- Розмір вихідної допомоги при звільненні
- Порядок обчислення середньомісячної зарплати для вихідної допомоги
- Приклади розрахунку вихідної допомоги в розмірі середньомісячної зарплати
- Висновки
Розмір вихідної допомоги при звільненні
При звільнені працівника з певних підстав законодавство гарантує йому виплату вихідної допомоги. Випадки виплати допомоги наведені в статті 44 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП). А розмір вихідної допомоги різниться залежно від підстави для припинення або розірвання трудового договору. Про підстави для звільнення і розмір вихідної допомоги див. у таблиці нижче.
Підстава для звільнення | Норма | Розмір вихідної допомоги |
Відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією | Не менший ніж середній місячний заробіток | |
відмова від продовження роботи у зв'язку зі зміною істотних умов праці | Не менший ніж середній місячний заробіток | |
Зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників | Не менший ніж середній місячний заробіток | |
Виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці | Не менший ніж середній місячний заробіток | |
Поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу | Не менший ніж середній місячний заробіток | |
Неможливість забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій | Не менший ніж середній місячний заробіток | |
Призов або вступ працівника або роботодавця - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частини третьої статті 119 цього Кодексу | Дві МЗП | |
Порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору | Передбачений колективним договором, але не менший ніж тримісячний середній заробіток | |
Вчинення мобінгу (цькування) стосовно працівника або невжиття заходів щодо його припинення | Передбачений колективним договором, але не менший ніж тримісячний середній заробіток | |
Припинення повноважень посадових осіб | Не менший ніж шестимісячний середній заробіток | |
У разі вивільнення працівників яких віднесено до 1, 2 категорій 1 і 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які належать до категорії 3, у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату | п. 7 ч. 1 ст. 20, п. 1 ст. 21 Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закон №796), п. 1 ст. 22 Закону №796 | В розмірі трикратної середньомісячної зарплати |
Як видно із таблиці, розмір вихідної допомоги залежить від середньомісячної зарплати. Тому потрібно знати правила її розрахунку, щоб не помилитись при визначенні суми остаточного розрахунку із працівником.
Порядок обчислення середньомісячної зарплати для вихідної допомоги
Правила обчислення середньої зарплати для вихідної допомоги шукаємо в Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабміну від 08.02.1995 №100 (далі – Порядок №100). Адже в пп. «є» п. 1 Порядку №100 визначено, що він застосовується у випадках виплати вихідної допомоги.
Розмір вихідної допомоги залежить від розміру середньомісячної зарплати. Правила її розрахунку наведені в п. 8 Порядку №100:
У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим або другим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Отже, розрахунок середньомісячного заробітку можна представити у вигляді формули:
ЗПсер-міс = ЗПсер х РДсер, де
- ЗП сер-міс – середньомісячна заробітна плата,
- ЗП сер – середньоденна зарплата,
- РД сер – середньомісячне число робочих днів.
В свою чергу потрібно знайти середньоденну зарплату та середньомісячне число робочих днів. Правила їх обчислення також наведені в п. 8 Порядку №100.
Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні (ЗП) на число відпрацьованих робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (РДф). У вигляді формули це можна представити так:
ЗПсер = ЗП : РДф
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства:
РДсер = РДгр : 2
Схематично алгоритм обчислення середньомісячної зарплати для вихідної допомоги можна представити так:
Алгоритм розрахунку вихідної допомоги
Розрахунковий період
В загальному випадку розрахунковим періодом є останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата. Але якщо протягом останніх 2 календарних місяців, що передують місяцю, в якому працівника звільнено і йому виплачується вихідна допомога, він не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо ж протягом останніх 4-х місяців працівник взагалі не працював або в розрахунковому періоді не було заробітку, середню визначають згідно з п. 4 Порядку №100 виходячи з окладу або мінімальної зарплати.
Працівника звільняють за скороченням у квітні 2026 року. Розрахунковим періодом будуть останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана виплата (абз. 3 п. 2 Порядку №100). Тобто лютий-березень 2026 року.
Працівника звільняють за скороченням у квітні 2026 року. Але у лютому 2026 року він перебував у відпустці, в березні 2026 року – хворів, тобто за ці місяці немає жодного відпрацьованого дня. Розрахунковим періодом буде грудень 2025 – січень 2026 рр.
Працівник працює на підприємстві з 09.03.2026. 30 квітня 2026 року його звільняють із виплатою вихідної допомоги. Якщо працівник відпрацював менше 2 календарних місяців, розрахунковим періодом будуть все рівно 2 місяці, що передують місяцю, в якому відбувається відповідна подія. При цьому розрахунок проводимо за фактично відпрацьований час протягом 2 місяців, що передують місяцю, в якому відбувається така подія. Таким чином розрахунок проводимо з виплат за період 09.03.2026-31.03.2026.
