Оприлюднення фінзвітності та Звіту аудитора: обов’язковість, терміни, відповідальність

1. Оприлюднення фінзвітності та Звіту аудитора: хто, коли та що зобов’язаний оприлюднювати
2. Оприлюднення фінзвітності та Звіту аудитора: хто і як контролює
3. Оприлюднення фінзвітності та Звіту аудитора: де публікувати та вимоги до вебсайту
4. Оприлюднення фінзвітності та Звіту аудитора: відповідальність та воєнний стан
5. Висновки

Оприлюднення річної фінзвітності та аудиторського висновку є законодавчим обов’язком, що підтверджує прозорість та надійність компанії на ринку. У сучасних умовах бухгалтеру важливо чітко розмежовувати загальні вимоги законодавства та тимчасові «воєнні»« пільги. Нижче наведено стислий огляд діючих правил: від критеріїв обов'язковості та актуальних дедлайнів до аналізу ризиків і штрафних санкцій за порушення порядку публікації даних.

Фінансова звітність підприємств не становить комерційної таємниці, не є конфіденційною інформацією та не належить до інформації з обмеженим доступом, крім випадків, передбачених законом (ст. 14 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», далі – Закон №996).

Оприлюднення фінзвітності та Звіту аудитора: хто, коли та що зобов’язаний оприлюднювати

Стаття 14 Закону №996 висуває наступні вимоги до оприлюднення фінансової звітності:

Оприлюднення фінансової звітності без звіту аудитора для підприємств, які зобов'язані проходити аудит, законодавчо прирівнюється до її неоприлюднення.

Звітність вважається повною та дійсною лише тоді, коли вона опублікована разом з аудиторським висновком. Згідно із Законом №996, звітність вважається повною та дійсною лише тоді, коли вона опублікована разом з аудиторським висновком.

Оприлюднення фінзвітності та Звіту аудитора: хто і як контролює

В електронному кабінеті платника податків ДПС «бачить», чи прикріплено файл з аудиторським висновком до річної декларації. Якщо файлу немає після 10 червня – формується повідомлення про порушення.

НКЦПФР та НБУ проводять планові та позапланові моніторинги офіційних сторінок компаній. Відсутність розділу «Звітність» або актуальних документів фіксується актом.

ДПС порівнює показники поданої декларації з показниками, що містяться у звіті. Розбіжності – привід для перевірки.

Оприлюднення фінзвітності та Звіту аудитора: де публікувати та вимоги до вебсайту

Закон №996 чітко визначає: звітність разом з аудиторським висновком має бути оприлюднена на власному вебсайті підприємства (у повному обсязі).

Для певних категорій (наприклад, АТ чи емітентів) існують додаткові майданчики:

1. загальнодоступна інформаційна база даних НКЦПФР (для учасників ринку цінних паперів);
2. офіційні друковані видання (якщо це передбачено спеціальним законодавством).

Вебсайт має належати саме підприємству (доменне ім’я зареєстроване на компанію або вказане в установчих документах).

Рекомендується передбачити спеціальний розділ і назвати його «Звітність», «Інвесторам» або «Розкриття інформації». Він має бути легкодоступним з головної сторінки (не більше 2-3 кліків).

Найчастіше документи подаються PDF форматі з можливістю текстового пошуку. Для компаній, що звітують за МСФЗ, обов'язковим є формат iXBRL (електронний тег за міжнародним стандартом).

Доступ до звітності має бути безкоштовним, цілодобовим та не потребувати реєстрації чи введення паролів.

Закон №996 встановлює чіткий термін перебування звітності і пакету документів у відкритому доступі – не менше 6 років.

Видалення звітності раніше цього терміну прирівнюється до порушення правил оприлюднення.

Соцмережі (Facebook, Instagram, LinkedIn) чи месенджери (Telegram) не є «офіційними вебсайтами» в розумінні Закону №996.

Соцмережі не забезпечують незмінність даних, стабільність посилань та належний рівень офіційної верифікації.

