- Міжнародний автоматичний обмін інформацією про доходи з цифрових платформ
- Нові умови оподаткування доходів фізосіб, отриманих через цифрові платформи: 5% замість 18%
- ПДВ на всі посилки: кінець «пільги до 150 євро»
- Військовий збір залишиться після війни
- Що це означає для бухгалтера і підприємця
- Висновки
Міжнародний автоматичний обмін інформацією про доходи з цифрових платформ
Законопроєкт №15111 імплементує міжнародний стандарт автоматичного обміну інформацією про доходи з цифрових платформ (далі – DAC 7). Фактично держава отримує інструмент бачити доходи українців, які вони отримують через сервіси на кшталт Bolt, Uklon, Airbnb, Uber та інші сервіси з надання послуг, продажу товарів, надання в оренду нерухомості чи транспорту – навіть якщо ці компанії зареєстровані за кордоном.
До Податкового кодексу України вводиться нова стаття щодо міжнародного автоматичного обміну інформацією. Визначаються ключові поняття (платформа, оператор платформи, підзвітний продавець, виключений продавець тощо) відповідно до стандарту ОЕСР і Директиви DAC 7.
Платформи зобов’яжуть:
- ідентифікувати продавців і виконавців послуг;
- щорічно звітувати до податкової (до 31 січня);
- ставати на облік у податкових органах.
Визначається перелік звітної діяльності (оренда нерухомості, надання послуг, продаж товарів, оренда транспорту). Ключова зміна – не лише у звітності, а в самій логіці: податкова більше не чекатиме декларацій від фізосіб, а отримуватиме дані напряму від платформ.
Запроваджується відповідальність за порушення нових вимог.
Нові умови оподаткування доходів фізосіб, отриманих через цифрові платформи: 5% замість 18%
Для тих, хто заробляє через платформи, пропонується окремий, значно м’якший режим оподаткування.
Ставка ПДФО – 5% замість 18%, а податковим агентом стає сама платформа. Тобто людина фактично отримуватиме вже «чистий» дохід
Встановлюються чіткі критерії для застосування цього режиму для фізосіб:
- здійснюють діяльність без найманих працівників;
- не є самозайнятими особами (не ФОПи);
- використовують окремий рахунок для діяльності;
- мають річний дохід у межах встановленого ліміту. А саме, не може перевищувати 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (це станом на 01.01.2026 приблизно 7,2 мільйонів гривень);
- не здійснюють продаж підакцизних товарів.
Водночас дрібні продажі не чіпатимуть: якщо людина продає особисті речі і заробляє до 2 тис. євро на рік – податків не буде.
Не потрібно відкривати окремий банківський рахунок, якщо загальна річна сума доходу від продажу товарів не перевищує 2 тис. євро. Зверніть увагу, що електронні «дошки оголошень», на яких здійснюється тільки реклама або інформування щодо товару або послуги, не підпадатимуть під нове регулювання.
ПДВ на всі посилки: кінець «пільги до 150 євро»
Законопроєкт №15112 змінює правила імпорту товарів у поштових відправленнях.
Головна новація – ПДВ застосовуватиметься до всіх товарів, незалежно від вартості. Тобто запроваджується оподаткування ПДВ при імпорті товарів, які ввозяться в Україну в поштових та експрес-відправленнях, починаючи з 0 євро. Нарахування ПДВ буде здійснюватися автоматично, та включено у ціну ще на етапі купівлі товару на маркетплейсі.
Йдеться про те, що покупки товарів із-за кордону через інтернет тепер оподатковуватимуться за новими правилами. Якщо ви замовляєте товар до 150 євро через маркетплейс чи інший онлайн-сервіс, ПДВ одразу включатиметься в його ціну – і вам не доведеться нічого додатково рахувати чи платити при отриманні.
Відповідальність за нарахування і сплату цього податку покладають на самі платформи, через які ви купуєте товар. Тобто саме вони мають подбати, щоб податок був правильно порахований і перерахований у бюджет.
При цьому обіцяють уникнути ситуацій, коли податок доведеться платити двічі, а також закрити можливості для ухилення від нього.
