
ОБ
Експерт
Ольга БондаренкоНезалежний експерт із трудового законодавства із досвідом роботи понад 25 років
При обчисленні лікарняних з розрахункового періоду виключають дні, коли працівник був відсутній на роботі з поважних причин. Які причини вважають поважними і як не помилитися при обчисленні лікарняного розповімо далі

Поважні причини відсутності на роботі визначені п. 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 26.09.2001 №1266 (далі – Порядок №1266).
До таких причин відносять:
При нарахуванні лікарняного із розрахункового періоду слід виключити всі дні відсутності з поважних причин і суми, нараховані за цей період.
Зупинимося детальніше на кожній з причин.
Якщо працівник хворів декілька днів на місяць, з розрахунку виключають дні перебування на лікарняному і суму допомоги з тимчасової непрацездатності.
Місяці розрахункового періоду, в яких застрахована особа не працювала з поважних причин (з першого до останнього числа календарного місяця), виключаються з розрахункового періоду (п. 3 Порядку №1266).
У листі ПФУ від 22.08.2025 №2800-030401-8/55839 зазначається, що головною ознакою для застосування норми абзацу другого пункту 3 Порядку №1266 є наявність в певному місяці розрахункового періоду невідпрацьованих з поважних причин усіх робочих днів такого місяця, незважаючи на наявність вихідних та неробочих днів в цьому місяці, в яких застрахована особа не перебувала в поважній причині.
Приклад 1. Працівник захворів в січні 2026 року. В розрахунковому періоді він перебував на лікарняному з 03.03.2025 по 31.03.2025. В березні працівнику нарахували квартальну премію 10000 грн.
Перше та друге березня – вихідні. В місяці немає жодного відпрацьованого дня, всі робочі дні тому весь місяць виключається з розрахунку разом з нарахованими в цьому місяці сумами.
Приклад 2. Уявимо, що працівник з першого прикладу перебував на лікарняному з 04.03.2025 по 31.03.2025, а 03.03.2025 був відсутній на роботі з нез’ясованих причин. В березні не відпрацьовано жодного дня, однак 03.03.2025 – відсутність без поважних причин, тому в розрахунок включаються 3 дні (01.03–03.03) та сума премії.
Можливі ситуації, коли після вилучення днів відсутності з поважних причин, працівник втратить право на отримання лікарняного.
Приклад 3. Працівниця захворіла в перший робочий день. Лікарняний відкритий на період з 05.01.2026 по 15.01.2026. Після закриття лікарняного 16.01.2026 працівниця буда відсутня на роботі з нез’ясованих причин, 17.01.2026–18.01.2026 – вихідні дні. З 19.01.2026 по 27.01.2026 оформила новий лікарняний.
Розрахунковий період для обчислення другого лікарняного – 05.01.2026–18.01.2026. З розрахунку виключаємо дні хвороби, залишається 3 дні. Оскільки в розрахунковому періоді не отримано дохід, середньоденна допомога визначається
0,00 грн : 3 дні = 0,00 грн.
Тож другий лікарняний не підлягає оплаті.
Поширені ситуації, коли в розрахунковий період потрапляють дні неоплачуваної непрацездатності. Нагадаємо, в нарахуванні лікарняного частково або повністю може бути відмовлено за підстав, визначених статтею 16 Закону України від 23.09.1999 №1105 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №1105), зокрема:
З розрахункового періоду виключаються всі невідпрацьовані дні за час лікарняного, в тому числі й неоплачувані.
Середня заробітна плата для розрахунку допомоги за лікарняними обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (п. 32 Порядку №1266). Тобто лікарняні розраховують за даними персоніфікації.
Увага! Неоплачувану непрацездатність виключайте із розрахункового періоду тільки за умови відображення днів хвороби в Додатку 1 до Податкового розрахунку
Приклад 4. В розрахунковому періоді сумісник перебував в лютому 2025 року на лікарняному. В Додатку 1 в графі 12 роботодавець відобразив 15 днів хвороби, з них 5 днів за рахунок роботодавця та 10 днів неоплачуваної непрацездатності. За лютий в розрахунок потрапляє 13 днів (= 28 – 15).
Відпустка по вагітності та пологах виключається з розрахункового періоду за тими ж правилами, що й звичайні лікарняні. При цьому слід вираховувати не кількість днів лікарняного 126 чи 140, а саме період відпустки по вагітності та пологах. Адже жінка може продовжувати працювати після відкриття лікарняного та піти у відпустку пізніше або перервати відпустку і приступити до своїх обов’язків раніше.
Приклад 5. Працівниці відкритий лікарняний по вагітності та пологах з 11.06.2025 по 14.10.2025. Однак, жінка продовжувала працювати і у відпустку пішла з 01 липня 2025 року. Після завершення відпустки працівниця одразу приступила до роботи. В січні 2026 року жінка захворіла. З розрахункового періоду слід виключити 106 днів – за період фактичного перебування у відпустці по вагітності та пологах з 01.07.2025 по 14.10.2025.
