Чи є порушенням законодавства про працю якщо керівництво критично важливого підприємства (відноситься до об’єктів критичної інфраструктури) при прийнятті рішення про скорочення чисельності працівників не враховує продуктивність праці та кваліфікацію, а залишає на роботі тих, хто виявляє більшу лояльність до нього – до керівництва?
Так, звільнення працівників унаслідок скорочення штату без урахування продуктивності праці та кваліфікації, а лише з огляду на особисту лояльність до керівництва, є порушенням трудового законодавства України, зокрема – порушенням принципів рівності, справедливості і, з урахуванням конкретних обставин, може оцінюватись як прояв дискримінації у сфері праці.
Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст. 51 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Щодо врахування переважного право на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП, роботодавець має право звільнити працівника у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці, зокрема:
- ліквідацією підприємства;
- реорганізацією;
- скороченням чисельності або штату працівників;
- банкрутства або перепрофілюванням.
Водночас, звільнення з підстав передбачених п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП можливе лише за умови суворого дотримання процедури, зокрема:
- повідомлення працівників за 2 місяці, працівників, а державних службовців – не пізніше ніж за 30 календарних днів. (ст. 492 КЗпП).
- дотримання переважного права на залишення на роботі (ст. 42 КЗпП).
При скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається іншим категоріям працівників.
У постановах Верховного Суду (далі – ВС) від 20.08.2018 у справі №537/1621/17, від 27.09.2021 у справі №452/2056/18, суд окремо вказав на:
обов’язок роботодавця забезпечити вимоги ст. 42 КЗпП щодо переважного права на залишенні на роботі, для чого роботодавець має провести порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі, і тих, які підлягають звільненню.
Доказами більш високої продуктивності праці можуть бути:
- виконання більшого обсягу робіт порівняно з іншими працівниками, які займають аналогічні посади чи виконують таку ж роботу;
- накази про преміювання за високі показники у роботі тощо.
Визначення переважного права на залишення на роботі має проводитись серед всіх працівників, які займають таку ж посаду (постанова ВС від 12.08.2020 року у справі №753/3889).
Залишення на роботі працівників без врахування їх кваліфікації і продуктивності, прямо суперечить ст. 42 КЗпП
Щодо надання переваг працівникам, які ставляться до керівництва більш лояльно та звільнення нелояльних працівників.
Відповідно до вимог ст. 139 КЗпП, працівники зобов’язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.
Згідно ст. 21 КЗпП, забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема:
- порушення принципу рівності прав і можливостей;
- пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, місця проживання, тощо, що не пов’язане з характером роботи або умовами її виконання.
Частина 3 ст. 1 Закону України від 06.09.2012 №5207-VI «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» визначає поняття непрямої дискримінації, як:
ситуацію, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.
Таким чином, враховуючи зміст запитання, а саме в частині, що стосуються залишення на роботі при скороченні чисельності (штату) працівників, що виявляли більш лояльне ставлення до керівництва, має бути з’ясовано у чому конкретно виявлялося нелояльне (лояльне) ставлення та що являлося підґрунтям для такого ставлення.
Якщо справжньою причиною звільнення є, наприклад членства у професійній спілці, релігійні та інші переконання, звернення або намір звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав тощо, таке звільнення не може бути визнане законним
Джерело: Держпраці
Статті на тему:
Звільнення працівника: алгоритм від А до Я
Розрахунок при звільненні: чекліст для бухгалтера
Прогул працівника: нові заборони для звільнення під час воєнного стану
Звільнення працівників у зв’язку зі скороченням штату: підстави, алгоритм, ризики
Шаблони та зразки: