Які штрафи застосують до платника податку на прибуток за результатами документальної перевірки

1. Що документальна перевірка може «знайти» у платника податку на прибуток
2. Від чого залежить розмір штрафу
3. Чи можна уникнути штрафу
4. Висновки

Що документальна перевірка може «знайти» у платника податку на прибуток

Щоб не повторюватися, то про особливості документальних податкових перевірок ми писали тут.

Разом із тим, є декілька видів порушень, які податківці можуть знайти у платників податку на прибуток (далі – платники) під час документальної перевірки:

Мабуть, найпоширеніші випадки – це коли податківці визнають господарські операції нереальними (ми писали про це тут) та знімають витрати, щоб збільшити фінансовий результат.

Втім, креативність податківців не знає меж. Тож, якщо ви врахували всі доходи, не обов’язково, що податківці їх визнають правомірними і не нарахують… знову!

В постанові від 12.02.2025 у справі №560/2352/24 Верховний Суд (далі – ВС) підтримав правову позицію платника.

Але що написали в акті перевірки податківці?!

За результатами перевірки встановлено, що платник податків (позивач) постачання паливно-мастильних матеріалів (дизельне паливо, бензин) низці контрагентів фактично не здійснював, відповідно кошти, що надійшли від зазначених контрагентів, є іншим операційним доходом платника!

І це вже не вперше, коли реально отриманий дохід від продажу / поставки податківці визнають двічі!

Отже, первинні та бухгалтерські документи повинні бути в ідеальному порядку не лише щодо витрат, але і доходів.

Зверніть увагу, визначити, чи були неправильно розраховані доходи / витрати податківці можуть лише за наслідками документальної перевірки. Зокрема, у постанові від 29.11.2023 у справі № 640/12406/19 ВС вказав:

У цьому аспекті важливо відзначити, що камеральна перевірка є способом контролю за належним здійсненням реєстраційно-облікової функції органу податкового контролю, у той час, як винятково за наслідками документальної перевірки здійснюється безпосередньо визначення правильності й донарахування усіх видів податкових зобов`язань.

Від чого залежить розмір штрафу

Розмір штрафу залежить від багатьох факторів, але тепер найвизначною обставиною є умисел платника.

У постанові від 19.03.2025 у справі №520/25547/21 ВС вказав на таке:

Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання, так і неналежне виконання є порушенням обов`язків, закріплених за платником податків у ст. 16 ПКУ. Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає в тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених ПКУ правил та норм. Вина в податкових правопорушеннях завжди нерозривно пов`язана з встановленням умислу. У противагу цьому умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру. Відтак, особа вважається такою, що умисно допустила порушення податкової дисципліни, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПКУ передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Обов`язок доведення вини покладено на контролюючий орган, без виконання якого особу неможливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого умовою є наявність вини.

Отже, ВС констатував:

У випадку встановлення органом ДПС під час проведення перевірки на підставі сукупності відповідних даних податкової інформації обставин, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог податкового законодавства, контролюючий орган не позбавлений можливості констатувати в діяннях платника вини в умисній формі. Такі обставини з відповідним обґрунтуванням висновків про умисність діяння в обов`язковому порядку мають бути зазначені в акті перевірки, який за усталеною позицією Верховного Суду є носієм доказової інформації щодо виявленого порушення.

А у постанові від 30.06.2025 у справі №520/22016/21 ВС вказав на таке:

Судом апеляційної інстанції констатовано, що в акті перевірки лише зафіксоване виявлене контролюючим органом порушення позивачем вимог податкового законодавства і відсутні будь-які висновки щодо наявності умислу в діях платника податків, а також посилання на обставини, які вказують на наявність саме такої кваліфікуючої ознаки. Таким чином, відсутні підстави для юридичної кваліфікації діяння позивача як такого, за яке відповідальність передбачена п. 123.2 ПКУ, натомість, платник податків підлягав притягненню до відповідальності на підставі п. 123.1 ПКУ.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції, що накладення на позивача штрафної санкції у розмірі 25% від суми виявленого заниження сум податкових зобов`язань відбулося з порушенням вимог податкового законодавства. Обставини, на які посилався контролюючий орган під час судового розгляду справи щодо наявності в діях позивача умислу, ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені належними і допустимими доказами. Відповідно, такі обставини не можуть свідчити про те, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ.

Виходячи з практики, податківці майже завжди вважають порушення умисним. І хоча є позитивна практика ВС і доводити «умисність» мають податківці, заздалегідь подбайте про те, щоб у вас були докази того, що ви діяли в межах законодавства

Чи можна уникнути штрафу

ПКУ передбачена така можливість у пп. 69.37 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Так, тимчасово, на період з 01.08.2023 до припинення або скасування воєнного стану на території України, у разі сплати платником податків протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання податкового повідомлення-рішення, суми податкового зобов’язання, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 01.08.2023 та завершені до дня припинення або скасування воєнного стану, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), нараховані на суму такого податкового зобов’язання, вважаються скасованими, а пеня не нараховується.

Що для цього потрібно:

1. сплатити суму донарахованого податку протягом 30 календарних днів;
2. перевірка відбулася в межах воєнного стану;
3. платник вже не зможе оскаржити донарахований податок.

В той же час скасовуються:

1. штраф;
2. пеня.

Якщо платник прийняв рішення, про сплату донарахованого податку варто врахувати такі моменти:

1. Якщо податок на прибуток збільшено через, скажімо, неправильно визначену амортизацію, або інші причини, так би мовити «внутрішні» на підприємстві, проблем немає.
2. Якщо податок збільшено через «нереальну господарську операцію», то визнання податку з метою уникнення штрафів спричинить ланцюгову реакцію: податківці всіх платників по ланцюгу постачання визнають такими, що робили нереальні операції. Тож, в цьому випадку потрібно зважити на всі негативні моменти.

З цього питання судова практика ще формується, але зверніть увагу на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2025 у справі №420/19183/24 (касаційну скаргу податківців повернуто ВС), де суд вказав:

З урахуванням зазначеного, оскільки позивачем протягом 30 календарних днів сплачено суму податкового зобов`язання у розмірі… визначену ППР … тому нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на ці суми у розмірі 1706,80 грн та 116,63 грн є протиправним, а самі штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в силу приписів пп. 69.37 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ вважаються скасованими.

Висновки

1. Потрібно ставитися уважно не лише до формування витрат, але й доходів.
2. При формуванні податку на прибуток потрібно уникати дій, які можуть бути визнані такими, що ви удавано, цілеспрямовано створили умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог податкового законодавства.
3. Якщо у період дії воєнного стану сплатити нарахований податок протягом 30 днів, штрафу не буде. Втім, варто пам’ятати про інші наслідки, які можуть зачепити ваших контрагентів.

Читайте більше:

Нереальні господарські операції

Документальні перевірки у ФОПів

Документальні податкові перевірки

Перевірки держпраці 2025: штрафи для роботодавців

Камеральні перевірки: строки, штрафи та оскарження результатів

Помилки у зарплатній звітності: штрафи та рекомендації щодо коригування