Рентна плата за воду при видобутку до 300 куб. м.: чи платити

Суб'єкт господарювання, що видобуває підземні води, є платником рентної плати, якщо він має спеціальний дозвіл. Цей дозвіл потрібен, якщо обсяг видобутку перевищує 5 куб. м. на добу

4

775

Чи є платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин СГ, який видобуває підземні води в обсязі до 300 куб. м. на добу із власної свердловини або свердловини, яка знаходиться на орендованій ним земельній ділянці?

У пп. 252.1.4 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі ‒ Рента) є суб’єкти господарювання, які здійснюють видобування підземних вод на підставі дозволу на спеціальне водокористування (далі – Дозвіл), який, відповідно до ст. 48 Водного кодексу України, є обов’язковим дозвільним документом у разі перевищення обсягу видобування води у 5 куб. м.

Отже, відсутність спеціального дозволу на користування надрами з підстав, визначених у ст. 23 Кодексу України про надра, не припиняє податкових зобов’язань суб’єкта господарювання щодо Ренти за видобування підземних вод крім випадків, коли такий суб’єкт господарювання є фермерським господарством (пп. 252.1.5 ПКУ)

Джерело: ЗІР, Категорія: 122.01


Читайте більше:


Рентна плата 2025

Податкова декларація з рентної плати

Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води

Хто є платниками рентної плати за спеціальне використання вод

Обчислення рентної плати за спецводокористування без дозволу

Звіт про використання води за формою №2ТП-водгосп (річна): інструкція

Оренда земельної ділянки зі свердловиною: хто є платником рентної плати за воду

Використання води з криниці у власній господарській діяльності: чи сплачувати ренту


Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
4

775

3

49

1

57

5

6440

4

96

1

25

2

30

3

175

2

22

6

628

2

90

2

27

3

484

2

38

4

1878

2

68

3

157

3

694

3

43

3

52

Звільнення військовозобов'язаного: дії відповідального за військовий облік

Звільнення військовозобов’язаного працівника у 2026 році – одна з найризикованіших кадрових процедур для роботодавця, адже помилки у військовому обліку можуть коштувати підприємству десятки тисяч гривень штрафів. Бухгалтерам і кадровикам важливо знати, як правильно подати додаток 4 до ТЦК, внести зміни до списків військового обліку та не порушити строки повідомлення. Особливу увагу слід приділити звільненню заброньованих працівників і працівників критично важливих підприємств, оскільки тут діють додаткові вимоги щодо ПФУ та бронювання. У матеріалі розглянемо покроковий алгоритм дій роботодавця, типові помилки кадровиків та актуальні вимоги Порядку №1487 і Постанови №76. Ця інформація допоможе правильно організувати військовий облік на підприємстві, уникнути штрафів ТЦК та зберегти статус критично важливого підприємства

основне зображення для Звільнення військовозобов'язаного: дії відповідального за військовий облік
6

220