Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев пояснив причини занепокоєння податкового комітету щодо можливості призначення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) регулятором крипторинку відповідно до законопроєкту про обіг віртуальних активів.
За його словами, позиція комітету базується на фактичному провалі НКЦПФР у розвитку фондового ринку.
Гетманцев заявив:
Фондовий ринок в Україні давно нагадує тварину з Червоної книги. Про неї говорять, пишуть, приймають закони, але в реальному житті її ніхто не бачив
Про це говорять цифри!
Якщо після старту масової приватизації у середині 90-х років минулого століття кількість відкритих акціонерних товариств перевищила 12 тисяч і зберігалась приблизно на такому рівні до 2002 року, то на кінець 2024 року – усього 1606.
Скоротилось майже в чотири рази і число закритих акціонерних товариств – з 18,7 тисяч в 2011 році, до усього 4,7 тисяч у 2021-2024 роках.
Якщо у розпал світової фінансової кризи відбулося 1161 емісій акцій, а на виході з неї – 5052 (у 2010 році) та 2513 (у 2011 році), то у 2021-2024 році у середньому реєструвалось лише по 49 емісій акцій на рік.
Така ж картина – з випуском корпоративних облігацій. За кількістю емісій: у 2005-2009 роках – 680 випусків облігацій на рік, у 2024 році – лише 38.
На кінець березня 2025 року у біржовому списку ФБ «Перспектива», окрім ОВДП, немає жодного іншого цінного паперу у лістингу, у ПФТС – усього 7 цінних паперів (для порівняння: у 2013 році у біржових списках перебувало тільки лістингових – 188 випусків акцій, 227 випусків корпоративних облігацій, 79 випусків цінних паперів ІСІ). На своєму піку у 2014 році капіталізація лістингових компаній фондового ринку склала 29,2% ВВП (463,5 млрд. грн.), у 2020 році (останні дані) сягнула лише 1,3 млрд. грн. (0,03% ВВП), а нині про цей показник взагалі не доводиться вести мову як такий, що втрачено через відсутність лістингових компаній як явища.
Зник «первинний ринок торгів фінансовими інструментами (розміщення ЦП)»: його обсяги коливались за останні 4 роки від 865,4 млн. грн. (21,6 млн. дол.) у 2024 році до 73,4 млн. грн. грн. (2,3 млн. дол.) у 2022 році...
Відсутній фондовий ринок – це гальмо для розвитку всього фінансового сектору економіки. Про яку пенсійну систему другого рівня ми можемо говорити при відсутності фондового ринку? Її розвиток, а отже і пенсійна реформа є неможливими. Про яке інвестування (особливо великої кількості дрібних інвесторів) ми можемо говорити, якщо довіра до ринку повністю втрачена (в тому числі і сумнозвисним кейсом «Фрідом фінанс») і ґрунтується сьогодні виключно на репутації кількох ентузіастів, що не завдяки, а всупереч розвивають ринок.
І очевидно, що війна в цьому випадку не пробачає і не списує! Ми маємо приклад ефективного Нацбанку, ринки в регулюванні якого стрімко розвиваються.
На фондовому ринку немає лідера, немає стратегії, а отже немає майбутнього. Є лише тиша. Тиша кладовища. Чи маємо ми право охоронцю кладовища розбудову нового ринку, ризикуючи перетворити його в таке ж кладовище? Очевидно, ні.
На цьому і базується наша позиція. Такими словами підсумував свій допис Данило Гетманцев
Джерело: Данило Гетманцев
Також читайте за темою: