
👆 Таке питання надійшло до сервісу «Особистий Консультант», наші експерти ретельно працювали над ним та надали вичерпну відповідь 🕵️:
Калькуляція страв у ресторанному господарстві здійснюється на підставі технологічної документації та калькуляційних карт, а обов’язок їх ведення випливає з правил ресторанного господарства, вимог бухгалтерського і податкового законодавства.
Калькуляцію страв проводять на основі рецептур, затверджених збірниками рецептур або самостійно розроблених рецептур фірмових страв, із дотриманням технологічних режимів, норм закладки сировини та виходу готової продукції відповідно до Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Мінекономіки від 24.07.2002 №219 (п. 1.3, п. 2.2, п. 2.3) (далі – Правила №219).
Згідно з п. 2.2 Правил №219 суб’єкти господарювання зобов’язані дотримуватися технологічних режимів, сумісності продуктів та норм витрат сировини, визначених збірниками рецептур.
Калькуляція включає визначення складу страви за рецептурою, оформлення технологічної документації із зазначенням сировини, норм вкладення, технології приготування, вимог до якості та строків придатності, а також розрахунок собівартості і продажної ціни через калькуляційні карти. Зміни вартості сировини або рецептури відображаються у калькуляційних картах.
Обов’язковими документами є технологічні карти, які мають бути на робочих місцях кухарів і кондитерів (п. 2.3 Правил №219), калькуляційні карти, меню та прейскуранти, затверджені керівником, а також первинні документи, що підтверджують випуск продукції та списання сировини (виробничі акти, звіти чи інші документи, прийняті в обліковій політиці підприємства). Підставою для документування господарських операцій є Закон України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (ст. 9), який вимагає оформлення первинних документів щодо кожної господарської операції.
Вимога підтвердження показників обліку первинними документами також передбачена Податковим кодексом України (п. 44.1 ст. 44). Для суб’єктів, на яких поширюються вимоги щодо обліку товарних запасів, застосовуються також Закон України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (п. 12 ст. 3) та форма ведення обліку товарних запасів, затверджена наказом Мінфіну від 03.09.2021 №496 «Про затвердження Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку».
Перевіряти наявність і ведення цих документів можуть контролюючі органи в межах компетенції. ДПС перевіряє первинні документи, облік запасів, формування витрат та дотримання вимог щодо РРО. Держпродспоживслужба контролює наявність технологічної документації, дотримання вимог безпечності та якості харчових продуктів, а також вимог Правил №219 (п. 5.1). Органи місцевого самоврядування можуть здійснювати контроль у межах наданих повноважень.
Для ФОП-єдинників, які не підпадають під обов’язок ведення товарного обліку за Порядком, затвердженим наказом Мінфіну від 03.09.2021 №496, звільнення від такого обліку не скасовує необхідності мати документи про походження товару та технологічну документацію, що підтверджує якість і склад страв.
Джерело: 7еminar
Читайте більше:
Не надали податківцям калькуляцію: наслідки




