Працівника звільняють за скороченням у квітні 2026 року. В грудні 2025 – березні 2026 він не працював. Тобто за останні 4 місяці немає жодного відпрацьованого дня. Тому середньоденну зарплату слід визначати виходячи з окладу або МЗП.
Сукупний дохід в розрахунковому періоді для середньої зарплати
Виплати, що включають в розрахунок середньої зарплати, перелічені в п. 3 Порядку №100, а ті, які не включають – в п. 4 Порядку №100. Крім того, до сукупного доходу включаються тільки ті виплати, що безпосередньо пов’язані з відпрацьованим часом:
- оклад
- надбавки і доплати
- виробничі премії, що не мають разового характеру
- індексація тощо.
При чому дні і суми нарахувань за періоди хвороби, відпускних або відрядження (якщо він оплачений за середнім заробітком), простою виключаються з розрахункового періоду та із сукупного доходу.
Дні в розрахунковому періоді
До розрахунку включають усі фактично відпрацьовані дні, які припадають на розрахунковий період. Не враховуються лише ті періоди:
а) протягом яких працівник не працював з законодавчих причин і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково (абз. 6 п. 2 Порядку №100). Зокрема, це: відпустка за свій рахунок, відпустка для догляду за дитиною до 3 (6) років, простій, який оплачений із розрахунку 2/3 тарифної ставки;
б) коли за працівником зберігався середній заробіток (абз. 2 п. 4 Порядку №100). А саме: період виконання державних і громадських обов’язків (у тому числі військова служба), щорічна відпустка та інші види оплачуваних відпусток, відрядження, оплачені за середньою зарплатою, а також період хвороби і відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (абз. 2 п. 4 Порядку №100).
Приклади розрахунку вихідної допомоги в розмірі середньомісячної зарплати
Працівник звільняється 25.04.2026 у зв’язку зі скороченням штату. За останні два місяці роботи (лютий – березень 2026 рр.) всі дні були відпрацьовані ним повністю. За цей період йому була нарахована заробітна плата в розмірі 29400 грн (по 14700 грн).
Середня зарплата: 29400 грн : 42 = 700,00 грн,
- де 42 – кількість фактично відпрацьованих днів у лютому (20 р.дн) та березні (22 р.дн).
Середньомісячна кількість робочих днів становить: (20 роб. дн. лютого + 22 роб.дн. березня) : 2 = 21 роб. дн.
- де 20 та 22 – кількість робочих днів за графіком роботи у лютому та березні відповідно.
Обчислимо середньомісячну зарплату: 700,00 грн х 21 роб. дн. = 14700,00 грн.
Отже, працівнику виплачують вихідну допомогу в розмірі 14700 грн.
Працівника звільнено 27.04.2026 року через скорочення штату з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку. З 1 по 15 лютого 2026 року він перебував у відпустці без збереження зарплати. За 10 робочих днів лютого йому нарахована зарплата у сумі 7350 грн. Березень відпрацьовано повністю (22 р.дн) і нарахована зарплата склала 14700 грн.
Розрахуємо середню зарплату: (7350 + 14700) : (10+22) = 689,06 грн,
- де 10 та 22 – фактично відпрацьовані дні в лютому та березні 2026 року відповідно.
Обчислимо середньомісячну кількість робочих днів за графіком роботи підприємства у розрахунковому періоді: (20 лютий + 22 березень) : 2 = 21 (роб. дн.).
Розрахуємо середньомісячний заробіток: 689,06 х 21 = 14470,26 (грн).
Розмір вихідної допомоги, яку виплачують працівнику – 14470,26 грн.
Працівника звільнено 27.04.2026 року через скорочення штату з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку. З 1 по 15 лютого 2026 року він перебував у відпустці без збереження зарплати. За 10 робочих днів лютого йому нарахована зарплата у сумі 7350 грн. З 1 по 6 березня 2026 року працівник хворів. За 17 відпрацьованих днів у березні йому нарахована зарплата в сумі 11359,09 грн.
Фактично нарахована зарплата у розрахунковому періоді 18709,09 грн (7350 + 11359,09).
У розрахунковому періоді фактично відпрацьовано 27 робочих днів (10 + 17).
Розрахуємо середню зарплату: 18709,09 : 27 = 692,93 грн.
Обчислимо середньомісячну кількість робочих днів за графіком роботи підприємства у розрахунковому періоді: (20 лютий + 22 березень) : 2 = 21 (роб. дн.),
- де 20 та 22 – кількість робочих днів за графіком роботи у лютому та березні відповідно.
Розрахуємо середньомісячний заробіток: 692,93 х 21 = 14551,53 (грн).
Розмір вихідної допомоги – 14551,53 грн.
Працівник, після тривалої відпустки без збереження зарплати, приступив до роботи 31 березня 2026 року. 27 квітня 2026 року його звільнено через скорочення штату з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячної зарплати. Графік роботи і працівника, і підприємства – п’ятиденний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю.
