У податківців уточнили:
Які податкові наслідки у разі прощення дебіторської заборгованості нерезиденту (до спливу строку позовної давності)?
У разі якщо юридична особа-резидент здійснює прощення дебіторської заборгованості нерезиденту України, яка виникла то така операція оподатковується виходячи з розрахунку, наведеного у пп. 141.4.2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та сплачується резидентом під час такої виплати (прощення), якщо інше не передбачено положеннями міжнародного договору з країною резиденції особи, на користь якої здійснюється виплата.
У разі якщо нерезидент не сплачує податок на прибуток із суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої в результаті прощення боргу за його зобов’язаннями, відповідно до вимог пп. 141.4.2 ПКУ, то платник податку-резидент України має збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму такої безповоротної фінансової допомоги відповідно до вимог пп. 140.5.10 ПКУ.
Водночас, при формуванні дебіторської заборгованості, якщо операція з експорту товарів нерезиденту підпадала під визначення контрольованої:
за такою операцією платник податку – резидент повинен був сформувати різницю згідно з пп. 140.5.1 ПКУ.
У разі якщо операція з експорту товарів нерезиденту не підпадала під визначення контрольованої, то:
за такою операцією платник податку – резидент формує різницю згідно з пп. 140.5.5 1 ПКУ.
Водночас, податківці зауважили, що кожен конкретний випадок має розглядатися із урахуванням обставин здійснення відповідних операцій, договірних умов, всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались та з урахуванням критеріїв, визначених положеннями ПКУ.
Джерело: ЗІР, Категорія: 102.16
Читайте більше:
Документальні податкові перевірки
Камеральні перевірки: строки, штрафи та оскарження результатів
Прощення боргу ФОП-єдиннику: що з ПДВ та податком на прибуток
Які штрафи застосують до платника податку на прибуток за результатами документальної перевірки
