Пільги з податку на нерухоме майно для юросіб: умови застосування у 2026 році і їх відображення в Декларації

1. Промислові будівлі (код 125): критерії «необ’єктності»
2. Пільги для сільськогосподарських споруд (код 1271)
3. Знищене та пошкоджене майно не оподатковується
4. Пільги від місцевих рад та соціальні об'єкти

Декларування податку на нерухоме майно у 2026 році вимагає від бухгалтера не лише знання актуальних ставок, а й аналізу правомірності застосування пільг. Юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня і подають не пізніше 20 лютого звітного року Податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація).

Пільги можуть встановлюватися як безпосередньо Податковим кодексом України (через визначення об’єктів, що не є предметом оподаткування), так і рішеннями місцевих рад. Особливістю 2026 року є подальше функціонування Реєстру пошкодженого та знищеного майна та застосування оновленого Переліку територій бойових дій, що безпосередньо впливає на право недекларування певних об'єктів.

Детальний покроковий алгоритм складання звітності наведено у публікації «Податкова декларація з податку на нерухоме майно: заповнення і подання».

Розглянемо умови застосування найбільш поширених пільг з податку на нерухоме майно.

Промислові будівлі (код 125): критерії «необ’єктності»

Відповідно до пп. «є» пп. 266.2.2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не є об'єктом оподаткування:

є) будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Для застосування цієї пільги мають виконуватися чотири умови одночасно:

1. Класифікація за кодом 125: будівля повинна належати до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) згідно з Класифікатором НК 018:2023. Належність до класу визначається на підставі документів про право власності (див. роз’яснення в ЗІР, категорія 106.07).

2. Використання у господарській діяльності: суб'єкт господарювання має використовувати будівлю за призначенням протягом звітного періоду у своїй основній діяльності.

3. Відповідність КВЕД: основний вид діяльності власника (згідно з реєстраційними даними) має бути класифікований у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010. До цих секцій належать:

B – добувна промисловість;

C – переробна промисловість (виробництво харчових продуктів, одягу, паперу, металургія тощо);

D – постачання електроенергії, газу, пари;

E – водопостачання, каналізація;

F – будівництво.

4. Заборона на оренду, лізинг чи позичку: будівля (у тому числі її частина) не повинна здаватися в оренду, лізинг або позичку іншим суб'єктам господарювання. Надання в оренду навіть незначної частини промислової будівлі позбавляє власника права на пільгу щодо всього об’єкта нерухомості (див. роз’яснення в ЗІР, категорія 106.07).

Якщо вказані умови дотримані, то юридична особа, яка має документальне підтвердження того, що будівля не є об'єктом оподаткування згідно з пп. 266.2.2 ПКУ, звільняється від обов'язку подавати Декларацію щодо такого об'єкта.

Якщо протягом звітного року право на пільгу втрачено (наприклад, через надання будівлі в оренду), то податок нараховується з першого числа місяця, у якому будівлю передано в оренду, до останнього числа місяця, у якому оренду завершено (див. роз’яснення в ЗІР, категорія 106.07). Платник зобов'язаний подати Декларацію (або уточнюючу декларацію). Строк подання Декларації для таких ситуацій в ПКУ окремо не визначено, тому доцільно подавати Декларацію у найкоротші строки.

Пільги для сільськогосподарських споруд (код 1271)

Відповідно до пп. «ж» пп. 266.2.2 ПКУ, певні категорії сільськогосподарських будівель не є об'єктами оподаткування податком на нерухоме майно:

ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Для того, щоб будівля чи споруда не вважалася об'єктом оподаткування відповідно до пп. «ж» пп. 266.2.2 ПКУ, мають бути одночасно виконані чотири обов’язкові умови:

1. Статус власника — «сільськогосподарський товаровиробник»: власником (юридичною або фізичною особою) має бути суб’єкт, який безпосередньо займається виробництвом сільськогосподарської продукції, розведенням, вирощуванням та виловом риби, а також її переробкою на власних чи орендованих потужностях.

Важливо: Підприємства, які займаються лише «післяурожайною діяльністю» (наприклад, елеватори з КВЕД 52.10), але самі не вирощують продукцію, не вважаються сільськогосподарськими товаровиробниками для цілей цієї норми

2. Відповідність класифікації (код 1271): об’єкт має бути віднесений до класу 1271 «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» згідно з Класифікатором НК 018:2023.

Належність до цього класу підтверджується документами про право власності. Якщо в документах код не вказано, він обирається за функціональним призначенням об'єкта згідно з Класифікатором. До цього класу належать, наприклад, будівлі для зберігання зерна (підклас 1271.3).

3. Використання за призначенням: будівлі мають фактично використовуватися у господарській діяльності суб'єкта за їх цільовим призначенням. Якщо об’єкт тимчасово не використовується через простій або реконструкцію, податок за нього сплачується на загальних підставах.

4. Відсутність фактів оренди, лізингу чи позички: власник не має права здавати ці будівлі (або навіть їх частини) в оренду, лізинг чи позичку іншим особам.

