Гетманцев: фондовий ринок мертвий, чи доречно довірити НКЦПФР криптореформу

Гетманцев жорстко розкритикував ідею призначити НКЦПФР регулятором ринку криптоактивів, вказуючи на її провал у розвитку фондового ринку, який фактично зник як економічне явище. Він вважає, що відсутність результатів, стратегічного бачення та довіри до НКЦПФР ставить під загрозу майбутнє крипторинку, пенсійної реформи та інвестиційного клімату загалом. На його думку, розбудовувати нову галузь має лідер, а не "охоронець кладовища"

Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев пояснив причини занепокоєння податкового комітету щодо можливості призначення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) регулятором крипторинку відповідно до законопроєкту про обіг віртуальних активів.


За його словами, позиція комітету базується на фактичному провалі НКЦПФР у розвитку фондового ринку.


Гетманцев заявив:

Фондовий ринок в Україні давно нагадує тварину з Червоної книги. Про неї говорять, пишуть, приймають закони, але в реальному житті її ніхто не бачив


Про це говорять цифри!


Якщо після старту масової приватизації у середині 90-х років минулого століття кількість відкритих акціонерних товариств перевищила 12 тисяч і зберігалась приблизно на такому рівні до 2002 року, то на кінець 2024 року – усього 1606.


Скоротилось майже в чотири рази і число закритих акціонерних товариств – з 18,7 тисяч в 2011 році, до усього 4,7 тисяч у 2021-2024 роках.


Якщо у розпал світової фінансової кризи відбулося 1161 емісій акцій, а на виході з неї – 5052 (у 2010 році) та 2513 (у 2011 році), то у 2021-2024 році у середньому реєструвалось лише по 49 емісій акцій на рік.


Така ж картина – з випуском корпоративних облігацій. За кількістю емісій: у 2005-2009 роках – 680 випусків облігацій на рік, у 2024 році – лише 38.


На кінець березня 2025 року у біржовому списку ФБ «Перспектива», окрім ОВДП, немає жодного іншого цінного паперу у лістингу, у ПФТС – усього 7 цінних паперів (для порівняння: у 2013 році у біржових списках перебувало тільки лістингових – 188 випусків акцій, 227 випусків корпоративних облігацій, 79 випусків цінних паперів ІСІ). На своєму піку у 2014 році капіталізація лістингових компаній фондового ринку склала 29,2% ВВП (463,5 млрд. грн.), у 2020 році (останні дані) сягнула лише 1,3 млрд. грн. (0,03% ВВП), а нині про цей показник взагалі не доводиться вести мову як такий, що втрачено через відсутність лістингових компаній як явища.


Зник «первинний ринок торгів фінансовими інструментами (розміщення ЦП)»: його обсяги коливались за останні 4 роки від 865,4 млн. грн. (21,6 млн. дол.) у 2024 році до 73,4 млн. грн. грн. (2,3 млн. дол.) у 2022 році...


Відсутній фондовий ринок – це гальмо для розвитку всього фінансового сектору економіки. Про яку пенсійну систему другого рівня ми можемо говорити при відсутності фондового ринку? Її розвиток, а отже і пенсійна реформа є неможливими. Про яке інвестування (особливо великої кількості дрібних інвесторів) ми можемо говорити, якщо довіра до ринку повністю втрачена (в тому числі і сумнозвисним кейсом «Фрідом фінанс») і ґрунтується сьогодні виключно на репутації кількох ентузіастів, що не завдяки, а всупереч розвивають ринок.


І очевидно, що війна в цьому випадку не пробачає і не списує! Ми маємо приклад ефективного Нацбанку, ринки в регулюванні якого стрімко розвиваються.


На фондовому ринку немає лідера, немає стратегії, а отже немає майбутнього. Є лише тиша. Тиша кладовища. Чи маємо ми право охоронцю кладовища розбудову нового ринку, ризикуючи перетворити його в таке ж кладовище? Очевидно, ні.

На цьому і базується наша позиція. Такими словами підсумував свій допис Данило Гетманцев




Джерело: Данило Гетманцев


Також читайте за темою:

  1. Криптовалютний законопроєкт: Гетманцев у захваті, НКЦПФР – «ні»
  2. Крипта по-українськи: податковий комітет підтримав законопроєкт до першого читання

Отримуйте щодня свіжі новини та корисні подарунки 🎁👇