Якщо квартиру продали двічі: що каже суд

Верховний Суд підтвердив: продавати один і той самий об’єкт двічі без розірвання першого договору незаконно. У такій ситуації другий договір може бути визнаний недійсним, а права першого інвестора – захищені

4

52


Верховний Суд (далі – ВС) у постанові від 18.03.2026 у справі №522/16671/22 дійшов наступних висновків:

Особа, яка раніше уклала договір про пайову участь та повністю сплатила внески, має право оспорювати наступний договір кооперативу щодо того ж об'єкта. Повторне відчуження майна без розірвання попереднього договору є підставою для визнання другого правочину недійсним, оскільки кооператив не мав права укладати договір щодо вже зарезервованого та оплаченого об'єкта.

У справі, що переглядалася, встановлено, що позивачка уклала з обслуговуючим кооперативом договір про сплату пайових внесків на квартиру та повністю оплатила її вартість. Проте згодом кооператив, не розриваючи цього договору з першим інвестором, уклав аналогічний договір щодо цієї самої квартири з відповідачем.


Після того як право власності відповідача було скасовано наказом Мін'юсту, а позивачка зареєструвала право власності на своє ім’я, відповідач ініціював інший судовий спір про витребування спірної квартири в позивачки. У зв’язку з цим позивачка звернулася до суду із цим позовом і просила визнати недійсним договір, укладений між кооперативом та відповідачем.


Суди позов задовольнили, посилаючись на те, що позивачка – перший інвестор, чий договір є дійсним, а вартість об’єкта інвестиції повністю сплачена. Кооператив не мав права розпоряджатися вже зарезервованим та оплаченим майном без розірвання угоди з першим вкладником.


ВС погодився з висновками судів і зробив такі правові висновки.


Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.


Суд зазначив, що оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка:


  1. не була стороною правочину;
  2. на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або:
  3. не претендує на те, щоб майно в натурі було передане їй у володіння.


Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (ч. 3 ст. 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину.

Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала в певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав

З огляду на викладене, ВС дійшов висновку, що оскільки майнові права на спірний об’єкт нерухомості вже належали позивачці на підставі оплаченого договору, кооператив не мав права укладати договір з відповідачем про пайову участь щодо зарезервованого та оплаченого позивачкою об’єкта будівництва.


Укладення такого договору без розірвання попереднього є порушенням вимог ст. 203 ЦК України та підставою для визнання його недійсним як способу захисту прав позивачки.


За результатами розгляду ВС залишив касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій – без змін.


Джерело: ВС


Читайте більше:


Керівник не є матеріально відповідальною особою: висновок ВС

Судова практика щодо бронювання та військового обліку: новий дайджест

Виконання рішень третейських судів: який суд вирішує питання відстрочення

Повідомлення про податкову перевірку: чому «відправити» не означає «вручити»

ЦПД з головним бухгалтером: коли договір визнають трудовим і які штрафи загрожують

✨ Новинка! Унікальний сервіс – АІ-Консультант для бухгалтера! Ознайомтесь із його можливостями вже зараз за посиланням
Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
4

52

2

40

5

38

4

150

3

822

4

86

2

16

4

46

3

123

3

1055

4

44

3

317

5

2202

7

804

3

85

3

96

Переліміт у бронюванні: 10 днів на приведення ліміту до норми з 2 червня 2026 року

Питання дотримання лімітів бронювання військовозобов’язаних виходить на рівень прямої відповідальності роботодавця і стає одним із ключових елементів кадрового контролю на критично важливих підприємствах. Постановою №1608 було закріплено обов’язок керівників не допускати перевищення встановлених квот бронювання та постійно моніторити чисельність заброньованих працівників. Подальші зміни, внесені постановою №692, деталізували механізм реагування у випадку перевищення лімітів. Зокрема, встановлено обов’язок у визначений строк ініціювати анулювання «зайвих» бронювань через електронні сервіси. Таким чином, контроль за квотами бронювання переходить у площину обов’язкових управлінських дій з чіткими строками та наслідками

основне зображення для Переліміт у бронюванні:  10 днів на приведення ліміту до норми з 2 червня 2026 року
6

3063

4

366

4

25

3

86

3

91