
Верховний Суд (далі – ВС) у складі палати Касаційного господарського суду для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав і цінних паперів у постанові від 09.02.2026 у справі №910/10897/24 дійшов наступного висновку:
Визначення юрисдикції повинно базуватися на суті спору, характері правовідносин, змісті та юридичній природі обставин справи. Навіть якщо спір пов’язаний з діями органу державної влади, він може залишатися приватноправовим, якщо предметом оскарження є порушення корпоративних або майнових прав конкретних суб’єктів господарювання. Бюро економічної безпеки України (БЕБ) як орган, уповноважений забезпечувати економічну безпеку держави, має право звертатися до Міністерства юстиції України зі скаргою на реєстраційні дії у разі виявлення ознак порушення або обходу санкцій, застосованих відповідно до Закону України від 14.08.2014 №1644-VII «Про санкції».
Після зміни державним реєстратором відомостей про керівника та кінцевого бенефіціарного власника ТОВ, БЕБ, вважаючи такі дії такими, що могли порушувати санкційне законодавство, звернулося до Мін’юсту, який розцінив це звернення як скаргу, скасував реєстраційні дії та видав наказ про їх анулювання. ТОВ і компанія оскаржили цей наказ у суді, стверджуючи, що БЕБ не мала повноважень подавати скаргу.
Господарський суд, рішення якого апеляційний суд залишив без змін, позов задовольнив, після чого Мін’юст, не погодившись із такими судовими рішеннями, подав касаційну скаргу.
ВС ухвалою передав справу на розгляд профільної судової палати КГС для можливого відступу від раніше висловленого висновку щодо господарської юрисдикції таких спорів, зазначивши, що вони можуть підлягати розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки пов’язані з процедурними порушеннями Мін’юсту та захистом прав у сфері публічно-правових відносин, а також з огляду на віднесення законодавцем цієї категорії справ до юрисдикції адміністративних судів.
Палата КГС ВС для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав і цінних паперів, розглянувши сутність спору, встановила, що спір щодо скасування наказу Мін’юсту є приватноправовим, оскільки він безпосередньо впливає на:
- корпоративну структуру, управління товариством;
- реалізацію корпоративних прав його учасників.
Разом із тим, БЕБ має право звертатися до Мін’юсту зі скаргою на реєстраційні дії у разі виявлення ознак порушення санкційного законодавства, навіть якщо закон про державну реєстрацію не містить прямої вказівки на це.
За результатами розгляду, КГС ВС скасував рішення судів попередніх інстанцій та ухвалив нове рішення – про відмову в позові.
Джерело: ВС
Читайте більше:
Суддя ВП ВС пояснив, як вирішують земельні конфлікти
Алкоголь на роботі: суди підтримали звільнення працівниці
Розірвання договору не скасовує арбітраж: висновок КГС ВС
Верховний Суд оприлюднив огляд практики КГС за лютий 2026 року
Несвоєчасна сплата податків: коли під час воєнного стану можна отримати величезний штраф





