Водночас залишають виняток: якщо вам надсилають посилку безкоштовно – як подарунок – і її вартість не перевищує 45 євро, ПДВ платити не потрібно. Але це має бути саме особиста річ, а не прихована комерційна поставка.
Для покупця процес отримання посилки не зміниться – без митниці і додаткових процедур.
Суть проста: коли ви купуєте товар із-за кордону через інтернет, ПДВ тепер або одразу «зашивається» в ціну, або його з вас візьмуть при доставці – але ви самі нічого не рахуєте і з митницею не контактуєте.
Якщо платформа (типу маркетплейсу) працює за новими правилами, вона одразу додає ПДВ до вартості товару і сама перераховує його в бюджет. Для вас нічого не змінюється: замовили – отримали.
Якщо ж раптом платформа не включила ПДВ, тоді це зробить служба доставки: привезе посилку, візьме з вас податок і перерахує його державі.
Якщо ви відмовились від товару – наприклад, через брак чи пошкодження – його відправлять назад, а вам повернуть гроші разом із ПДВ.
Тобто логіка така: держава перекладає всі податкові питання з покупця на платформи і логістів. Людина просто купує і отримує товар, без «ходіння по митницях», але для бізнесу і сервісів це означає більше відповідальності і роботи за лаштунками.
Військовий збір залишиться після війни
Законопроєкт №15110 закріплює ще одну важливу зміну – військовий збір не зникне одразу після завершення воєнного стану.
Його дію продовжать ще на три роки для фінансування післявоєнного відновлення.
Ставки залишаються такими ж:
- 5% – для фізичних осіб;
- 1% від доходу – для платників 3 групи;
- фіксований платіж для ФОП 1, 2 і 4 груп.
Це означає, що тимчасовий податок фактично стає середньостроковим інструментом бюджету.
За інформацією народного депутата Ярослава Железняка, станом на 2 квітня ці законопроєкти вже передані на розгляд профільного комітету, де створено робочу групу.
Формально до 13 квітня ще триває період подання альтернативних законопроєктів. Водночас уже 7 квітня можуть спробувати скоротити цей строк на 7 днів, щоб уже 8 квітня винести питання на голосування.
Що це означає для бухгалтера і підприємця
Ця реформа про зміну самої логіки роботи. Якщо раніше бухгалтер збирав дані і звітував постфактум, то тепер значна частина інформації потраплятиме в податкову автоматично – через платформи, банки та операторів.
Для бухгалтера це означає нову роль: менше «ручного» обліку, але більше контролю, перевірки ризиків і вибору правильної моделі роботи. Дані про доходи з платформ податкова бачитиме без участі платника, тому будь-які розбіжності одразу стануть тригером для питань.
Для підприємця – це про вибір формату бізнесу. Частина людей може піти в модель «фізособа + платформа + 5%», але це працюватиме тільки в межах чітких критеріїв. Усі інші – залишаються в зоні класичних податків і більш жорсткого контролю.
Також змінюється економіка e-commerce: імпортні товари автоматично дорожчають через ПДВ, а значить – потрібно переглядати ціни, маржу і конкурентну стратегію. Плюс військовий збір нікуди не зникає – його треба закладати в довгострокове планування.
Фактично бізнесу доведеться працювати в умовах повної прозорості, де «не показати дохід» вже не вийде технічно.
Висновки
- Податкова переходить від контролю «після» до контролю «в моменті»: доходи стають прозорими автоматично
- З’являється нова альтернатива ФОП – але з обмеженнями і потенційними ризиками перекваліфікації
- E-commerce втрачає «дешевий імпорт» як конкурентну перевагу – ціни і моделі продажів доведеться переглядати
- Військовий збір стає фактором довгострокового фінансового планування, а не тимчасовим платежем
Олена АФОНІНА, консультант з питань бухгалтерського обліку та оподаткування, головна редакторка 7eminar
Читайте більше:
Доходи громадян з онлайн-платформ під контролем: ДПС все бачить?!
Новий проєкт Закону: онлайн-доходи, ПДВ для ФОП, військзбір назавжди
ПДВ для ФОП з 2027: автореєстрація і перехідні правила
