
Верховний Суд у справі від 29.04.2026 №380/22484/24 сформував важливу правову позицію щодо звільнення працівника у період тимчасової непрацездатності.
Суд наголосив:
- заборона на звільнення працівника під час лікарняного, передбачена ч. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), є самостійною трудовою гарантією, а не окремою підставою для незаконності звільнення;
- якщо роботодавець мав законні підстави для припинення трудових відносин (наприклад, закінчення строкового трудового договору, дисциплінарні підстави, порушення умов договору тощо), але звільнив працівника саме в період тимчасової непрацездатності — це свідчить не про відсутність підстав для звільнення, а про порушення гарантії, встановленої трудовим законодавством;
- у такому випадку належним способом захисту прав працівника є не обов’язкове поновлення на роботі, а зміна дати звільнення — датою припинення трудових відносин має бути перший день після завершення лікарняного або відпустки.
Норма права:
ч. 3 ст. 40 КЗпП забороняє звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці (крім окремих випадків, прямо передбачених законом).
Практичне значення рішення:
- роботодавцям варто уважно перевіряти періоди лікарняних перед виданням наказів про звільнення;
- працівники можуть оскаржувати саме дату звільнення;
- судова практика дедалі частіше застосовує принцип пропорційності, не визнаючи автоматично незаконним усе звільнення через порушення гарантій процедури.
Джерело: Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради
Читайте більше:
Незаконне звільнення: що це і як поновитися на роботі
Як повідомити про звільнення, якщо працівник не з’явився
Звільнення під час лікарняного: готуються зміни до КЗпП
Чи можна звільнити працівника під час лікарняного: роз’яснення законодавства
Звільнення з роботи під час хвороби: як оформити і оплатити лікарняний




















