На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач (працівник) посилалася на те, що вона працювала за трудовим договором у відповідача на посаді головного бухгалтера ПрАТ.
У липні 2021 року її звільнено з посади, на підставі п. 6 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), однак відповідач (роботодавець) не виконав умови трудового договору щодо матеріальної компенсації працівнику суми вихідної допомоги.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, зазначивши про те, що звільнення позивача на підставі п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП не підпадає під дію трудового договору щодо виплати матеріальної компенсації.
Апеляційний суд не погодився з висновком суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про стягнення вихідної допомоги (матеріальної компенсації), рішення суду в цій частині скасував та ухвалив нове рішення, яким:
- вимогу про стягнення вихідної допомоги задовольнив.
Верховний Суд (далі – ВС) погодився з висновками апеляційного суду з огляду на таке.
Пунктом 9.10 трудового договору сторони погодили, що будь-які вимоги, не передбачені пунктом 7.2 цього трудового договору, але пов`язані з розірванням цього трудового договору з працівником з боку товариства або виборного органу первинної профспілкової організації (профспілковим представником) без письмової згоди працівника (в т.ч., у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, реорганізації, не допуску до робочого місця в товаристві або до виконання своїх посадових обов`язків, скорочення чисельності або штату працівників товариства тощо), мають бути матеріально компенсовані працівнику в сумі вихідної допомоги.
При цьому, сума такої допомоги дорівнює сумі трирічних посадових окладів працівника.
Зазначена вихідна допомога (матеріальна компенсація) пов`язана з припиненням повноважень працівника, є прямими витратами на оплату праці товариства, незважаючи на показники та процедури затвердження фінансового стану товариства.
Оскільки, проведення власником заходів щодо зміни організації виробництва і праці – це виключне повноваження власника:
припинення трудового договору з позивачем за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП не можна віднести ні до звільнення працівника за його ініціативою, ні до звільнення працівника за ініціативою роботодавця, то припинення трудових відносин з позивачем має бути їй матеріально компенсовано відповідно до пункту 9.10 трудового договору.
Держпраці наводить наступні висновки з цієї справи:
1. Індивідуальне трудове правовідношення виникає на підставі трудового договору, і його умови мають вирішальне значення
Трудовий договір – це правова основа всіх трудових прав та обов’язків між працівником і роботодавцем.
Саме умовами трудового договору визначаються:
- обсяг прав і обов’язків: посада, функції, режим роботи, місце праці;
- встановлюють гарантії та компенсації: рівень зарплати, додаткові виплати, пільги, вихідна допомога;
- трудовий договір може містити більш сприятливі умови, ніж гарантії, що встановлені законодавством про працю, наприклад, гарантії при звільненні.
Так, в даному випадку, згідно пункту 9.10 трудового договору №2 було передбачено, що у разі розірвання трудового договору з працівником у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці працівнику виплачується сума вихідної допомоги, що дорівнює сумі трьохрічних посадових окладів працівника.
Порушення роботодавцем умов трудового договору є підставою для судового захисту
При розгляді індивідуальних трудових спорів суди враховують зміст трудового договору та його відповідність законодавству про працю.
Суд підкреслив, що умови договору про компенсацію не є безпідставним збагаченням, а формою взаємної домовленості, і вони підлягають захисту.
2. Хоча роботодавець посилався на добровільну відмову працівника від нових умов (підстава звільнення п.6 ст. 36 КЗпП), суд оцінив суть змін як наслідок рішень роботодавця, отже – компенсація має бути сплачена.
Роботодавцям слід приділяти належну обачність і бути уважними при визначенні умов трудового договору, документально оформляти всі зміни та дотримуватись процедур і вимог законодавства.
Джерело: постанова ВС від 30.04.2025 у справі №755/6825/23, Держпраці
Калькулятор розрахунку Штрафу за порушення законодавства про працю – це простий та зручний сервіс, де Ви обираєте самостійно правопорушення, а він генерує розмір штрафу із зазначенням норми законодавства. А також підбере пораду, як уникнути відповідальності