У випуску: як планують перебудувати спрощенку зі ставкою ЄП до 10% та обов’язковим ПДВ, які валютні ліміти вдвічі послабив НБУ для населення й бізнесу, які суми індексації у серпні–вересні та коли роботодавцю вигідніше підвищити оклад, за які бухгалтерські порушення штрафи можуть зрости до 1360 грн, які нові мовні вимоги та штрафи до 170 тис. грн готують для бізнесу, як змінять оплату лікарняних після виробничих травм та які посади можуть виключити з розрахунку «інвалідного» нормативу.
10% з доходу і обов’язковий ПДВ: Мінфін затіяв велику перебудову спрощенки
Спрощенка може стати значно дорожчою: Мінфін готує реформу, за якою для окремих ФОП на 3-й групі єдиний податок може сягнути 10% замість нинішніх 5%. Зміни готують у законопроєкті щодо реформування спрощеної системи, але хто саме потрапить під підвищені ставки, поки не визначено.
Мінфін пропонує окремі види діяльності вивести з 2-ї групи та перевести на 3-тю, а для третьої групи встановити диференційовані ставки залежно від виду діяльності.
Для частини послуг ставка може зрости до 10% з доходу, що фактично вдвічі збільшить податок для єдинників, які нині сплачують із доходу 5% та 1% військового збору.
Паралельно з 1 січня 2028 року для частини спрощенців хочуть зробити обов’язковою ПДВ-реєстрацію після перевищення порогу, який не може бути вищим за 85 тис. євро. Є й спроба підсолодити реформу: ПДВ-адміністрування планують спростити – зокрема, перейти на квартальну звітність, дозволити зведені податкові накладні та попереднє заповнення окремих даних податківцями.
Втім, головна інтрига поки попереду: Мінфін не назвав ані конкретні послуги зі ставкою 10%, ані ФОПів, яких можуть прибрати з 2-ї групи, ані механізм поєднання нових ставок із ПДВ. Реформа також пов’язана із зобов’язаннями України перед МВФ. Окремо держава взялася за «дроблення бізнесу»: критерії штучного поділу компаній ще мають розробити до середини серпня, а серед зон ризику вже назвали торгівлю та ресторанний бізнес.
Поки Мінфін чаклує над реформою та рахує майбутні ставки, підприємцях варто зосередитися на чинних правилах роботи – розберемо їх 21 серпня на вебінарі «ФОП у серпні без помилок: квартальна звітність, ліміти для переказів і валюти, правила працевлаштування осіб з інвалідністю».
200 тисяч замість 50 і 400 тисяч замість 150: НБУ підняв валютні ліміти для фізосіб та бізнесу
Нацбанк серйозно послабив валютні обмеження, суттєво піднявши низку лімітів і розширивши перелік доступних операцій. Із 11 серпня 2026 року українцям і бізнесу стало простіше купувати валюту, знімати готівку та платити за кордоном, а компанії отримали нові стимули для інвестицій і оборонних донатів (постанова Правління НБУ від 10.08.2026 №90 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18»).
Для фізосіб ліміт на купівлю безготівкової валюти зріс із 50 тис. до 200 тис. грн на місяць. У межах цієї суми тепер можна купувати також банківські метали та цінні папери іноземних емітентів. Денний ліміт на зняття готівкової валюти збільшено зі 100 до 200 тис. грн. Удвічі, до 200 тис. грн на місяць, зріс і ліміт оплат за кордоном із гривневих рахунків. Причому йдеться не лише про покупки та послуги, а й про оренду житла, з можливістю переказів із рахунку на рахунок, зокрема через SWIFT. Для переказів із валютного рахунку на закордонний рахунок встановлено окремий ліміт 200 тис. грн на місяць. А ліміт 500 тис. грн на місяць для оплати проживання валютною карткою тепер поширюється і на оренду житла та SWIFT-перекази (див. Інфографіку 1).
Для компаній денні ліміти на зняття готівки з гривневих і валютних рахунків зросли до 200 тис. грн, а за гривневими корпоративними картками за кордоном – до 140 тис. грн на місяць. Ліміт закордонних оплат гривневими корпоративними картками підняли зі 150 до 400 тис. грн на місяць.