За 1 відпрацьований робочий день березня нарахована зарплата в сумі 500 грн. (11000 грн : 22 р.дн. х 1 р.дн).
Середня зарплата за 1 день: 500 грн : 1 р.дн. = 500 грн.
Обчислимо середньомісячну кількість робочих днів у розрахунковому періоді: (20 лютий + 22 березень) : 2 = 21 (роб. дн.),
- де 20 та 22 – кількість робочих днів за графіком роботи у лютому та березні відповідно.
Визначимо суму вихідної допомоги: 500 х 21 = 10500 (грн).
Працівника звільняють 28 квітня 2026 року через скорочення штату з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячної зарплати. Оклад працівника становить 6000 грн (зайнятість повна). Протягом останніх 4 місяців перед місяцем звільнення працівник не працював у зв’язку з хворобою та відпусткою.
Пунктом 4 Порядку №100 передбачено: якщо у працівника немає розрахункового періоду або в розрахунковому періоді немає заробітку, середню зарплату визначають з окладу або МЗП.
При чому якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної зарплати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку (п. 4 Порядку №100). Відповідно якщо оклад перевищує розмір мінзарплати, то «середню» обчислюють виходячи з окладу.
Існує спеціальна формула розрахунку середньої зарплати з окладу або МЗП:
Оклад (МЗП) х 2 : робочі дні за графіком роботи за останні 2 місяці
В наведеному прикладі оклад менше МЗП (6000 грн < 8647 грн). Тому середню визначаємо з МЗП.
Середня зарплата: 8647 х 2 : (20 лютий + 22 березень) = 411,76 грн.
Визначимо середньомісячну кількість робочих днів: (20 + 22) : 2 = 21 (роб. дн.),
- де 20 та 22 – кількість робочих днів за графіком роботи у лютому та березні відповідно.
Обчислимо суму вихідної допомоги: 411,76 х 21 = 8646,96 (грн).
Увага! При обчисленні середньої зарплати з окладу або МЗП можна не заокруглювати проміжний показник, якщо це передбачено в локальному документі
Так, Мінекономіки у листі від 16.05.2024 №4707-05/36086-09 зазначали:
Що стосується округлення при обчисленні середньої заробітної плати, зазначаємо, що оскільки проміжковий показник не є підсумковим показником, то, як правило, його не округлюють при розрахунку, а застосовують довгий дріб і округлюють кінцевий результат.
Разом з тим, якщо комп'ютерна програма округлює середній денний заробіток до двох знаків чи до іншої кількості знаків після коми, то помилки немає.
Отже, порядок округлення розрахункових показників при обчисленні середньої заробітної плати рекомендуємо зафіксовувати у локальних актах про оплату праці або колективному договорі.
Це означає, що розмір вихідної допомоги в наведеному прикладі можна розрахувати таким чином:
8647 х 2 : 42 х 21 = 8647 грн.
Тобто працівнику при звільненні буде виплачена вихідна допомога, яка дорівнює МЗП.
Візьмемо умови прикладу 9. Припустимо, що оклад працівника 22000 грн. В наведеному прикладі оклад більше МЗП (22000 грн > 8647 грн). Тому середню визначаємо з окладу. Визначимо розмір вихідної допомоги за 2 варіантами (залежно від того передбачено в локальному документі проміжне заокруглення чи ні.
Варіант 1. Із заокругленням середнього заробітку.
Обчислимо середню зарплату: 22000 х 2 : (20 лютий + 22 березень) = 1047,62 грн.
Визначимо середньомісячну кількість робочих днів: (20 + 22) : 2 = 21 (роб. дн.),
- де 20 та 22 – кількість робочих днів за графіком роботи у лютому та березні відповідно.
Обчислимо суму вихідної допомоги: 1047,62 х 21 = 22000,02 (грн).
Варіант 2. Без заокруглення середнього заробітку: 22000 х 2 : 42 х 21 = 22000,00 (грн).
Висновки
- Виплата вихідної допомоги при звільненні працівників регулюється статтею 44 КЗпП. Розмір допомоги залежить від підстави для звільнення.
- Середньомісячна зарплата для визначення вихідної допомоги розраховується за спеціальною формулою, яка враховує середньоденну зарплату та середньомісячну кількість робочих днів.
- Правильний розрахунок вихідної допомоги є важливим для уникнення помилок при фінансових розрахунках з працівниками.
Тетяна ГУЛЬ, консультант з питань оплати праці та трудового законодавства, редактор 7еminar
Читайте більше:
Працівник хоче звільнитися в останній день щорічної відпустки: як оформити
Звільнення працівника: алгоритм від А до Я
Повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні: зразок
Звільнення працівника через «Дію» за Постановою №410: як працюватиме
Звільнення за власним бажанням: основні правила
Розрахунок при звільненні: чекліст для бухгалтера
Звільнення за власним бажанням чи угодою сторін: плюси та мінуси + зразки