Рекомендації:

1. зафіксуйте дату оприлюднення на сторінці (це важливо для контролюючих органів);
2. якщо ви скануєте паперові документи, переконайтеся, що текст чіткий, а всі печатки та підписи розбірливі;
3. називайте файли зрозуміло, наприклад: Fin_Zvit_2025_Auditor_Report_Nazva_Firmy.pdf
4. створіть текстове посилання або кнопку, де чітко вказано період звітності, наприклад: «Річна фінансова звітність разом з аудиторським звітом за 2025 рік».
5. відкрийте посилання з іншого браузера або в режимі «інкогніто», щоб переконатися, що файл доступний усім, а не лише адміністратору сайту;
6. зробіть скріншот сторінки з оприлюдненою звітністю, де видно URL-адресу та дату;
7. складіть внутрішній Акт про оприлюднення або зробіть наказ по підприємству, вказавши посилання на сторінку.

Оприлюднення фінзвітності та Звіту аудитора: відповідальність та воєнний стан

Під час воєнного стану в Україні діють особливі правила щодо відповідальності за неоприлюднення фінансової звітності. Основний принцип полягає у тимчасовому звільненні від санкцій, проте обов'язок провести аудит та опублікувати дані не скасовується, а лише відтерміновується.

Згідно із Законом України від 03.03.2022 №2115-IX «Про захист інтересів суб'єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» (далі - Закон №2115), юридичні особи звільняються від адміністративної та кримінальної відповідальності за несвоєчасне оприлюднення звітності на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його завершення. Це означає, що контролюючі органи (ДПС, НКЦПФР) наразі не мають права накладати штрафи за пропущені дедлайни оприлюднення.

Пільга стосується як фінансової звітності, так і аудиторських звітів.

Поза межами воєнного стану (або після спливу 3-місячного терміну після його завершення) діють такі санкції за статтею 163-16 КУпАП:

1. перше порушення: штраф від 17 000 до 34 000 грн для посадових осіб;
2. повторне порушення (протягом року): штраф від 34 000 до 51 000 грн.

Після скасування воєнного стану підприємство має рівно 90 календарних днів, щоб:

1. завершити аудит за всі «пропущені» роки війни (наприклад, 2021–2024 роки);
2. оприлюднити повні пакети звітності разом із висновками на своєму вебсайті;
3. подати звітність до відповідних органів контролю.

Незважаючи на відсутність штрафів, ігнорування аудиту несе приховані загрози:

1. Банківські обмеження: Банки не керуються Законом №2115 при оцінці платоспроможності клієнта. Відсутність аудиту може стати причиною відмови у кредиті або перегляду умов фінансування.
2. Податкова ризиковість: Для платників податку на прибуток, що зобов’язані проводити аудит, звітність є частиною декларації. Хоча штраф за неподання декларації невеликий (340 грн), відсутність підтвердженої звітності може призвести до блокування податкових накладних через критерій ризиковості платника.
3. Відновлення перевірок: З 2025 року законодавство поступово відновлює контроль у сфері статистики та податків, що вимагає від бізнесу більшої дисципліни.

Висновки

1. Оприлюднення звітності з аудиторським висновком – не просто юридична вимога, а підтвердження життєздатності бізнесу. Хоча закон № 2115-IX тимчасово скасовує штрафи під час війни, він не знімає самого обов'язку звітувати.
2. Відстрочка «на потім» несе приховані ризики: відмови банків у кредитах, статус ризиковості в ДПС та неминучий колапс на ринку аудиторських послуг після перемоги. Стратегічно вірно – оприлюднювати дані у стандартні терміни (до 30 квітня або 1 червня). Це знімає питання контролерів сьогодні та гарантує юридичну безпеку завтра.

Читати більше:

Фінансова звітність мікропідприємства за формами №1-мс, 2-мс: інструкція

Фінансова звітність малого підприємства за формами №1-м, 2-м: інструкція

Річна фінансова звітність за 2025 рік: загальні правила

Звіт про власний капітал за формою №4: інструкція заповнення

Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації: інструкція

Звіт про рух грошових коштів (за непрямим методом) (форма №3-н): інструкція

Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом) за формою №3: інструкція

Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за формою №2: інструкція

Топ-10 найпоширеніших помилок, яких допускаються під час складання фінзвітності

Примітки до фінансової звітності за формою №5: інструкція