Відпустка по догляду за дитиною – ще одна підстава за якої дні відсутності на роботі слід вилучати з розрахункового періоду. Премії до свят, подарунки та інші виплати, які надавав роботодавець працівниці під час такої відпустки, в розрахунку середньоденної допомоги не враховуються.
Якщо працівниця захворіла через декілька днів після виходу з відпустки по догляду за дитиною, допомога за лікарняним може розраховуватися за різними правилами.
Приклад 6. На підприємстві дві працівниці 22.12.2025 року вийшли з відпустки по догляду за дитиною до трьох років. Перша працівниця захворіла 29.12.2025 року, друга – 02.01.2026.
Для першої працівниці розрахунковий період грудень 2024 р. – листопад 2025 р. Оскільки у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку, середня заробітна плата обчислюється шляхом ділення посадового окладу на 30,44.
Для другої працівниці розрахунковий період січень 2025 – грудень 2025 року. Після виключення днів відсутності з поважних причин в розрахунковому періоді залишається 10 днів грудня.
Щоб визначити середню допомогу, заробітну плату за грудень слід розділити на 10 (кількість днів в розрахунковому періоді).
Виключати з розрахункового періоду можна тільки ті безоплатні відпустки, що надаються згідно з Законом України від 15.11.1996 №504 «Про відпустки».
Нагадаємо, за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження не більше 30 календарних днів на рік. На час загрози поширення епідемії, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України – тривалість відпустки не обмежується.
Приклад 7. Працівник захворів в грудні 2025 року. В розрахунковому періоді був у безоплатній відпустці за сімейними обставинами з 16.12.2024 по 15.01.2025 – 30 днів та з 20.03.2025 по 19.04.2025 також 30 днів.
У 2025 році за рахунок перехідної відпустки працівник перебував у відпустці без збереження заробітку 45 днів. Оскільки за сімейними обставинами за календарний рік може бути тільки 30 днів відпустки, 15 днів не виключаються із розрахунку.
Водночас, якщо працівнику надавалась відпустка без збереження заробітної плати на час виникнення збройної агресії – всі дні відпустки виключаються із розрахункового періоду, оскільки тривалість такої відпустки не обмежується.
Виключати з розрахунку період призупинення дії трудового договору можна тільки у випадку належного оформлення такого призупинення. Призупинення дії договору має бути оформлено наказом роботодавця в якому, зокрема, зазначається:
Ця поважна причина поки не дуже розповсюджена, адже наразі застосовується у разі хвороби демобілізованого працівника.
Виключати з розрахунку період мобілізації слід на підставі довідки з військової частини про мобілізацію та наказу про демобілізацію або записів у військово-облікових документах.
Якщо після демобілізації працівник не одразу приступив до роботи, він може втрати право на отримання лікарняного.
Приклад 8. Працівник демобілізувався 16 грудня 2025 року, але вийшов на роботу тільки 12 січня 2026. В табелі обліку робочого часу за грудень з 17.12.2025 по працівнику робили позначку НЗ – відсутність з нез’ясованих причин.
Працівник захворів з 17.01.2026. Розрахунковий період січень 2025 р. – грудень 2025 р. Після виключення днів відсутності з поважних причин, в розрахунковому періоді залишиться 15 днів грудня. Оскільки за розрахунковий період дохід 0,00 грн, лікарняний не оплачується.
Читайте більше:
Не оплатили лікарняний: чи можливі ризики для роботодавця
Лікарняний під час відпустки: як не заплутатися в перерахунках
Лікарняний для демобілізованого: як розрахувати середню зарплату
Види помилок при розрахунку лікарняних і декретних: як їх виправляти
Як правильно прописати в колективному договорі розмір оплати праці за першу половину місяця, якщо на підприємстві встановлено п'ятиденний робочий тиждень, а аванс виплачується пропорційно відпрацьованому часу за період з 1 по 15 число місяця відповідно до норми робочого часу? Також як виконати вимогу щодо встановлення мінімального розміру оплати праці за просту некваліфіковану працю, якщо цей показник може змінюватися і не завжди дорівнює мінімальній заробітній платі, щоб уникнути необхідності щоразу вносити зміни до колективного договору?

Чи може бути використано для обліку погодинної оплати праці з підсумованим обліком робочого часу водіїв – обліковий період три місяці, але не квартал, а серпень-жовтень, листопад-січень?

