
Обставини справи
Позивач працював менеджером – начальником відділу внутрішньої безпеки «Укрзалізниці» за строковим трудовим договором. У лютому керівництво надало наказ про запровадження простою, а у квітні 2022 року роботодавець видав наказ про припинення простою та призупинення дії трудових договорів із частиною працівників, зокрема й з позивачем.
Працівник стверджував, що наказ був незаконним, оскільки компанія могла забезпечити його роботою, у тому числі дистанційно. Крім того, він заявляв, що не був належним чином повідомлений про призупинення договору та дізнався про це лише у 2024 році з відповіді на адвокатський запит.
Суд встановив, що ще 19 квітня 2022 року працівнику було направлено повідомлення про призупинення дії трудового договору через месенджер Viber, а неотримання позивачем із квітня 2022 року заробітної плати свідчить про його обізнаність щодо порушення права на оплату праці. При цьому, як зазначили у суді, не отримуючи заробітної плати з квітня 2022 року, позивач не вчиняв жодних дій, спрямованих на поновлення порушеного права, протягом тривалого часу.
Крім того, посилання позивача на те, що відсутність заробітної плати була повʼязана з перебування у режимі простою, апеляційний суд визнав необґрунтованими, оскільки час простою підлягає оплаті не нижче двох третин тарифної ставки (окладу). Тривале неотримання позивачем заробітної плати, на переконання суду, свідчить про те, що позивач повинен був усвідомлювати порушення своїх прав.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд у постанові від 09.01.2026 №751/4083/24, зазначив, що Суди попередніх інстанцій встановили, що:
- повідомлення було направлено на номер мобільного телефону, який збігається з номером, зазначеним позивачем у позовній заяві;
- скріншоти містять зміст повідомлення, який безпосередньо стосується призупинення дії трудового договору;
- наявна відповідь позивача «Ок», що свідчить про отримання та ознайомлення з повідомленням.
За таких обставин скріншоти обґрунтовано визнані судами належними та допустимими доказами, а твердження касаційної скарги про неможливість ідентифікації відправника або адресата спростовуються матеріалами справи.
Посилання заявника на те, що роздруківка електронного листування не може вважатися доказом через відсутність електронного підпису, є помилковим.
Закон України від 22.05.2003 №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» не виключає можливості використання електронних доказів, які не є електронними документами у розумінні цього Закону, без кваліфікованого електронного підпису, якщо такі докази у сукупності з іншими матеріалами справи дають змогу встановити відповідні обставини.
Скріншоти у цій справі не використовувалися як самостійний електронний доказ, а були оцінені судами разом з іншими доказами, зокрема:
- розрахунковими листами заробітної плати із зазначенням про призупинення дії трудового договору;
- тривалою відсутністю нарахування заробітної плати;
- поведінкою самого позивача, який протягом тривалого часу не вчиняв жодних дій щодо захисту своїх прав.
За наведених обставин Верховний Суд дійшов висновку, що обраний роботодавцем спосіб повідомлення досяг своєї мети, оскільки позивач був поінформований про призупинення дії трудового договору, а доводи про неналежність повідомлення ґрунтуються на формальному тлумаченні вимог закону та не спростовують установлених судами фактичних обставин.
Джерело: Судово-юридична газета
Читайте більше:
Чи можна звільнити працівника через Viber
Звільнення працівників у зв’язку зі скороченням штату: підстави, алгоритм, ризики
Розрахунок при звільненні: чекліст для бухгалтера
Звільнення працівника: алгоритм від А до Я




















