Реєстрація ПРРО: порядок подання заяви та присвоєння фіскального номера

Щоб зареєструвати ПРРО, достатньо подати електронну заяву за формою №1-ПРРО. Якщо все заповнено правильно, система автоматично присвоїть фіскальний номер і внесе дані до реєстру. Підтвердження надходить у другій квитанції – саме ця дата і вважається датою реєстрації

4

161

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


Для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) формується в електронному вигляді Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. №1-ПРРО (J/F 1316605), яка подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.


У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО. Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО

Джерело: ДПС


Читайте більше:


Термін подачі звіту про використання КОРО у 2026 році

Як отримати КЕП для ПРРО: дистанційно для юросіб і офлайн для ФОП

Checkbox об’єднує Нову пошту, Укрпошту і Meest ПОШТА в одному розділі

Оновлена позиція ДПС! Ліцензія на алкоголь: за які РРО слід платити ліцензію

Чи можна використовувати один або два тижні як розрахунковий період для ліміту каси


Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
4

161

1

26

4

44

2

21

3

28

2

38

3

21

3

29

6

1142

4

228

5

69

3

33

4

35

3

19

18

47212

6

3395

3

72

3

30

3

23

Від «тонкої капіталізації» до правил ATAD: як зміниться облік витрат на запозичення з 1 січня 2028 року

КМУ схвалив законопроєкт №16036, розроблений Мінфіном для імплементації статті 4 Директиви ЄС ATAD щодо обмеження витрат на запозичення. Документ пропонує відмовитися від вибіркового правила «тонкої капіталізації» та запровадити єдиний підхід до всіх боргових зобов’язань – незалежно від статусу кредитора. Базове обмеження витрат на запозичення зберігається на рівні 30% EBITDA, водночас передбачено пороги, винятки та можливість безстрокового перенесення неврахованих витрат на майбутні періоди. Невраховані проценти, накопичені за чинними правилами до кінця 2027 року, не згорають, а враховуватимуться за новим механізмом. Застосовувати нові правила планують із 1 січня 2028 року, що має дати бізнесу час підготуватися до змін

основне зображення для Від «тонкої капіталізації» до правил ATAD: як зміниться облік витрат на запозичення з 1 січня 2028 року
3

17

2

41