- Чи можна звільнити працівника під час хвороби
- Звільнення за власним бажанням
- Оплата лікарняного, відкритого до звільнення
- Порядок виплати лікарняних та розрахунку при звільненні
- Оподаткування лікарняних після звільнення
- Висновки
Чи можна звільнити працівника під час хвороби
Відповідно до Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) передбачено такі підстави для припинення трудового договору:
- з ініціативи роботодавця;
- за згодою сторін;
- за власним бажанням працівника.
КЗпП гарантує працівникові захист від звільнення за ініціативою роботодавця під час хвороби працівника. Однак роботодавець все ж має право ініціювати звільнення, якщо працівник не з’являється на роботу понад чотири місяці поспіль через тимчасову непрацездатність (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами). Або якщо працівник відсутній на роботі понад чотири місяці поспіль і у роботодавця немає інформації про причини такої відсутності.
Також заборона на звільнення працівника під час лікарняного не діє у разі ліквідації підприємства. Але у таких випадках окремі гарантії передбачено для вагітних жінок, жінок із дітьми віком до 3 чи 6 років, одиноких матерів із дітьми до 14 років або з дитиною з інвалідністю. Їх можна звільнити лише за умови обов’язкового працевлаштування.
Отже, звільнення під час тимчасової непрацездатності є незаконним, якщо воно здійснене з ініціативи роботодавця. Формально ця заборона не поширюється на випадки припинення трудового договору за угодою сторін. Але як свідчить судова практика, у таких випадках зберігається досить високий ризик того, що надалі працівник звернеться до суду з вимогою визнання свого звільнення під час лікарняного незаконним. У результаті доведеться не лише поновлювати працівника на роботі, а й виплачувати середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Звільнення за власним бажанням
У разі звільнення працівника за власним бажанням під час його хвороби обмеження не діють.
Згідно зі статтею 38 КЗпП працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, попередивши роботодавця письмово за два тижні. У цій статті не передбачено заборони для звільнення працівника під час лікарняного, якщо він сам є ініціатором звільнення.
Отже, працівник може звільнитися за власним бажанням, навіть якщо він хворіє. При цьому він не повинен вказувати в заяві про звільнення інформацію про те, що він перебуває на лікарняному
Якщо дата звільнення припадає на період тимчасової непрацездатності й працівник не відкликав свою заяву, роботодавець звільняє його у вказаний у заяві день. Якщо працівник передумає звільнятися, то він може відкликати свою заяву і трудові відносини будуть продовжені.
Оплата лікарняного, відкритого до звільнення
Зверніть увагу! Навіть у разі звільнення працівник не втрачає свого права на оплату тимчасової непрацездатності
Якщо хвороба почалася не пізніше дня звільнення працівника, то за ним зберігається право на страхові виплати.
За загальним правилом право працівника як застрахованої особи на допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю виникає з настанням страхового випадку в період роботи, включаючи день звільнення.
Тож якщо тимчасова непрацездатність настала до або в день звільнення працівника, то роботодавець на підставі лікарняного буде зобов'язаний оплатити перші п'ять днів непрацездатності, а Пенсійний фонд України – решту днів.
Але є важливий момент. Всі перші п’ять днів непрацездатності роботодавець оплачує, якщо вони припадають на період до дня звільнення працівника. Наприклад, якщо працівник захворів 1 жовтня, а дата звільнення – 6 жовтня.
Але якщо звільнення відбудеться у перші п’ять днів непрацездатності, то роботодавець оплатить лише ті дні непрацездатності, які припали на час по дату звільнення. Тобто якщо працівник захворів 1 жовтня, а звільнився 3 жовтня, то роботодавець оплачує лише три дні непрацездатності. А далі вже Пенсійний фонд буде оплачувати лікарняний, починаючи з шостого дня непрацездатності.
Порядок виплати лікарняних та розрахунку при звільненні
Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності та по вагітності та пологах є листок непрацездатності, сформований в Електронному реєстрі листків непрацездатності.
