ВС роз'яснив: увільнення від суміщення – не є звільненням з роботи

Верховний Суд дійшов правового висновку, що припинення виконання обов'язків працівника на умовах суміщення з ініціативи роботодавця не є його звільненням, а є лише увільненням від виконання роботи за суміщуваною посадою

Верховний Суд (далі – ВС) розглянув справу у якій дійшов висновків, що

припинення виконання обов'язків працівника на умовах суміщення з ініціативи роботодавця не є його звільненням, а є лише увільненням від виконання роботи за суміщуваною посадою.

ВС вказав, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно зазначили, що позивач (працівник) не була звільнена з роботи, адже за встановленими обставинами вона працювала на посаді голови комісії лікаря-терапевта і, після припинення виконання обов'язків голови міської МСЕК, продовжила перебувати в трудових відносинах з роботодавцем (відповідачем) працюючи на посаді лікаря-терапевта.

Припинення виконання обов'язків працівника на умовах суміщення з ініціативи роботодавця не є його звільненням, а є лише увільненням від виконання роботи за суміщуваною посадою.

Суміщення – це виконання працівником роботи на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) або обов'язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, за що провадиться відповідна доплата до заробітної плати (частина перша статті 105 Кодексу законів про працю України).


ВС вказав, що та обставина, що позивач працювала на посаді голови комісії міської МСЕК на умовах суміщення підтверджується, зокрема:


  1. вимогами статуту;
  2. Положенням про МСЕК;
  3. посадовою інструкцією голови МСЕК, якою, зокрема, передбачено, що керівництво МСЕК здійснює голова, яким призначається один з лікарів, що входить до її складу;
  4. довідкою про доходи працівниці, відповідно до якої, працюючи головою комісії / лікарем-терапевтом, їй нараховувалося та виплачувалося підвищення за головування.


Вказана обставина позивачем не спростована.

Отже, припинення виконання обов'язків працівницею на умовах суміщення, не є звільненням, а лише увільненням від додаткової роботи. Позивач продовжує працювати на основній посаді. Тому, ВС підтвердив правомірність дій роботодавця.

Джерело: постанова ВС від 14.03.2025 у справі №127/9315/23


Матеріали на тему:


Розірвання трудового договору за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП: чи завжди є компенсація

Звільнення за порушення роботодавцем: висновки ВС

Звільнення за угодою сторін під час непрацездатності: що каже Верховний Суд

Отримуйте щодня свіжі новини та корисні подарунки 🎁👇