Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду (далі – ВС) у постанові від 14.01.2026 у справі №524/12657/24 дійшов висновку:
Відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність документів про введення об'єкта незавершеного будівництва в експлуатацію є неправомірною, якщо право власності спадкодавця та такий об’єкт зареєстровано у встановленому законом порядку.
У справі, що переглядалася, позивачка, діючи у власних інтересах та в інтересах малолітніх дітей, звернулася до суду з позовом до державної нотаріальної контори про скасування постанови нотаріуса щодо відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину, про визнання права на спадкування за законом.
На обґрунтування вимог позивачка зазначила, що після смерті її чоловіка відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями, який складається, у тому числі, із незавершеного будівництвом будинку. Нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями у зв’язку з ненаданням документів, що підтверджують:
- право власності на будинок;
- введення будинку в експлуатацію.
На думку позивачки, це є неправомірним.
Суд першої інстанції позов задовольнив з посиланням на те, що право власності спадкодавця на спірне майно підтверджувалося свідоцтвом про право на спадщину та записом у Державному реєстрі речових прав, а доказів визнання такого свідоцтва недійсним сторони не надали.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції про задоволення позову та ухвалюючи нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що спірний об’єкт нерухомості є незавершеним будівництвом, а тому не може бути предметом спадкування. Також зауважено, що нотаріус у справах про визнання права власності на нерухоме майно не є належним відповідачем.
В абз. 2 ч. 3 ст. 331 Цивільний кодекс України (далі – ЦК України) зазначено, що в разі необхідності особа, зазначена в абз. 1 цієї частини, може укласти договір щодо об’єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності або спеціального майнового права на нього відповідно до закону.
Згідно зі ст. 1 Закону України від 01.07.2004 №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності на об’єкт незавершеного будівництва, обтяжень такого права проводиться у порядку, визначеному цим Законом, з урахуванням особливостей правового статусу такого об’єкта.
ВС зазначив, що суд апеляційної інстанції помилково вважав, що у спадкодавця не виникло право власності на незавершений будівництвом житловий будинок, який не зданий в експлуатацію, на підставі положень ч. 2 ст. 376 ЦК України, а тому такий об'єкт не може бути предметом спадкування.
Скасовуючи постанову апеляційного суду та залишаючи в силі рішення суду першої інстанції, ВС виснував, що право власності спадкодавця на житловий будинок з господарськими будівлями, який складається, у тому числі, із незавершеного будівництвом житлового будинку, було зареєстровано у встановленому законом порядку.
Нотаріус зобов’язаний мотивувати свої дії, спрямовані на відмову у вчиненні нотаріальної дії. Нотаріусу заборонено безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.
ВС також визнав помилковими висновки суду апеляційної інстанції про те, що нотаріус у цій справі не є належним відповідачем, зазначивши, що закон прямо передбачає можливість оскарження нотаріальних дій або відмови у їх вчиненні шляхом пред’явлення позовних вимог безпосередньо до нотаріуса (ст. 50 Закону України від 02.09.1993 №3425-XII «Про нотаріат»), що узгоджується з усталеною й незмінною практикою ВС.
Джерело: ВС
Читайте більше:
Помилки в документах не є підставою для відмови в пенсії
Купила куртку в Інстаграмі – гроші не повернули: що вирішив суд
Чому аудіозаписи та скарги не стали доказом мобінгу: висновки ВС
ВС підтвердив: проїзд і проживання представника – це судові витрати
Повідомлення через Viber визнано належним доказом ознайомлення з наказом: ВС
