Гнучкість чи втрата гарантій: що профспілки критикують у проєкті нового Трудового кодексу

Уряд повторно подав до Верховної Ради проєкт нового Трудового кодексу №16010, який позиціонується як основа для сучасного та гнучкого ринку праці. Водночас профспілки звертають увагу на низку положень, які, на їхню думку, можуть послабити чинні трудові гарантії – від правил надурочних і нічних робіт до соціальних відпусток та ролі профспілок у трудових відносинах. Попри майже два роки консультацій, принципові зауваження профспілкової сторони, зокрема визначені як «червоні лінії», у новій редакції документа не враховані

Експерт:Аліна Лакіс
3

11

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


2 вересня 2026 року КМУ вкотре вніс до Верховної Ради проєкт Трудового кодексу України – вже під №16010. Влада презентує документ як крок до гідних умов праці, гнучкості трудових відносин і сучасного ринку праці, що відповідає європейським нормам.


Звучить переконливо. Але, як це часто буває з реформами, за красивими формулюваннями ховаються деталі, про які варто говорити чесно – саме профспілкам щодня доводиться захищати людей, коли теорія стикається з практикою.


Договірність – тільки для рівних


Твердження, що трудові відносини стануть більш договірними, правдиве лише наполовину. Договірне регулювання працює добре тоді, коли сторони рівні. Але працівник, який шукає роботу, здебільшого не може диктувати роботодавцю умови контракту – так само, як позичальник не диктує банку відсоткову ставку.

Там, де закон сьогодні гарантує базовий захист, а проєкт кодексу замінює його «домовленістю сторін», у підсумку програє саме працівник

«Гнучкість» звужує, а не розширює


Чиновники наголошують, що новий Кодекс дасть людям більше можливостей поєднувати роботу із сімейними обов'язками. Теза правильна – питання в тому, що стоїть за нею на практиці.

Порівняно з чинним законодавством проєкт звужує коло тих, хто може претендувати на гнучкі форми зайнятості: скорочуються категорії працівників з правом вимагати надомну чи дистанційну роботу, зменшуються гарантії щодо залучення до нічних і надурочних робіт та відряджень

Тобто саме ті, кому гнучкість потрібна найбільше – батьки з малими дітьми, люди з інвалідністю, ті, хто доглядає за родичами – ризикують втратити частину захисту, яку мають зараз.


Гнучкість у цьому проєкті – це ще й гнучкість для роботодавця швидше та простіше звільняти працівників.


Соціальний діалог на папері


На словах роль соціального діалогу посилюється.

На практиці проєкт дозволяє роботодавцю ухвалювати локальні акти без погодження з профспілкою, а обов’язкову згоду профспілки на звільнення буде замінено формальними консультаціями, а дієвий на сьогодні механізм ініціювання профспілкою звільнення керівника, який порушує трудове законодавство – скасовується

Чи це справді посилення діалогу – питання риторичне.


Зарплата без прив'язки до норми


У ФПУ погоджуються з тезою, що заробітна плата – це результат праці, а не просто виплата.


Але тоді постає питання,

чому в проєкті досі немає прив'язки мінімальної зарплати до середньої по галузі на рівні не нижче 50%, як вимагає Директива ЄС 2022/2041?

Гарні слова про гідну оплату мають підкріплюватися конкретною нормою, а не залишатися декларацією.


Цифри, про які замовчують


Розбіжність між гаслами й жорсткими для працівника нормами простежується по всьому тексту проєкту. Про погіршення соціальних гарантій – при залученні до нічних і надурочних робіт, наданні соціальних відпусток, охороні праці жінок – публічно чомусь не згадують.

А в самому документі закладено:


  1. скорочення соціальної відпустки з 10 до 7 днів (і з 17 до 10 днів за наявності кількох підстав),
  2. збільшення дозволених надурочних робіт до 180–250 годин на рік замість нинішніх 120,
  3. розширення категорій працівників, яких залучатимуть до нічних і надурочних робіт та відряджень виключно за ініціативою роботодавця – замість чинної вимоги отримувати їхню згоду

Це теж «новий ринок праці». Питання лише, чи він справді для людини праці.


Два роки консультацій – і жодна «червона лінія» не врахована


Влада справедливо наголошує, що працівники, роботодавці й держава мають бути рівними сторонами соціального діалогу, а профспілки – мати реальний інструмент впливу на трудову політику. У ФПУ цю позицію повністю підтримують. Питання лише, наскільки вона відповідає дійсності.


Мінекономіки називає проєкт результатом майже дворічної спільної роботи з профспілками, роботодавцями та міжнародними партнерами. Це правда: два роки ФПУ надавала численні зауваження на захист людини праці, а до попередньої редакції проєкту (№14386) сформулювала чіткі «червоні лінії» – принципові позиції, без яких документ не можна вважати збалансованим. У новій редакції, №16010, їх, на жаль, так і не врахували.


Більше того, 2 вересня 2026 року уряд повторно подав проєкт до Верховної Ради за спеціальною процедурою, що застосовується в умовах воєнного стану – тобто знову без повноцінного погодження з профспілковою стороною. Нова редакція лише частково врахувала технічні коментарі експертів Міжнародного бюро праці МОП.


Це і є той самий «реальний інструмент участі» на практиці: після майже двох років спільної роботи фінальне рішення все одно ухвалюється без погодження з тими, кого воно стосується найбільше.

ФПУ наполягатиме на доопрацюванні проєкту Трудового кодексу №16010 з урахуванням принципової позиції профспілок і обіцяє продовжувати говорити про це чесно, без прикрас

Джерело: ФПУ


Читайте більше:


Топ–10 глобальних змін у новому Трудовому кодексі: чого очікувати працівникам та роботодавцям

28 днів відпустки та «декрет» для чоловіків: новий Трудовий Кодекс

Новий Трудовий кодекс: які зміни чекають на працівників і роботодавців за законопроєктом №16010

Аліна Лакіс

Експерт

Аліна Лакіс

Редакторка Бухгалтерської платформи 7eminar

✨ Новинка! Унікальний сервіс – АІ-Консультант для бухгалтера! Ознайомтесь із його можливостями вже зараз за посиланням
Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
3

11

2

11

3

24

6

1141

4

225

5

67

3

25

4

24

3

15

4

40

18

47147

6

3393

3

49

3

22

3

18

Від «тонкої капіталізації» до правил ATAD: як зміниться облік витрат на запозичення з 1 січня 2028 року

КМУ схвалив законопроєкт №16036, розроблений Мінфіном для імплементації статті 4 Директиви ЄС ATAD щодо обмеження витрат на запозичення. Документ пропонує відмовитися від вибіркового правила «тонкої капіталізації» та запровадити єдиний підхід до всіх боргових зобов’язань – незалежно від статусу кредитора. Базове обмеження витрат на запозичення зберігається на рівні 30% EBITDA, водночас передбачено пороги, винятки та можливість безстрокового перенесення неврахованих витрат на майбутні періоди. Невраховані проценти, накопичені за чинними правилами до кінця 2027 року, не згорають, а враховуватимуться за новим механізмом. Застосовувати нові правила планують із 1 січня 2028 року, що має дати бізнесу час підготуватися до змін

основне зображення для Від «тонкої капіталізації» до правил ATAD: як зміниться облік витрат на запозичення з 1 січня 2028 року
3

14

1

27

4

165

3

30

3

13