Окремий бонус – новий «додатковий» ліміт для бізнесу за прямі благодійні внески військовим частинам ЗСУ та Нацгвардії. Але вони мають бути підтверджені аудитом компанії «великої четвірки». «Інвестиційний» та «додатковий» ліміти можна передавати пов’язаним компаніям у межах однієї бізнес-групи.
Серед іншого експортерам дозволили платити нерезидентам штрафи, пені, бонуси та відшкодування збитків у межах 10% вартості постачань за відповідними договорами після 23 лютого 2021 року.
Крім того, НБУ розширив можливості щодо дивідендів, грантів, кредитних гарантій, міжнародних заходів, інноваційних проєктів та угод із американською DFC (див. Інфографіку 2).
Докладніше про нові можливості для розрахунків, готівки, корпоративних карток, експорту та операцій усередині бізнес-груп, – у статті.
Не пропустити жоден дедлайн та уникнути штрафів за прострочки допоможе наш зручний сервіс «Календар бухгалтера». З ним отримаєте усю звітність та платежі в одному місці: на тиждень, місяць і навіть рік!
Підняти зарплату на 140 гривень чи платити індексацію: серпневий вибір роботодавця
Індексація зарплати за вересень уже «застигла» у цифрах: за базового місяця січень 2026 року працівнику належить 139,78 грн, а за лютого – 103,17 грн. Причина – липневий індекс інфляції 100,3%, який не змінив суму індексації. Тож ці виплати залишаться такими самими і в серпні, і у вересні.
Але роботодавці мають вибір: продовжувати індексувати зарплату або підняти оклади. Зокрема, для січневого базового місяця підвищення щонайменше на 140 грн дозволить «прибрати» поточну індексацію та відтермінувати наступну.
Як саме спрацює кожен варіант і що вигідніше для фонду оплати праці, дивіться у матеріалі.
А щоб заодно звірити інші розрахунки й операції, 18 серпня приєднуйтеся до вебінару «Cередня зарплата для розрахунку різних виплат, критичність і бронювання & ТТН та реальність операцій, податкові ризики ПДВ: нові правила на практичних прикладах».
Рік на покарання і до 1360 грн штрафу: за помилки в бухобліку каратимуть жорсткіше
За фінансові помилки хочуть карати дорожче й довше: Кабмін пропонує збільшити штрафи за порушення бухобліку, фінзвітності та фінансової дисципліни, а притягнути до відповідальності можна буде протягом року. Йдеться про зареєстрований 10 серпня у Раді законопроєкт №15504. Документ є повторним поданням законопроєкту №15043, відкликаного після зміни складу уряду.
За новими правилами штраф за фінансові порушення пропонують підняти від 50 до 70 НМДГ – від 850 до 1190 грн, а за повторне протягом року – від 60 до 80 НМДГ, тобто від 1020 до 1360 грн.
При цьому строк притягнення до адмінвідповідальності планують збільшити до одного року з дня порушення.
Під санкції можуть потрапити приховування доходів і збитків в обліку, відсутність або неправильне ведення бухобліку, недостовірні дані у фінзвітності чи її неподання, проблеми з інвентаризацією, несвоєчасне подання фінансового плану держпідприємства, перешкоджання ревізіям і перевіркам, а також невжиття заходів для відшкодування збитків від недостач, розтрат чи крадіжок (див. Таблицю).
Адмінштрафи за фінансові порушення
(зміни до ст. 38 та 164-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення)
|
Параметр |
Зараз |
Законопроєкт №15504 |
|
Строк притягнення |
2/3 місяці з дня виявлення/вчинення |
1 рік із дня вчинення |
|
Штраф за перше порушення |
136–255 грн (8–15 нмдг) |
850–1190 грн (50–70 нмдг) |
|
Штраф за повторне порушення |
170–340 грн (10–20 нмдг) |
1020–1360 грн (60–80 нмдг) |
|
Основні порушення |
|
|
Уряд очікує, що посилення санкцій підвищить фінансову дисципліну та зробить відповідальність за такі порушення невідворотною. Тепер законопроєкт має розглянути парламент.
Як не залишитися сам на сам із новими ризиками та перевірками розберемо 19 серпня на вебінарі «Бізнес після обстрілу: як правильно оформити втрати, відновити бухоблік і звітність та захиститися від претензій ДПС».
