Сумісництво vs суміщення: відмінності в оформлені та оплаті

1. Сумісництво та суміщення: ключові відмінності
2. Робочий час і облік: коли працівник виконує додаткову роботу
3. Оплата праці: зарплата vs доплата та їх включення до фонду заробітної плати
4. Відпустки, лікарняні та ЄСВ: права працівників та особливості нарахувань
5. Відображення в звітності: додатки 1, 4ДФ та 5
6. Висновки

Працівникам нерідко збільшують навантаження. Але щоб правильно оформити додаткову роботу, правильно її відобразити у звітності, а потім враховувати додаткову оплату при обчисленні середньої зарплати, важливо розрізняти такі поняття як сумісництво та суміщення. Назви майже схожі – а значення суттєво вирізняються.

Сумісництво та суміщення: ключові відмінності

Сумісництво – це виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві.

Таке визначення надано в Кодексі законів про працю України (далі – КЗпП). Зверніть увагу – на умовах трудового договору. Тобто якщо мова про сумісництво, то із працівником укладають окремий трудовий договір. А це впливає на документальне оформлення.

Працівник має надати заяву про прийняття на роботу, в якій слід зазначити, що працівник приймається на роботу на умовах сумісництва. На підставі такої заяви роботодавець видає наказ про прийняття на роботу за сумісництвом. Якщо це прийняття на роботу, то потрібно також подати повідомлення про прийняття на роботу до податкової служби після видання наказу про прийняття, але до початку роботи працівника.

Ви є критичним підприємством? Тоді не забудьте подати оперативні відомості до пенсійного фонду не пізніше наступного дня після прийняття на роботу. Крім того, якщо працівник-сумісник є військовозобов’язаним, призовником чи резервістом – обов’язок роботодавця подати повідомлення до ТЦК за формою наведеною в додатку 4 до постанови Кабміну від 30.12.2022 №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів».

Тобто роботодавцю потрібно провести всі звичайні дії при прийнятті працівника на роботу. Єдина відмінність – це буде трудовий договір за сумісництвом.

Що таке суміщення професій чи посад?

На жаль, тут КЗпП визначення не дає. Але за роз’ясненням ще застарілих нормативно-правових актів – це виконання працівником поряд зі своєю основною роботою, встановленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) в межах робочого часу за основною роботою на одному й тому самому підприємстві за згодою працівника, якщо це економічно доцільно та не призводить до погіршення якості виконуваних обов’язків. Саме з цього визначення розуміємо, що працівник поряд зі своєю роботою за посадою навантажується додатковою роботою, яка має бути певним чином оплачена. При суміщенні із працівником не укладають окремий трудовий договір.

Роботодавець видає наказ про доручення працівникові виконання додаткових обов’язків у порядку суміщення професій (посад). Оскільки це не окремий трудовий договір, то повідомлення до податкової не подаємо, оперативні відомості до ПФУ, повідомлення про зміну облікових даних до ТЦК також не надсилаємо.

Зверніть увагу! Для оформлення суміщення в штатному розписі має бути вакантна посада. Тобто посада має бути не тільки передбачена штатним розписом, але й не зайнята іншим працівником. Для сумісництва посада також передбачається в штатному розписі. Але не обов’язково вона має бути вільною. Тобто ви можете укласти трудовий договір за сумісництвом на час відсутності працівника, який займає таку посаду, але в такому разі це буде вже строковий трудовий договір

За сумісництвом працівник може працювати як на підприємстві, де його основне місце роботи (внутрішнє сумісництво), так і на іншому підприємстві (зовнішнє сумісництво). Суміщення завжди відбувається на одному підприємстві.

Робочий час і облік: коли працівник виконує додаткову роботу

Наступне важливе питання при виборі сумісництва та суміщення – в який час працівник буде виконувати роботу. Статтею 102-1 КЗпП чітко передбачено, що сумісник має виконувати роботу у вільний від основної роботи час. Тобто робочий час за основним місцем роботи та роботою за сумісництвом має відрізнятися. Наприклад, за основним місцем роботи працівник працює з 9 години ранку до 18 години вечора із перервою тривалістю 1 година. А за сумісництвом такий працівник працює з 19 до 21 години вечора.