Інформацію про такий листок непрацездатності роботодавець отримує через свій кабінет страхувальника на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду.
Після того як листок непрацездатності набуде статусу «Готовий до сплати», його треба буде розглянути, адже тимчасова непрацездатність розпочалася до звільнення працівника. Рішення про призначення страхової виплати ухвалює керівник підприємства або уповноважені ним особи.
У день звільнення роботодавець зобов’язаний провести з працівником повний розрахунок, включаючи виплату зарплати, компенсації за невикористану відпустку та інших належних виплат.
А розрахунок щодо лікарняних буде проведено з працівником вже після його звільнення, адже на день звільнення листок непрацездатності ще не має статусу «Готовий до сплати». Тобто виплачувати працівнику лікарняні авансом не варто, адже на момент звільнення ще не відомо, чи підлягатиме листок непрацездатності оплаті.
Лікарняні слід виплатити працівнику після того, як допомога від ПФУ надійде на рахунок підприємства. Це має відбуватися у найближчий строк виплати заробітної плати, встановлений роботодавцем, хоча за можливості можна зробити це раніше.
Після виплати потрібно протягом місяця подати до Пенсійного фонду Повідомлення про виплату коштів застрахованим особам.
Також у день звільнення роботодавець повинен видати працівнику копію наказу про звільнення та трудову книжку з відповідним записом про звільнення, якщо вона зберігається на підприємстві. Але це не завжди можливо, якщо працівник за станом здоров’я не може з’явитися особисто на роботі у день звільнення. У такому разі роботодавець повинен надіслати працівнику копію наказу про звільнення та повідомлення з пропозицією отримати трудову книжку або надати згоду на її пересилання поштою. Надсилання слід оформити рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Оподаткування лікарняних після звільнення
Оподаткування суми лікарняних після звільнення працівника також має свої особливості.
Із суми лікарняних треба утримати ПДФО за ставкою 18% та ВЗ за ставкою 5%.
У додатку 4ДФ суму лікарняних потрібно показати з ознакою доходу «127».
Оскільки нарахування й виплата доходу здійснюється особі, яка вже не є працівником, то ознаку доходу 101 у додатку 4 ДФ вже не застосовуємо.
А от ЄСВ на суму таких лікарняних нараховувати не потрібно.
Після звільнення працівника він вже не є застрахованою особою для колишнього роботодавця. Тому суму лікарняних у таких випадках не потрібно зараховувати до бази нарахування ЄСВ й показувати в додатку Д1 до Податкового розрахунку.
Висновки
- Працівник може звільнитися за власним бажанням, навіть під час тимчасової непрацездатності.
- Підприємство зобов’язане оплатити листки непрацездатності, які підтверджують страховий випадок, що стався не пізніше дати звільнення.
- Нарахування лікарняних проводиться після того, як листок непрацездатності набуває статусу «Готовий до сплати». Виплачувати працівнику лікарняні авансом не варто.
- Із суми лікарняних слід утримати ПФДО та ВЗ, але єдиний внесок після звільнення працівника не нараховується.
Тетяна ГУЛЬ, консультант з питань оплати праці та трудового права, редактор 7eminar
Шаблони та зразки документів:
Повідомлення про виплату коштів застрахованим особам
Читайте більше:
Звільнення працівника: алгоритм від А до Я
Лікарняні: призначення та виплата допомоги
Розрахунок при звільненні: чекліст для бухгалтера
Помилки в розрахунку лікарняних та декретних: алгоритм виправлення
Заява-розрахунок і Повідомлення про виплату лікарняних: що змінює ПФУ
Вихідна допомога у разі звільнення працівника: кому та скільки виплачувати
Мінікурси на тему:
Завищили лікарняні? Готуйте пояснення і повертайте кошти ПФУ
(Не) поважні причини: як розрахувати лікарняні / декретні + ексклюзивний лист ПФУ