Українці, які працювали за кордоном, можуть врахувати іноземний страховий стаж під час оформлення пенсії, але правила залежать від країни. Для Польщі діє двостороння угода про соціальне забезпечення: страховий стаж двох держав може підсумовуватися для визначення права на пенсію, тоді як кожна країна виплачує пенсію за стаж, набутий на її території. Для Німеччини окремої ратифікованої пенсійної угоди з Україною немає, однак законодавство передбачає можливість зарахування підтверджених періодів роботи за кордоном для визначення права на українську пенсію за віком

Запис про роботу за сумісництвом вноситься роботодавцем за основним місцем роботи на підставі підтвердних документів. Також роз’яснено порядок внесення записів про звільнення та виправлення помилок у трудових книжках

30 вересня 2026 року є граничним строком сплати низки податкових зобов’язань за червень 2026 року для платників податків та зборів. Зокрема, цього дня завершується строк сплати ПДВ, ПДФО та військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу, а також земельного податку, орендної плати за землю, акцизного податку та рентної плати для окремих категорій платників. Для зручності платників кожен податок супроводжується окремою статтею-інструкцією із роз’ясненнями щодо бази оподаткування, ставок, строків сплати та відповідальності за порушення

Гранична сума готівкових розрахунків у розмірі 50 000 грн на день поширюється не лише на оплату товарів чи послуг. За роз’ясненням НБУ, обмеження стосується розрахунків фізичної особи з підприємством або ФОП за правочинами, предметом яких є матеріальні чи нематеріальні блага, що мають грошову оцінку. До таких операцій належать і внески фізичних осіб до статутного капіталу

Держпраці Дніпра продовжує надсилати роботодавцям листи-попередження, якщо звітність містить ознаки можливих порушень трудового законодавства. Найбільше таких листів стосується тривалих відпусток без збереження зарплати – 12 931, а ще 5 882 керівникам вказали на отримання зарплати нижче мінімальної. Підставою для таких звернень є інформація, яку ПФУ в обов’язковому порядку передає Держпраці. Розповідаємо, про які саме порушення трудового законодавства Пенсійний фонд повідомляє контролюючі органи

Військовозобов’язані, які вже мають чинну відстрочку, але отримали нову підставу для неї, можуть оновити свій статус через ЦНАП. Зокрема, це актуально для тих, хто мав відстрочку як студент, а після народження третьої дитини набув іншу підставу. Подати документи можна під час дії чинної відстрочки, а попередній статус продовжує діяти до ухвалення рішення щодо нової підстави. Водночас через ЦНАП не можна змінити відстрочку на бронювання або скасувати її – для цього передбачені окремі процедури

Державна податкова служба України розглянула звернення фізичної особи – підприємця щодо віднесення приладів для догляду за волоссям до переліку технічно складних побутових товарів (ТСБТ) та необхідності ведення обліку товарних запасів

ДПС попереджає підприємців та компанії про активізацію телефонних шахраїв, які представляються керівниками територіальних органів податкової служби. Під приводом «вирішення фінансових питань» зловмисники намагаються переконати платників перерахувати кошти на рахунки фізичних осіб. Податківці закликають не довіряти подібним дзвінкам, перевіряти отриману інформацію та в разі підозри на шахрайство звертатися до правоохоронців. Окремо ДПС нагадує про можливість повідомити про такі випадки через антикорупційний контакт-центр «Пульс»

Пенсійний фонд України модернізував сервіс замовлення паперових документів: тепер їх можна заздалегідь замовити онлайн та забрати в обраному сервісному центрі без додаткового запису на прийом. В одному запиті можна замовити одразу кілька документів, зокрема довідки ОК-5, ОК-7, відомості про трудову діяльність, витяги з реєстрів та документи про доходи чи страховий стаж. Забрати готові документи можна протягом 30 днів із дати створення заявки, а бажану дату отримання в сервісному центрі слід зазначати не раніше ніж через три робочі дні після подання запиту

Аби уникнути ЗЕД-пені, резидент повинен вчасно подати позов до суду або міжнародного арбітражу, і як тільки цей позов буде прийнято до розгляду – пеня тимчасово не нараховується. Усі інші обставини (включаючи банкрутство контрагента) не є підставами для зупинення строків

Підприємствам, працівники яких мають право на чорнобильські компенсації та додаткові відпустки, необхідно завчасно пройти реєстрацію у відповідному органі Пенсійного фонду України. До 30 жовтня 2026 року страхувальники мають подати паспорт підприємства, списки працівників, графік відпусток та розрахунок витрат на наступний бюджетний рік. Окрему увагу варто звернути на форму такого паспорту, оскільки одночасно виникла колізія між двома наказами Мінсоцполітики. ПФУ рекомендує використовувати форму, затверджену наказом Мінсоцполітики від 29.03.2023 №110-Н