Додаткові обов’язки за суміщенням працівник виконує в межах робочого часу, визначеного за основною роботою за рахунок збільшення інтенсивності праці та обсягу виконуваної роботи при незмінній тривалості робочого часу. Наприклад, бухгалтер працює з 9 до 18 і в цей ще час суміщує роботу кадровика.

Робота за сумісництвом відображається в табелі обліку робочого часу. Причому для внутрішніх сумісників облік робочого часу ведуть окремим рядком від основного місця роботи. Відповідно для внутрішнього сумісника в табелі обліку робочого часу буде 2 рядки – один з обліком робочого часу за основним місцем роботи, другий – за сумісництвом. Якщо ж оформлено суміщення, то це окремо в табелі обліку робочого часу не відображається. У табелі заповнюють тільки один рядок за основною посадою.

Оплата праці: зарплата vs доплата та їх включення до фонду заробітної плати

Оплата праці також відрізняється. При сумісництві працівнику нараховують зарплату за фактично виконану роботу. При чому якщо сумісник працює з неповним робочим часом, то оплата праці буде здійснюватися пропорційно його зайнятості. Якщо мова йде про внутрішнє сумісництво, то зарплата буде нараховуватись окремо за основною посадою й окремо за посадою, на якій він працює за сумісництвом, з урахуванням зайнятості за кожною з посад. Така оплата праці входить до фонду основної заробітної плати згідно з підпунктом 2.1.1 Інструкції зі статистики зарплати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 №5 (далі – Інструкція №5).

При суміщенні працівнику встановлюють доплату до посадового окладу. Як правило, таку доплату встановлюють у відсотках до окладу. Для бюджетних установ розмір доплати обмежується. На підприємствах госпрозрахункової сфери – не обмежуються і встановлюється, як правило, в межах економії фонду заробітної плати за тарифною ставкою та окладом суміщуваної посади працівника. Проте відповідно до статті 105 КЗпП розміри доплат за суміщення професій (посад) встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі. Конкретний розмір такої доплати зазначають у наказі. Доплата за суміщення входить до фонду додаткової заробітної плати відповідно до підпункту 2.2.1 Інструкції №5.

Відпустки, лікарняні та ЄСВ: права працівників та особливості нарахувань

Чи мають працівники, які виконують роботу за сумісництвом або за суміщення, право на щорічну відпустку?

Якщо оформлено трудовий договір за сумісництвом – так. Право на відпустку є за обома посадами. При цьому використовувати відпустку сумісник може як одночасно із відпусткою за основним місцем роботи, так і в різний час. Середню зарплату та відпускні розраховують окремо за основною посадою та за сумісництвом.

Якщо це суміщення, то право на відпустку працівник має тільки за основною посадою, адже суміщувану посаду працівник не обіймає. При обчисленні середньої зарплати для оплати днів відпустки, доплата за суміщення включається до розрахунку середньої заробітної плати в повному обсязі.

Якщо працівник захворів, то за суміщенням лікарняні окремо не оплачують, хоча доплата включається в розрахунок середньої зарплати при розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності за основною посадою.

Якщо це сумісництво, то право на лікарняні або декретні працівник має за обома місцями роботи. Проте для нарахування страхових виплат сумісник має надати довідку про середню зарплату з основного місця роботи. Це обов’язкова вимога пункту 30 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабміну від 26.09.2001 №1266. Оплата та розрахунок середньої зарплати на роботі за сумісництвом проводиться окремо від основного місця роботи.

Наступний важливий нюанс – доплата ЄСВ до МЗП.