Надання в оренду навіть невеликої частки будівлі позбавляє власника права на цю пільгу за весь об’єкт нерухомості (див. роз’яснення в ЗІР, категорія 106.07).

Якщо юридична особа має документальне підтвердження, що її об'єкти відповідають критеріям пп. 266.2.2 ПКУ, вона звільняється від обов'язку подавати Декларацію щодо таких об'єктів.

Нерухомість на територіях бойових дій та окупації

Відповідно до пп. 69.22 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ:

Починаючи з 1 січня 2023 року за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.

Вказана пільга застосовується виключно до нерухомості (житлової та нежитлової), яка розташована на територіях:

1. активних бойових дій (визначених у ч. 2 та ч. 3 розд. І Переліку територій).
2. тимчасово окупованих РФ (визначених у розд. ІІ Переліку територій).

Важливо: Ця пільга не поширюється на території можливих бойових дій (ч. 1 розд. І Переліку)

Дати початку та завершення активних бойових дій або окупації визначаються виключно за даними цього Переліку. Податок не нараховується та не сплачується протягом чітко визначеного терміну:

1. з першого числа місяця, у якому було визначено дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації для відповідної території;
2. до останнього числа місяця, у якому бойові дії або окупація були офіційно завершені.

Якщо станом на дату подання звітності (не пізніше 20 лютого) об'єкти розташовані на територіях активних бойових дій або окупації згідно з Переліком територій, суб'єкт господарювання не подає Декларацію за такі об'єкти (див. роз’яснення в ЗІР, категорія 106.07).

Тож при складанні декларації необхідно перевірити актуальний статус території за КАТОТТГ у чинному Переліку територій. Якщо територія громади за КАТОТТГ змінила статус із «можливих бойових дій» на «активні бойові дії» (або навпаки), це є підставою для припинення або початку нарахування податкових зобов'язань з першого числа відповідного місяця. Якщо такі зміни відбулися протягом звітного року, то слід подати уточнюючу Декларацію для коригування нарахованих зобов’язань з податку на нерухоме майно (див. роз’яснення в ЗІР, категорія 106.07).

Знищене та пошкоджене майно не оподатковується

Не підлягають оподаткуванню об’єкти нерухомості, які розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованій території, а також за пошкоджену нерухомість, дані про яку внесені до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі – Реєстр майна). Порядок звільнення від оподаткування такої нерухомості визначений у п. 69.22 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

Ключова умова застосування пільг – внесення даних про нерухомість до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, який ведеться відповідно до постанови Кабміну від 13.06.2023 № 624.

Підтвердженням є витяг з Реєстру.

Важливо! Відсутність запису в Реєстрі робить нарахування податку обов'язковим, незалежно від фактичного стану будівлі

За знищені об'єкти податок не сплачується на весь період воєнного стану (див. роз’яснення в ЗІР, категорія 106.07).

Пошкоджене майно (що потребує капітального ремонту) не оподатковується з місяця фіксації пошкодження до місяця визнання його придатним (див. роз’яснення в ЗІР, категорія 106.07). Декларація не подається за пошкоджені об’єкти житлової / нежитлової нерухомості, які внесені до Реєстру пошкодженого майна, як такі що мають ІІ або ІІІ категорію пошкоджень об’єкта нерухомості та встановлено ступінь пошкодження об’єкта нерухомості від 41 до 100 відсотків (див. роз’яснення в ЗІР, категорія 106.07).

Нарахування податку по таких об’єктах відновлюється починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об’єкти нерухомості капітально відремонтовані, реконструйовані, реставровані та визнані придатними для проживання / для використання за цільовим призначенням (див. роз’яснення в ЗІР, категорія 106.07).

Пільги від місцевих рад та соціальні об'єкти

Органам місцевого самоврядування надане право встановлювати пільги з податку на нерухомість на відповідній території (пп. 266.4.2 ПКУ).

З’ясувати, чи є пільга по певному виду нерухомості, можна ознайомившись із рішеннями відповідних органів місцевого самоврядування.

Зверніть увагу: за об’єкти нерухомості, для яких рішенням органу місцевого самоврядування установлено пільгу або нульову ставку податку, декларацію слід подавати (див. роз’яснення в ЗІР, категорія 106.07). Але в такій декларації має бути відображене нульове нарахування податку і зазначений розмір і код пільги

Якщо пільга надана рішенням ради (наприклад, неприбутківцям або за «незначні пошкодження»), такий об'єкт обов'язково декларується.

У графі 18 додатка 1 або у графі 17 додатка 2 зазначається код відповідної пільги. Згідно з Довідником пільг для податку на нерухомість пільги вказуються з кодами 18010402, 18010403 або 18010404:

У роз’ясненні в ЗІР, категорія 106.07 вказано:

Читайте більше:

Податок на нерухоме майно на ТОТ: пояснюють податківці

Податок на нерухоме майно: платники, порядок і строки сплати;

Податок на нерухомість 2026: як юридичним особам відзвітувати без помилок

Продаж нерухомості: як розрахувати податок та подати уточнюючу декларацію