Надбавка за роз’їзний характер роботи: чи потрібно нараховувати ЄСВ

Підприємства, у яких робота водіїв та експедиторів має постійний роз’їзний характер, часто встановлюють надбавки за щоденні виїзди замість оформлення відряджень. Водночас у бухгалтерів виникає питання: чи є такі виплати об’єктом нарахування ЄСВ. Законодавство чітко розмежовує відрядження і роз’їзну роботу та визначає умови, за яких надбавки (польове забезпечення) не включаються до бази нарахування єдиного внеску

3

613


Платник податків у своєму звернені повідомив, що запроваджує надбавки за роз'їзний характер роботи для експедиторів – водіїв, які здійснюють щоденні виїзди в межах своєї трудової функції. Надбавка становить за один виїзд та не перевищує граничних норм добових, встановлених для службових відряджень в межах України.Чи є зазначена надбавка за роз'їзний характер роботи базою нарахування єдиного внеску?

Службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить у дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою ним особою / керівником) (р. І Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Мінфіну від 13.03.1998 №59).


Якщо колективним договором, який діє на підприємстві, визначено, що службові поїздки відповідних категорій працівників – це робота, яка має роз'їзний характер, то таким працівникам відшкодовуються витрати шляхом встановлення надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів (постанова КМУ від 31.03.1999 №490 «Про надбавки (польового забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер»).


Надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, що направляються для виконання

монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, і працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у визначених законодавством розмірах не є базою нарахування ЄСВ (п. 10 р. І Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується ЄСВ, затверджено постановою КМУ від 22.12.2010 №1170).

Таким чином, суми надбавок за роз'їзний (пересувний) характер роботи, у визначених законодавством розмірах, не є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

Джерело: ІПК від 05.01.2026 №22/ІПК/26-15-24-01-14-08


Читайте більше:


Добові при службових поїздках: судова практика

Добові на відрядження 2026

Відрядження та ПДФО: як оподатковують витрати, якщо оплату здійснюють колеги, треті особи або до видання наказу

Добові на відрядження у гривні / валюті: як розрахувати


Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
3

613

2

81

1

20

2

48

9

14490

2

8202

3

24

1

92

4

417

3

5158

1

34

2

82

3

582

2

19

Уніфікацій критеріїв в агросекторі не буде: Мінекономіки

Питання бронювання працівників аграрного сектору знову стало предметом обговорення у Верховній Раді. Профільний комітет звернув увагу на відсутність єдиних підходів обласних військових адміністрацій до визначення критично важливих підприємств. Через це фермерські господарства в різних регіонах опиняються в нерівних умовах доступу до статусу критичності. Особливо гостро проблема проявляється для малих і середніх виробників, які ризикують втратити можливість бронювання працівників через підвищені регіональні вимоги. За результатами засідання планується підготовка пропозицій до Уряду щодо уніфікації критеріїв. У відповіді Мінекономіки зазначено, що через особливості регіонів єдиний загальнонаціональний критерій запроваджувати не планують. Відтак кожна область і надалі самостійно визначатиме власні критерії

основне зображення для Уніфікацій критеріїв в агросекторі не буде: Мінекономіки
4

116

5

63

2

23

2

25

4

104

2

22

2

28