Якщо це суміщення, то таку доплату враховують до загального нарахованого доходу працівника. Якщо він буде нижчим від розміру мінімальної зарплати, ЄСВ нараховують виходячи з мінзарплати ЗП за умови, що для працівника це місце роботи є основним.

Якщо це сумісництво, то слід відрізняти – це зовнішнє чи внутрішнє сумісництво. Якщо зовнішнє, то вимогу ЄСВ з мінзарплати не виконують, а єдиний внесок нараховують на фактично нарахований дохід. Якщо це внутрішній сумісник, то з мінзарплатою порівнюють загальний нарахований дохід, а саме нараховану зарплату за основним місцем роботи та внутрішнім сумісництвом. Якщо він буде менше мінімальної зарплати, то потрібно донарахувати ЄСВ до МЗП.

Відображення в звітності: додатки 1, 4ДФ та 5

І останній момент – це відображення в звітності.

Якщо працівнику нараховують доплату за суміщення, то її у додатку 1 та додатку 4ДФ відображають в загальній сумі із зарплатою за основною посадою. Додаток 5 при встановленні суміщення не заповнюють.

Для сумісництва є особливості. Прийняття на роботу за сумісництвом або звільнення відображають у додатку 5, зазначаючи в графі 7 категорію застрахованої особи «2». Також потрібно заповнити графу 11 додатку 5, в ній зазначаєте «1» для внутрішнього сумісника, «0» – для зовнішнього сумісника. У додатку 1 для сумісника в графі 21 обов’язково слід заповнити ознаку «0». Але обов’язково графу 14 кількість календарних днів трудових відносин слід заповнити тільки один раз – у рядку за основним місцем роботи.

У додатку 4ДФ доплата за суміщення окремо не відображається. Вся сума нарахованої зарплати, разом із доплатою за суміщення буде відображатись в одному рядку з ознакою доходу «101».

Також оплата праці за сумісництвом буде показана з ознакою доходу «101». При чому якщо це внутрішній сумісник, то у додатку 4ДФ відображають загальну суму зарплати, нарахованої за основним місцем роботи і за сумісництвом, в одному рядку.

Висновки

1. Сумісництво передбачає укладення окремого трудового договору, що впливає на документальне оформлення та повідомлення до податкової.
2. Суміщення виконується в межах робочого часу за основною посадою, без укладення окремого трудового договору чи подання повідомлень.
3. Сумісник працює у вільний від основної роботи час, тоді як суміщення виконується в межах основного робочого часу.
4. Оплата праці за сумісництвом здійснюється окремо за кожною посадою, а при суміщенні – встановлюють доплату до посадового окладу.
5. Сумісники мають право на відпустки та лікарняні за обома посадами, тоді як при суміщенні ці права надаються лише за основною посадою.

Шаблони та зразки документів:

Наказ про суміщення посад

Заява про прийняття на роботу на умовах сумісництва

Наказ про прийняття на роботу за сумісництвом з дистанційною формою роботи

Наказ про прийняття на роботу за сумісництвом на умовах повного робочого часу

Наказ про прийняття на роботу за сумісництвом на умовах повного робочого часу зі змінним графіком роботи

Наказ про прийняття на роботу за сумісництвом на умовах неповного робочого часу зі змінним графіком роботи

Довідка про заробітну плату для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням

Читайте більше:

Табель обліку робочого часу

Повідомлення про прийняття на роботу

Сумісництво та суміщення: відмінні риси

Сумісництво: оформлення та нюанси працевлаштування

Як подати оперативні відомості по кількох працівниках одночасно

Сумісники: оплата праці і відображення в Податковому розрахунку

Оперативні відомості про трудові відносини через портал ПФУ: як подати

Повідомлення до ТЦК про прийняття на роботу військовозобов’язаного: зразок

Мінікурси на тему:

Заява-розрахунок для сумісників

Декретні сумісникам: як правильно врахувати обмеження

Лікарняний суміснику: уникайте помилки, яка коштує виплат

Сумісник на підприємстві: 5 правил, які допоможуть заповнити Податковий розрахунок