До 170 тисяч за мову: нові вимоги та санкції для бізнесу щодо документів, реклами й сервісу
Мова в документах, шрифт на вивісці та музика в закладі можуть стати для бізнесу не просто питанням стилю, а приводом для штрафу до 170 тис. грн. До Верховної Ради внесли законопроєкти №15412 та №15430.
Перший перекроює норми одразу 22 законів і, зокрема, передбачає штрафи для суб’єктів господарювання від 400 до 1000 НМДГ (від 6800 до 17 000 грн) за порушення вимог закону щодо обов’язкового застосування державної мови. А за повторне порушення протягом року – від 1200 до 1500 НМДГ (від 20 400 до 25 500 грн).
Водночас розширюють коло осіб, які мають володіти державною мовою, а документи підприємств і комунальних та державних установ мають відповідати стандартам української мови. На роботі право користуватися українською хочуть захистити вже на етапі прийняття на роботу, а для програм без українського інтерфейсу – зобов’язати попереджати покупця до придбання. Є й деталь для реклами та публічної інформації: текст іншою мовою не зможе мати більший шрифт, ніж український.
Окремо пропонують заборонити російську мову в позашкільній освіті та приватних школах, а дитячим закладам відпочинку забезпечити виключно україномовне середовище.
Другий законопроєкт №15430 б’є по російськомовній музиці у сфері обслуговування: кафе, магазини, салони та інші заклади не зможуть вмикати її навіть на прохання клієнта. За перше порушення пропонують штраф 8500–17 000 грн, за повторне – до 85 000 грн, за третє й наступні – до 170 000 грн. Ідеться про пісні, фонограми, відеограми та кліпи мовою держави-агресора.
17 днів за рахунок роботодавця із виплатою ще до розслідування: нові правила для лікарняних
Лікарняні після виробничої травми пропонують оплачувати ще до завершення розслідування нещасного випадку, а перші 17 днів покласти на роботодавця. Такі зміни пропонує Кабмін у повторно схваленому законопроєкті №15502 (від 10.08.2026), раніше зареєстрованому як №15324.
За новим механізмом допомогу по тимчасовій непрацездатності виплачуватимуть одразу, не чекаючи висновків розслідування.
Перші 17 днів роботодавець оплачує власним коштом. Після завершення розслідування суму за потреби перерахують до 100% середньої зарплати, а Пенсійний фонд відшкодує роботодавцю оплату днів непрацездатності з шостого по сімнадцятий день.
Окремо законопроєкт посилює гарантії для учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни. Якщо вони мають щонайменше шість місяців страхового стажу за останні 24 місяці, страхові виплати пропонують рахувати без обмеження розміром, обчисленим із мінімальної зарплати. Це дозволить мати довший період без страхового стажу для лікування, реабілітації чи відпочинку без зменшення виплат через таку перерву.
Якщо маєте запитання з бухобліку, оподаткування й оплати праці, а також складання звітності та виправлення помилок в обліку, звертайтеся на наш унікальний сервіс «Особистий консультант» і отримаєте відповідь від 15 хвилин до 24 годин.
«Інвалідний» норматив можуть «полегшити»: частину посад приберуть із розрахунку
Уряд хоче вивести «за дужки» ще частину посад під час розрахунку нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю.
Йдеться про працівників, які виконують свої трудові обов’язки безпосередньо на територіях активних бойових дій, включених до переліку Мінрозвитку №376. (див. проєкт постанови КМУ). Для роботодавців це може означати меншу базу для визначення квоти.
Таку зміну пропонують внести до переліку посад, які не враховують у середньообліковій кількості працівників.
Поки що це лише проєкт, але якщо його затвердять, такі штатні одиниці вже не збільшуватимуть кількість працівників, від якої залежить квота.
Що ще змінюється для роботодавців і на що звернути увагу вже зараз – поговоримо 17 серпня на Великому зарплатно-кадровому семінарі «Головні зміни для бухгалтера та кадровика: ЄРК – Класифікатор професій, звіряння з ТЦК, бронювання, об’єднана звітність, відпускні та працівники з інвалідністю».
Коментарів поки немає
Почніть розмову…
