Позивач (фізична особа) був боржником у виконавчих провадженнях у яких за рішенням державного виконавця стягувачу було повернуто виконавчі документи у зв’язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення.
Позивач вказував, що повторно виконавчі лист стягувач до виконання не пред'являв, строк на їх пред'явлення закінчився, а тому й підстав для подальшого перебування у статусі боржника відсутні,однак відповідач відмовляється видалити відповідні відомості з Єдиного реєстру боржників.
Судом першої інстанції позов задоволено. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким відмовив у задоволенні позову, зазначивши, що підстави для виключення відомостей є вичерпними і повернення документа через відсутність майна до них не належить.
Верховний Суд (далі – ВС) залишив касаційну скаргу без задоволення, рішення суду апеляційної інстанції – без змін.
Частина сьома ст. 9 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» передбачає вичерпний перелік випадків виключення відомостей з Реєстру боржників.
Повернення виконавчого документа з підстав, визначених пунктом 2 частини першої ст. 37 цього Закону (у зв’язку з відсутністю у боржника майна), до цього переліку не відноситься.
Повернення виконавчого документа стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернене стягнення, не означає закінчення (закриття) виконавчого провадження і не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову.
У випадку повернення виконавчого документа з указаних підстав стягувач не позбавлений права повторно звернутися до органу державної виконавчої служби за виконанням судового рішення протягом встановлених законом строків, а у випадку пропуску цього строку - звернутися до суду з заявою про поновлення строку на пред’явлення виконавчого документа до виконання.
Ураховуючи, що позивач не виконав в добровільному порядку виконавчі листи і на момент пред’явлення виконавчого документу в нього було відсутнє майно, на яке може бути звернене стягнення, суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про те, що позивач не втратив статусу боржника, що у свою чергу не є підставою для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.