувати повідомлення про прийняття на роботу
3

28

3

619

3

55

5

204

3

39

4

288

3

37

5

132