За результатами камеральної перевірки декларації з акцизного податку платника за жовтень 2023 року було встановлено нецільове використання авіаційного пального для реактивних двигунів за двома податковими векселями, загальний обсяг якого склав орієнтовно 2,5 млн літрів. На думку податкового органу це призвело до несплати акцизного податку на суму понад 16 млн грн.
Платник указав на протиправність результатів камеральної перевірки, яку, на його переконання, було проведено з порушенням вимог Податкового кодексу України, оскільки постачання пального відбувалося для цільового використання військовими частинами, що підтверджують первинні документи, підписані зі затримкою з огляду на об’єктивні обставини (воєнний стан, ризики зберігання).
Позивач закцентував, що аналіз первинних документів є предметом документальної перевірки, а не камеральної.
Ключовим питанням у спорі є те, чи мав право податковий орган у межах камеральної перевірки встановлювати нецільове використання авіаційного пального на підставі первинних документів, а також чи є правомірним донарахування зобов’язань за акцизним податком без проведення документальної перевірки.
Верховний Суд зазначив, що установлення нецільового використання пального для цільового використання військовими частинами за результатами камеральної перевірки є перевищенням повноважень контрольного органу та підставою для визнання ухваленого на цій підставі податкового повідомлення-рішення протиправним, а самого акту перевірки – недопустимим доказом.
Камеральну перевірку проводять лише відповідно до податкової звітності та електронних реєстрів, без аналізу первинних документів чи встановлення факту цільового використання пального, що можна здійснити лише під час документальної перевірки.
Джерело: постанова КАС ВС від 28.05.2025 у справі № 320/14811/24
Статті на тему:
Первинні документи на підприємстві
Камеральні перевірки: строки, штрафи та оскарження результатів