Поворотна фінансова допомога засновнику: що з єдиним податком у 2026 році

Поворотна фінансова допомога засновнику від товариства на спрощеній системі сама по собі не заборонена, а її отримання фізособою за умови своєчасного повернення не створює оподатковуваного доходу. Водночас ІПК ДПС від 19.06.2026 №3564/ІПК/99-00-04-03-03 містить важливі застереження щодо регулярної видачі позик, яка за певних обставин може бути розцінена як фінансове посередництво. Окремі правила діють і тоді, коли фінансову допомогу отримує саме товариство: для третьої групи критичним є 12-місячний строк її повернення

Експерт:Аліна Лакіс
3

16

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


Адвокати команди Богдана Янківа розібрали ІПК від 19.06.2026 №3564/ІПК/99-00-04-03-03 щодо поворотної допомоги засновнику. Але в тій самій консультації є кілька менш очевидних моментів.


Звідки береться страх «спершу заплати, потім виводь»


Логіка здається розумною: компанія вже заробила дохід за квартал, частина цих грошей нібито «належить» бюджету, тож витрачати їх ризиковано. Але Податковий кодекс України (далі – ПКУ) прив’язує сплату єдиного податку не до руху коштів на рахунку, а до звітного періоду.

Простими словами: податкова дивиться на те, скільки ви заробили за квартал, а не на те, скільки грошей залишилося на рахунку в конкретний день

Видача позики не пришвидшує сплату


ДПС сформулювала висновок прямо: єдиний податок і військовий збір нараховуються та сплачуються з доходу за результатами звітного періоду. Тому виплата поворотної фінансової допомоги до настання строку подання декларації нічого не змінює.

Ви платите тоді, коли настає строк, а не тоді, коли вирішили розпорядитися грошима

Поворотна фінансова допомога засновнику: чи виникає в нього дохід

Друге питання хвилює не менше:

чи не доведеться засновнику платити податки з отриманої суми?

Ні – за умови, що гроші повертаються у строки, визначені договором.


Підпункт 165.1.31 ПКУ виводить основну суму поворотної фінансової допомоги за межі загального оподатковуваного доходу фізичної особи. Правило працює в обидва боки: і коли людина отримує таку допомогу, і коли їй повертають раніше надану нею позику.


Військовий збір іде слідом за ПДФО. Підпункт 1.7 п. 16-1 підр.10 розд. ХХ ПКУ звільняє від збору доходи, які не включаються до загального оподатковуваного доходу. Раз сума не потрапила до бази ПДФО – військового збору з неї теж немає.

На практиці це виглядає так: директор-засновник отримує від товариства безвідсоткову позику і повертає її у строк, записаний у договорі. Ні ПДФО, ні військового збору за цією операцією не виникає – ані в момент отримання коштів, ані в момент повернення

Де насправді проходить межа ризику


Найцінніше в консультації – не дозвіл, а межа. Поворотна фінансова допомога засновнику – операція, яку ПКУ юридичній особі на спрощеній системі не забороняє. Але поруч ДПС одразу поставила застереження.


Надання безповоротної та поворотної фінансової допомоги іншим юридичним і фізичним особам на постійній основі може розглядатися як надання фінансових послуг. А фінансове посередництво – заборонений вид діяльності для третьої групи (пп. 6 пп. 291.5.1 ПКУ), наслідки здійснення фінансового посередництва:


  1. перехід на загальну систему оподаткування – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (п. 5 пп. 298.2.3 ПКУ).
  2. подвійна ставка єдиного податку на дохід від діяльності, яка не дає права застосовувати спрощену систему (п. 293.5 ПКУ).
Жодної цифри – ні граничної суми позики, ні дозволеної кількості договорів – у консультації немає. Межу проведено по ознаці постійної основи. Тому оцінювати варто не окрему операцію, а картину загалом: як часто товариство видає позики і чи не стало це окремим напрямом діяльності

Дзеркальна ситуація: товариство саме отримало допомогу


Коли гроші рухаються у зворотному напрямку, вмикається інше правило, про яке легко забути.


Отримана товариством на третій групі сума не включається до доходу, якщо повернути її протягом 12 календарних місяців з дня отримання (пп. 3 п .292.11 ПКУ). Не встигли – уся неповернена сума стає доходом платника єдиного податку наступного дня після закінчення цих 12 місяців.

Важлива деталь: строк рахується в календарних місяцях загалом з дати отримання коштів і фіксується в договорі. Прив’язки до календарного року немає – 12 місяців можуть спокійно перетнути 31 грудня

Що з цього випливає для вашої компанії:


  1. Строк повернення має бути в договорі.
  2. 12 місяців рахуйте від дати отримання коштів, а не від початку календарного року.
  3. Не перетворюйте позики на систему. Регулярні договори з різними особами – це вже питання про фінансові послуги.
  4. Тримайте первинні документи в порядку. Облік на третій групі ведеться за даними спрощеного бухобліку (абз. 5 п. 296.1 ПКУ) і на підставі первинних документів (п. 44.1 ПКУ).


Джерело: Команда адвокатів Богдана Янківа


Читайте більше:


Немає коштів на повернення поворотної фіндопомоги: практичні поради для бізнесу

Облік безвідсоткової поворотної фіндопомоги: бухгалтерські проведення

Поворотна та безповоротна фінансова допомога від ФОП і для ФОП

Поворотна фіндопомога: як уникнути ризиків при продовженні договорів

Поворотна фіндопомога: деталі, які врятують від претензій ДПС

Аліна Лакіс

Експерт

Аліна Лакіс

Редакторка Бухгалтерської платформи 7eminar

✨ Новинка! Унікальний сервіс – АІ-Консультант для бухгалтера! Ознайомтесь із його можливостями вже зараз за посиланням
Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
3

16

2

10

2

25

3

15

3

28

6

1141

4

226

5

69

3

27

4

27

3

17

18

47168

6

3395

3

59

3

24

3

19

Від «тонкої капіталізації» до правил ATAD: як зміниться облік витрат на запозичення з 1 січня 2028 року

КМУ схвалив законопроєкт №16036, розроблений Мінфіном для імплементації статті 4 Директиви ЄС ATAD щодо обмеження витрат на запозичення. Документ пропонує відмовитися від вибіркового правила «тонкої капіталізації» та запровадити єдиний підхід до всіх боргових зобов’язань – незалежно від статусу кредитора. Базове обмеження витрат на запозичення зберігається на рівні 30% EBITDA, водночас передбачено пороги, винятки та можливість безстрокового перенесення неврахованих витрат на майбутні періоди. Невраховані проценти, накопичені за чинними правилами до кінця 2027 року, не згорають, а враховуватимуться за новим механізмом. Застосовувати нові правила планують із 1 січня 2028 року, що має дати бізнесу час підготуватися до змін

основне зображення для Від «тонкої капіталізації» до правил ATAD: як зміниться облік витрат на запозичення з 1 січня 2028 року
3

15

2

35

4

169

3

32