Безкоштовний вебінар: Зарплатна звітність і Додатки Д1 і 4ДФ — нюанси заповнення & Бронювання під загрозою

Криптовалютний законопроєкт: Гетманцев у захваті, НКЦПФР – «ні»

Україна зробила перший крок до легалізації криптовалюти, однак законопроєкт уже викликав конфлікт між Нацбанком та НКЦПФР: поки одні говорять про прогрес і прозорість, інші – про ризики для фінансової безпеки та невідповідність міжнародним стандартам

192

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати

Україна готується до повноцінного врегулювання ринку віртуальних активів. Парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики схвалив до першого читання законопроєкт, який має легалізувати обіг криптовалюти, запровадити податкові правила для операцій з нею та визначити органи, що регулюватимуть ринок.


Як заявив голова Комітету Данило Гетманцев, ініціатива передбачає оподаткування прибутку з криптоактивів за принципом цінних паперів – тобто з різниці між купівлею і продажем. Для українців, які вже володіють криптовалютою, передбачено річний перехідний період у 2026 році з пільговою ставкою 5% від доходу. Крім того, громадяни будуть зобов’язані декларувати відповідні доходи щороку.

Основна мета – виведення криптоактивів з тіні та наближення до світових стандартів фінансової прозорості.

Втім, документ викликав серйозну критику з боку Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). У Комісії вважають, що законопроєкт містить положення, які суперечать європейському регламенту MiCA (Markets in Crypto-Assets), порушують принципи незалежного регулювання, відкривають двері для ризикованих учасників з ворожих юрисдикцій, а також ігнорують роль НКЦПФР як профільного регулятора. Повідомила пресслужба регулятора у коментарі агентству «Інтерфакс-України»


Особливо гострою виявилася норма про автоматичну авторизацію токенів без навіть базової перевірки, яку наполягала залишити Комісія. Вона також незадоволена тим, що в законопроєкті регулятором зазначено лише Національний банк і «інший орган», який призначить Кабінет Міністрів – без чіткої участі НКЦПФР.


У Комісії сподіваються, що до другого читання законопроєкт буде приведено у відповідність до міжнародних стандартів, зокрема норм ЄС та рекомендацій IOSCO, а Україна отримає збалансовану модель контролю крипторинку, яка не ставитиме під загрозу національну безпеку.


Джерело: ВРУ, «Інтерфакс-України»

192

2

34

2

26

3

310

2

119

2

17

4

571

2

81

6

1569

2

78

3

37

4

1868

4

525

4

676

3

25

3

22

5

949

3

71

5

110

3

26

4

141